У суботу, 14 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Юрієм Петрівим та Віталієм Казаковим, які загинули від рук окупантів, захищаючи Україну.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Віталій Казаков (09.12.1988-05.10.2023) Народився за кордоном.
Протягом свого життя проживав у різних населених пунктах України: у селі Миропілля і містах Канів та Корсунь-Шевченківський Черкаської області, у столиці та поблизу Борисполя.
У мирний час разом із друзями активно займався волонтерською діяльністю, зокрема, роздачею їжі нужденним. Також допомагав у соціальному служінні в місцях позбавлення волі та поширенню там християнських цінностей.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боронив державу на південному напрямку фронту на посаді стрільця-снайпера 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За словами побратимів, був надзвичайно вправним і старанним військовослужбовцем.
Віталій Казаков ріс без батьків. Із рідних у нього нікого не залишилося.
Юрій Петрів (17.07.1983-10.10.2023) Уродженець міста Нетішин Хмельницької області.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 міста Нетішин. Після закінчення 9-го класу вступив до Нетішинського професійного ліцею. У середині 2000-х років закінчив колишній Львівський інститут економіки і туризму.
Завершивши навчання, працював у ресторанній сфері, а після переїзду до столиці займався торгівлею. Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 39-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2».
Після повернення до цивільного життя продовжив працювати у торгівельній сфері. У вільний час захоплювався вирощуванням квітів, колекціонуванням марок та монет.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від окупантів до лав 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив державу на північному та східному напрямках фронту.
У Юрія Петріва залишилися мама, дружина, 8-річна донька та брат.
