Працівники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» продовжують опрацьовувати розсекречені архівно-кримінальні справи, які зберігаються в архіві Управлінням СБ України у Львівській області в рамках співпраці з Управлінням СБУ по вивченню документів архіву.
Про окремі найцікавіші і показові справи Гал-інфо поспілкувалося з директором Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Русланом Забілим.
З точки зору сьогодення абсурдну архівно-кримінальну справу завели у 1941 році на червоноармійця, якій проходив службу у тодішній Дрогобицькій області.
Під час несення служби солдат розірвав штиком портрети Сталіна, за що був затриманий.
«Невідомо, що саме його мотивувало до таких дій. Про це також нічого неможливо довідатись і з протоколу допиту. Відомо, що його затримали і допитували на території частини, але не арештували. Швидше всього він під дією алкоголю вирішив у своєрідний спосіб поквитатися із "вождем народів". Та алкоголь став не помякшуючою, а обтяжуючою обставиною», - зазначив Руслан Забілий.
До справи додані два пошматовані портрети Сталіна.
У справі також вказано, що згаданий червоноармієць був росіянином з Тамбовської області.
«Золотов Володимир Іванович (1921 р.н.) вранці 25 травня 1941 року, будучи постовим на складі боєприпасів, умисне, за допомогою штика своєї гвинтівки розірвав два портрети вождя народів, в чому він сам зізнався на попередньому допиті. Він заявив: «Дійсно, портрети вождя народів були розірвані мною за допомогою штика моєї гвитнівки вранці 25 травня цього року», - сказано у матеріалах справи.
У справі є талон ордеру та інформація про його родичів.
З протоколу допиту (перекладено з російської):
Слідчий: Що вас спонукало до цього?
Золотов: Причин цього я розповісти не можу, бо не пам’ятаю, що мене спонукало до цього. Додам, що ще до заступлення на пост я взяв четвертушку водки, пішов у ліс і випив. У такому сп’янілому стані я заступив на пост. Після того, як я заступив на пост і під час того, як я стояв на посту, у мене сильно боліла голова, тому пішов з поста і ліг спати. Потім вторинно заступив на пост. Голова до цього часу розболілася ще більше і приблизно в годин 8 ранку за допомогою штика своєї гвинтівки я порвав портрети.
Також у справі є покази свідка.
«Бачимо, що навіть із протоколу допиту зовсім не зрозуміло, які насправді були мотиви у солдата, бо причин червоноармієць під час допиту не вказав. Поки готували санкцію на арешт Золотова, командир частини взяв його під нагляд.
Далі читаємо, що 5 червня 1941 року із розташування частини Золотов втік і в 15.30 цього ж дня був знайдений в лісі, він учинив самогубство – повісився. Мабуть зрозумів, чим йому загрожує проступок. Не витримав», - процитував справу Руслан Забілий.
Варто додати, що на той час для військової частини така подія була надзвичайною.
Справу здали в архів 21 червня 1941 року за день до початку військових дій на території України.
Підготувала Анна Джунківська.
