Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Зеленський ветував псевдовідновлення звітності для партій — ЧЕСНО

Президент України Володимир Зеленський ветував та повернув на доопрацювання законопроєкт 5253-1. Цього вимагав Рух ЧЕСНО та ще понад 60 організацій, які підписали відповідне звернення до Зеленського.

Цим законопроєктом парламент декларував намір відновити для політичних партій обов'язок подавати фінансову звітність. Але через конфлікт підтриманих правок та чинної редакції закону “Про політичні партії в Україні” насправді цього не зробив, запровадивши натомість низку корупціогенних норм.

Тепер Верховна Рада впродовж місяця повинна знову розглянути законопроєкт з урахуванням пропозицій президента.

На те, що законопроєкт насправді не відновлює фінзвітність, ЧЕСНО звертав увагу народних депутатів ще до голосування в сесійній залі. Проблема полягає в тому, що, пропонуючи відновити фінзвітність, законопроєкт не виключав із законодавства норму, яка й дозволяла партіям не подавати фінзвіти аж до завершення карантину (тобто на невизначений період). Тож у разі прийняття законопроєкту в такому вигляді закон “Про політичні партії” містив би дві взаємно суперечні норми. Але під час пленарного засідання пропозиція про повноцінне відновлення звітування не отримала достатньої підтримки.

Окремо в залі голосували і за виключення з тексту законопроєкту кількох корупціогенних правок, але для цього теж забракло голосів. Водночас законопроєкт в цілому отримав підтримку залу, його направили на підпис президенту.

Невдовзі низка організацій, серед яких Рух ЧЕСНО, Центр протидії корупції, Інститут законодавчих ідей, оприлюднили власні висновки щодо прийнятого законопроєкту, вказавши на те, що звітування так і не відновили. Під спільним зверненням до Володимира Зеленського з проханням ветувати законопроєкт та повернути його на доопрацювання підписи поставили понад 60 громадських організацій, журналістських редакцій та ініціатив. Окрім відновлення звітування у зверненні йшлося також про необхідність обмежити в часі дії норми, яка пропонує не вважати внесками на користь партій товари, роботи та послуги, які поширюються третіми особами від імені чи під брендом партії з метою боротьби з пандемією COVID-19 (так звана “ковідна благодійність” партій). Ще одна норма, у разі підписання президентом, дозволяла б партіям не звітувати про значну частину своїх фінансових зобов'язань.

Зрештою, 18 листопада на сайті Верховної Ради з'явилися документи, які свідчать про те, що Володимир Зеленський ветував законопроєкт 5253-1 й повернув його на доопрацювання. Пропозиції президента враховують всі три пункти звернення від громадськості, що означає, що у разі оперативної реакції парламентарів до 28 лютого 2022 року політичні партії будуть зобов'язані подати до НАЗК всі фінансові звіти, які не подавали ще з березня 2020 року, тобто майже за два роки. Надалі звітування повернеться у звичне річище й наступні звіти політсили подаватимуть щоквартально. Також, якщо депутати підтримають пропозиції Зеленського, то з тексту законопроєкту виключать обидві корупціогенні норми.

Крім цього, Володимир Зеленський пропонує виключити із тексту законопроєкту пропозицію про виділення з бюджету додаткових коштів на фінансування політичних партій. Попри рекордну суму державного фінансування, передбачену в проєкті держбюджету на 2022 рік, нардепи пропонують виділити фінансування, яке партії недоотримали за 2019 рік. Якщо нардепи підтримають пропозицію президента, додаткові кошти виділяти не будуть і загальний бюджет фінансування партій на 2022 рік становитиме 886 мільйонів гривень.

Водночас Зеленський пропонує повернутися до ідеї, що рішення про прийняття чи відмову від державного фінансування може приймати і з'їзд політичної партії, і шляхом збору підписів більшості членів парламентської фракції. Таку ідею під час розгляду у другому читанні також виносили на окреме голосування, але її не підтримали.

Нагадаємо, у 2020-2021 роках парламентські партії отримали з держбюджету майже 1,5 мільярда гривень як фінансування статутної діяльності та компенсації за витрати на виборчу кампанію. Втім, куди саме витрачаються ці кошти, платники податків не знають, оскільки партії користуються правом не подавати фінзвіти до НАЗК. Ще близько 1,4 мільярда гривень торік партії залучили від приватних донорів. Походження цих коштів стане відомим лише після повноцінного відновлення фінзвітності.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