Звіт депутатки ЛМР Олени Пасевич

Народилася 4 серпня 1978 року в м. Львові. 

Освіта: Вища. У 2004 році закінчила аспірантуру інституту регіональних досліджень Національної академії наук України, кандидат економічних наук. У 2000 році закінчила національний університет «Львівська Політехніка» за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».

Львівський інститут банківської справи, доцент кафедри економіки та управління персоналом.

2007 –2015- Львівський інститут банківської справи, декан факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки;

2007-2005– Львівський інститут банківської справи, доцент кафедри менеджменту;

2002-2005– Львівський інститут банківської справи, викладач кафедри менеджменту;

2001-2002 – Львівський інститут банківської справи, асистент кафедри менеджменту;

2000-2001– Львівський інститут банківської справи, викладач-стажист.

Безпартійна. Волонтерська робота для допомоги армії та родинам військових.

- Насамперед, я запланувала у цьому році підвищити свої особисті показники ефективності. Поясню, що маю на увазі. Коли за результатами 2017 року ОПОРА Львів оприлюднила рейтинги депутатів за своїми критеріями,  я отримала "3-ку" за 5-ти бальною шкалою. Мені, людині з синдромом відмінника, явно то було трохи боляче. Депутатство не змінило моїх принципів: " Добро не має бренду" і "Роби добро тихо". Незважаючи, що я маркетолог за фахом, я ніколи не вважала рекламу найважливішим елементом. Все починається з концепції і продукту. Для мене це однозначно соціальна відповідальність та програми гуманітарної сфери, здебільшого щодо учасників АТО/ООС. Я завжди вважала, що кількість не завжди якість. Озвучений запит не завжди втілена в життя програма. А я тішуся кінцевому результату. Реальним програмам, співавторами яких, а часто й ініціатором, мені доводиться виступати. І тому, що звичайні люди мають від того виплати, відчуття поваги і дещо більше, що не вимірюється оцінками. Тому у 2018 році я поставила собі за мету підвищити кількість втілених проектів та ініціатив, удосконалення та розробку нових програм у гуманітарній сфері. 

Але для тих, хто ефективність вимірює кількістю, проаналізую і ці параметри. Отже станом на 10.12.2018 року мною було озвучено на сесії Львівської міської ради 12 депутатських запитів (усі вони реалізовані або є в процесі реалізації), мною особисто ініційоване 1 звернення ЛМР «Звернення міської ради щодо перерахунку пенсій військовим та їх родинам, які постраждали від військових дій на сході України і втратили своїх годувальників», а також ще одне звернення ініційовано у складі гуманітарної комісії «Звернення міської ради про внесення змін до Державного бюджету України щодо виділення додаткових коштів для галузі освіти м. Львова на 2018 рік у розмірі 158400,0 тис. грн.». Із 14 пленарних засідань Львівської міської ради, я відвідала 13 (92,9%). Була відсутня лише на позачерговій сесії 19 липня 2018 року, оскільки це засідання було позаплановим, а я супроводжувала свою малолітню дитину на оздоровленні. Із 43 засідань комісії гуманітарної політики відвідала 35 (81,4%). 8 засідань пропустила виключно з поважних причин, а саме:  у зв’язку із лікарняним по догляду за малолітньою дитиною, відпусткою щодо її оздоровлення або це були позачергові засідання комісії перед пленарними засіданнями ради зранку, в той час, коли лише починає працювати дитячий садок. Оскільки мій чоловік і батько дочки загинув на Сході України і я самотужки виховую дитину, таку відсутність вважаю обгрунтованою і поважною причиною. Практично щотижня по середах з 14 до 15 год я провожу прийом громадян у приміщенні Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій. У 2018 році мною було проведено 36 прийомів, які відвідало 519 мешканців м. Львова. 

Я умовно поділяю свою роботу на два напрямки:

• робота на окрузі;

• робота у гуманітарній сфері;

• участь в комісіях з питань учасників АТО/ООС.

Що стосується роботи на окрузі (це Левандівка, Білогорща), то особливими результатами вважаю завершення робіт по капітальному ремонту басейну у середній школі №65, роботи по облаштуванню спортивного залу та стадіону у цій самій школі. Це найбільша школа не тільки мікрорайону Левандівки, але й у місті Львові (за чисельністю учнів). 

