Ухвалений парламентом закон про розширення можливостей працевлаштування осіб з інвалідністю фундаментально змінює підходи у підтримці і роботодавців, і людей з функціональними обмеженнями.
Про це в телеефірі розповіла міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
«Тепер абсолютно всі роботодавці – як приватний бізнес, так і державні органи і органи місцевого самоврядування – рівні перед обов'язком працевлаштування людей з інвалідністю. Відсьогодні обсяг прав, обов'язків та відповідальності для усіх цих категорій є однаковим», - наголосила міністр.
Скасовано також норму про визначення МСЕК напрямків майбутнього працевлаштування. Із набранням документом чинності особи з інвалідністю можуть обирати будь-яку роботу, окрім тієї, яка прямо завдаватиме шкоди їхньому здоров’ю. За словами Жолнович, ця норма матиме особливе значення для військових, які після поранення бажають повернутися на фронт.
Крім того, закон дозволяє державі за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідності надавати більше видів підтримки роботодавцям. Зокрема, йдеться про облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю, забезпечення таких працівників соціальним супроводом за потреби або компенсацію роботодавцю частини коштів, якщо людина внаслідок отриманих функціональних обмежень працюватиме з меншою продуктивністю.
«Тобто величезна кількість видів підтримки, які раніше були недоступні, сьогодні отримали можливість для фінансування, і ми на це матимемо необхідний державний ресурс», - додала міністр.
Розширено також категорію підприємств, які матимуть право на таку допомогу від держави. Якщо раніше на неї могли розраховувати компанії, засновниками яких є громадські організації, тепер будь-якій ініціативі, яка працевлаштує 30% людей зі складними інвалідностями або 50% з іншими, держава може і має надавати підтримку.
