Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Золота галицька провінція: Комарно і храми, що потребують реставрації

Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
Фото - Богдан Волошин, Локальна Історія.
1/14
Досліджуючи пам’ятки Галичини, треба набратися терпіння і не покладати рук. Бо часто трапляється так, що потрапити в церкву чи замок неможливо - вони зачинені, а в кого ключ - невідомо.

Я не раз бував у Комарно, милувався його архітектурними пам’ятками, але ніяк не міг переступити їх поріг. Уже цього року тричі бував в містечку і все ніяк - чудовий старовинний костел та вишукана дерев’яна Михайлівська церква не пускали мене у двері. Але я не полишав надію і мрія таки здійснилась.

Недавно друзі організували своєрідний тур історичними місцями Львівщини і домовились, щоб пам’ятки в Комарному відчинили для мандрівців. Спершу ми потрапили у Михайлівську церкву, побудовану у 1754-му році. Зовні храм виглядає ще досить охайно, але уже в самій церкві розумієш, що ця дивовижна пам’ятка потребує негайного ремонту та реставрації.

Як, до слова, й ще одна перлина Комарна - костел Різдва Пресвятої Богородиці, зведений у 1656-1658 роках в подяку за порятунок міста від козаків. Костел мені чимось нагадав Гарнізонний храм у Львові (колишній єзуїтський костел). Споруда надзвичайно орґанічна, прикрашена скульптурами і багатою різьбою, у ній чудово поєдналися риси пізнього ренесансу та бароко. Кам’яний велетень слугував і для оборони - у ньому видно бійниці для стрільби по ворогах.

Потрапивши у середину, відчувається, що костел тривалий час за совітів використовувався як склад. Нині храм належить греко-католицькій громаді, тут регулярно правиться, але і ця пам’ятка потребує ґрунтовної реставрації. Комарнівці шукають кошти на її відновлення.

Богдан Волошин, проект Локальна історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");