Мене тішить, що після багатьох моїх депутатських запитів та моїх колег -депутатів від Левандівки - у 2018 році на моєму окрузі були розпочаті роботи, які продовжаться й наступного року, з облаштування великого хідника від вулиці Широка, 100, до вулиці Роксоляни, 59. Це - найбільша ділянка, якою мешканці з дітьми нашого мікрорайону ходять до дитячого садочку №160 та школи №65. На окремих проміжках хідника не було взагалі, а там, де він був, -  у непридатному стані, який провокував лише травматичні ситуації. 

Також у співпраці з іншими депутатами від фракції ми реалізовуємо проект з облаштування лісопарку «Білогорща». Це також перехідний об’єкт, на першому етапі, він передбачає відновлення головної алеї та висадження дерев. Крім цього, вздовж алеї мають облаштувати 5 дитячих майданчиків та встановити лавки. Роботи планують завершити наступного року.

Також, що стосується мого округу, то одна із найбільш гострих проблем мешканців спального району – це забезпеченість місцями у дошкільних дитячих закладах. Тому від першого дня свого депутатства я намагаюсь покращити ситуацію в цьому питанні на Левандівці. Цього року, депутатський корпус проголосував за затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки для будівництва дошкільного закладу освіти за адресою: вулиця Білогорська, 3-а. Це буде новий сучасний садок, будівництво якого розпочинається  вже наступного року.

Згадавши тему дитячих садків, від роботи на окрузі переходимо до результатів роботи в гуманітарній сфері. У цьому році моїми пріоритетами було пошук можливостей щодо відкриття нових груп у дитячих садках. У складі комісії ми відвідали такі об’єкти на Левандівці по вул. Олесницького, Сяйво і Чижевського. Станом на зараз по кожному із цих об’єктів виготовлена проектно-кошторисна документація і плануються роботи. 

Звісно, особливу увагу в гуманітарній сфері я приділяю тематиці соціального забезпечення учасників АТО/ООС та вирішенню їх проблем. Як депутат, я включена до складу двох комісій: по розгляду питань з призначення матеріальної допомоги учасникам бойових дій, які потребують дороговартісного лікування,  та комісія з призначення   грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей. У 2018 році я була присутня на 19 засіданнях таких комісій (показник відвідуваності склав 100%). 

Зокрема, у цьому році саме за моєю пропозицією ми внесли зміни у Комплексну програму підтримки учасників антитерористичної операції/операції об’єднаних сил та членів їх сімей – мешканців м. Львова, розширивши цільову аудиторію тих, хто може претендувати на матеріальну допомогу на дороговартісне лікування. Ми долучили членів сімей учасників АТО/ООС, членів сімей загиблих учасників АТО/ООС, членів сімей Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності і членів їх сімей. Ця програма дозволяє оперативно виділити кошти на лікування. Були випадки, коли при важких діагнозах виділяли і 100 тис. грн, і 200 тис. грн. І це рятує життя. Оскільки за тиждень-два від моменту подачі документів, відбувається розгляд справи і зарахування коштів заявникам.

Із 519 мешканців, які у мене були на прийомах впродовж 2018 року, 422 – це учасники бойових дій на Сході України, 256 з них звертались до мене з житловою проблемою. Така тенденція прослідковувалась ще з минулого року. Ще в лютому я скерувала депутатський запит щодо напрацювання програми забезпечення кооперативним житлом учасників АТО. Звичайно, я активно працювала і над розробленням самої програми. Як результат, 8 листопада на сесії Львівської міської ради було затверджено Програму створення житлово-будівельних кооперативів. Ця програма передбачає виділення земельних ділянок у м. Львові під житлово-будівельні кооперативи, які створені з учасників бойових дій. Крім безкоштовного виділення землі, у межах програми таким кооперативам буде надана підтримка  міста щодо розробки проектно-кошторисної документації для будівництва житла та підведення комунікацій до ділянки. Є велика надія, що саме такий механізм дозволить істотно зменшити квартирну чергу і вирішити для хлопців житлове питання. Також Львівська міська рада ухвалила рішення про затвердження Програми «Про затвердження Міської цільової програми забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян м. Львова на 2018 - 2022 роки»: за моєю пропозицією учасники АТО віком до 35 років користуються правом на першочергове отримання кредитної підтримки. Упродовж 2018 року четверо учасників бойових дій скористалось цією програмою і отримали в такий спосіб житло.

Що допомагає? Довіра колег фракції та робота в синергії з ними. Для мене надзвичайним проявом довіри було обрання мене у цьому році одним із двох заступників голови фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Львівській міській раді. Для мене це велика відповідальність. Влітку я організовувала тренінг для фракції з командоутворення, на якому ще раз переконалася, якими креативними, розумними та багатогранними є депутати фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Львівській міській раді. І якою силою ми є разом!

