У п’ятницю, 15 березня, Львів попрощається з воїнами Юрієм Лозинським та Віталієм Поповим, які захищали Україну від російських окупантів.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок, повідомляють в пресслужбі ЛМР.
Юрія Лозинського поховають на Личаківському кладовищі у Львові, а Віталія Попова – у селі Відники Львівської області.
Біографічні довідки захисників
Навчався у Середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Здобув професію столяра у колишньому Художньому професійно-технічному училищі №64 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва»). У юному віці входив до спільноти «Вівтарна дружина» при Церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
Протягом останніх років працював у будівельній сфері. Обожнював свою роботу. За словами рідних, був «добрим, щирим та любив життя».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у складі 15-го окремого гірсько-штурмового Севастопольського батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Юрія Лозинського залишилися мама і двоє братів.
Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі I-III ступенів. Здобув освіту у Червоноградському гірничо-економічному фаховому коледжі, згодом вступив до Національного університету «Львівська політехніка».
Кадровий військовий, штаб-сержант. Проходив військову службу у складі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на посаді техніка відділення автоматизацій інформаційно-телекомунікаційного вузла.
Був надзвичайно доброю людиною, обожнював рибалити. Мріяв після закінчення війни спокійно займатися ловлею риби. За словами побратимів, був «найкращим техніком вузла та хорошим другом».
У Віталія Попова залишилися дружина, донька та брат.
