Є суттєві переваги подорожувати галицькими просторами автівкою. Найголовніша - можна зупинитись і оглянути пам’ятку, що впала в око. Їдучи маршруткою цього собі не дозволиш.
Недавно подорожував з приятелями з Бучача. Одразу за містом, в селі Требухівці, водій раптово натиснув на гальма.
- Подивіться яка краса! - сплеснув руками.
Вийшли з машини й в усій красі побачили костел Матері Божої Неустанної Помочі. Він мені чомусь нагадав англійські, або ірландські храми. Надзвичайно гармонійна і стильна будівля - з контрфорсами та високою сиґнатуркою на даху.
Будувався костел довго - з 1904-го по 1923-й рік. Щоправда над порталом викарбувана цифра 1936.
езважаючи на воєнні лихоліття, часи безбожжя, коли храм хотіли перетворити в спортзал (крім іншого за совітів в костелі було зерносховище, а потім гараж) - він пречудово зберігся. Цікаво, що головна ікона храму увесь час, коли він не діяв, зберігалася в будинку жительки села Марії Криськів.
У той день костел був вже зачинений і ми не змогли оцінити його інтер’єр. Проте зовні видно, що храм в доброму стані. Майже не порушена його автентичність. Але помітив, що старі вікна уже міняють на металопластикові... Це трохи зіпсувало настрій від споглядання цієї архітектурної перлини.
Богдан Волошин, Локальна історія