- Облаштування філії дитячого садочку в одній із новобудов на моєму окрузі. До мене, як до депутата від даного округу звернулись мешканці та забудовник ТзОВ "Житло України" з пропозицією щодо розміщення дошкільного навчального закладу у приміщеннях соціального призначення у житловому будинку по вул. Роксоляни, 87. Це є район новобудов, де є дуже велика кількість сімей з маленькими дітьми. За відповідним моїм запитом, за вказаною адресою здійснювали виїзд директор департаменту гуманітарної політики, працівники управління освіти та члени депутатської гуманітарної комісії, які схвально оцінили дану можливість. Розглядалась вже можливість включення даного об’єкту для придбання Львівською міською радою до переліку об’єктів, видатки на які у 2018 році будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку міського бюджету м. Львова при черговому перегляді бюджету розвитку. Але ОСББ цього будинку висловило категоричне заперечення щодо розміщення об’єкту соціальної інфраструктури для своїх ж дітей за цією адресою. А потім ті самі люди вимагають нових садків. Чому так, намагаюсь не заглиблюватись у такі думки, а працювати далі і шукати нові можливості для забезпечення дітей доступом до дошкільної освіти, про що написала вище.

Друге питання, це вкрай важливе завдання, яке стосується родин загиблих Героїв на Сході України на державному рівні, і я замахнулась на те, щоб ініціювати його вирішення не лише на обласному, але й державному рівні.  На виконання постанови Уряду від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» у березні-квітні 2018 Пенсійним фондом України було здійснено відповідні перерахунки «військовим» пенсіонерам. Внаслідок цього розмір пенсії збільшився у 463,4 тисячі осіб.

Середній розмір підвищення становить – 1451,25 грн.; середній розмір пенсійної виплати становить – 4163,70 грн., тобто збільшився на 43%.

Проте дане підвищення не торкнулося найбільш соціально вразливої і незахищеної категорії - тих, хто втратив годувальника у війні, при захисті Батьківщини.

На жаль, 90% вдів, сиріт та батьків, що втратили своїх годувальників на сході України в АТО (це близько 4 тис осіб), не стосується підвищення пенсії. Не можу Вам передати той ступінь розчарування у середовищі цих родин і біль, який їм доводиться відчувати через це. Тлумачення, які надають деякі службовці родинам загиблих зводяться до того, що …”вони і так отримують більший розмір пенсії, ніж заробив загиблий”... На сьогоднішній день, це мінімальна пенсія у розмірі 2904 грн.

За моєю ініціативою Львівська міська рада звернулась у травні цього року до Уряду з проханням врегулювати цю ситуацію, але отримала відповідь, яка по суті не містить жодного речення щодо вирішення даного питання.

За моїм депутатським зверненням, яке було підкріплено підписами членів сімей загиблих, головне управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області підготувало проект Закону України «Про внесення змін до статті 37 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Проте по сьогоднішній день це питання так і залишається невирішеним. 6 грудня 2018 року на зустрічі з міністром у справах ветеранів Іриною Фріз я передала їй ще одне звернення від родин. Інформувала її про те, що сьогодні пенсії у членів родин загиблих залишилися мінімальними і нижче середнього рівня на 30%. Це є або непрофесійною недбалістю або свідомою зневагою до подвигу полеглих захисників України. І я і надалі буду вимагати гідного відношення до жертовного подвигу наших сучасних Героїв. Мені в голові не вкладається, що таке питання не вирішується. Невже і для цього немає політичної волі?...

Такі приклади заставляють мене працювати ще більше і наполегливо. 

На щастя, маю достатньо великий перелік конкретних прикладів. 

Насамперед, зрушення вирішення квартирного питання у Львові для учасників бойових дій. Я пишаюсь тим, що у Львові для найбільш постраждалих категорій (це родини загиблих та особи з інвалідністю 1 та 2 групи внаслідок війни на Сході України та хлопці, які брали участь в АТО з числа дітей-сиріт) було збудовано за кошти міського бюджету багатоквартирний будинок на вул. Під Голоском, 22. У січні 2018 році  42 родини отримали ключі від квартир у цьому будинку. У вересні 2018 року ще 18 родин учасників АТО отримали ключі від власних помешкань у будинку по вул.Б.Хмельницького, 230-А. Це особи з інвалідністю 3-ої групи внаслідок АТО, які мають безтермінові посвідчення, та сім’ї наших захисників, які виховують п’ять і більше неповнолітніх дітей. Я була представником депутатського корпусу в робочих групах, які працювали над реалізацією тих двох житлових проектів. Ті емоції, які я отримала від сімей на врученні ордерів – це і є мотивацією для майбутньої роботи. 

Ще один приклад, який насправді зробив мене щасливою, оскільки  два роки намагалась допомогти конкретній родині з облаштування зовнішнього підйомника для молодої чоловіка з інвалідністю, який веде активний стиль життя, але вимушений пересуватися на візку. Цього року роботи з його облаштування нарешті розпочаті, зроблено проект, сподіваюсь, наступного року з’явиться і сам підйомник. Саме така наполегливість та підтримка колег по фракції дозволило нам системно підійти до вирішення аналогічних  питань у майбутньому. 8 листопада 2018 року ми ухвалили рішення «Про затвердження Програми забезпечення доступності житлових приміщень осіб з інвалідністю у кріслах колісних та осіб з інвалідністю з порушенням зору 1 групи ».

Була щасливою впродовж року, що мала можливість активно працювати при реалізації багатьох заходів, які скеровані на підтримку наших військовослужбовців: це зустріч 80-ої окремої десантно штурмової бригади містянами, презентація книги про оборону Луганського аеропорту, неодноразове спорядження і доставка матеріальної допомоги на передову у зону бойових дій від громади міста Львова. 

Щасливою мене, як депутата,  робить не тільки факт реалізації моїх ініціатив, але й проекти моїх колег по фракції. Наприклад, придбання генератора для військового госпіталю чи придбання мандруючої лабораторії з біології та фізики, яка об‘їздить усі львівські школи. І таких прикладів чимало, я тішусь, коли можу своїм голосом долучитись до реалізації, без перебільшення, геніальних ідей моїх колег, з якими вже стали справжніми друзями!

Реалізація стратегії «Львів-2020». Своїми основними завданнями на наступний рік в контексті цієї стратегії і пріоритетів роботи на окрузі бачу наступне:

• початок будівництва дитячого садка на Білогорщі та капітальний ремонт приміщень для розширення мережі дошкільних закладів на Левандівці;

• проведення робіт щодо каналізування Білогорщі та старої Левандівки;

• продовження роботи щодо створення Заказника "Торфовище Білогорща";

• запуск на маршрути великих автобусів у мікрорайон Левандівка;

• істотне збільшення фінансування з міського бюджету закупівлі медичного обладнання (до 100 млн грн).

Це цілком конкретні завдання. Крім того маю з колегами низку інноваційних проектів, які плануємо реалізувати наступного року. Насамперед, це створення на Левандівці інноваційної бібліотеки для дітей. Окрім книжок, вона буде наповнена сучасними іграшками, які діти можуть брати безкоштовно на два тижні, але разом з книжкою, яку треба прочитати. Бібліотека створена для промоції читання, відлучення дітей від цифрового життя. Нам ця ідея припала до душі, тож хочемо створити таку бібліотеку у Львові. 

Також у планах доопрацювання програми літнього оздоровлення для постраждалих категорій у російсько-українській війні на Сході нашої держави. Така думка виникла також під час нашого офіційного відрядження. Ми мали зустріч із Генеральним секретарем Муніципалітету міста Анталія, начальником відділу міжнародного співробітництва, представником міністерства закордонних справ Туреччини. Всі вони запевнили, що підтримують Україну у відстоюванні територіальної цілісності і суверенітету. У контексті реальної підтримки ми обговорили програму літнього відпочинку і оздоровлення, реабілітації постраждалих у російсько-українській війні на сході, а також дітей загиблих героїв. Відповідно, турецька сторона запевнила, що готова приймати їх і за свій рахунок розмістити на відпочинок. 

У планах розширення програми по дороговартісному лікуванню. На жаль, є проблема алкозалежності деяких ветеранів, які не можуть з цим самотужки впоратись. Відсутність такої необхідної психологічної реабілітації після повернення з війни у 2015, 2016 роках дається чути. Тому маємо в задумах розширення цієї програми. 

Звичайно, подальшого вирішення потребує житлове питання. Тому я вже давно працюю над різними варіантами пільгового довготермінового кредитування.  Знову ж таки, парадокс, в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» така пільга передбачена, але нема розробленого механізму, який би це реалізовував на практиці. Тому мені дуже хочеться втілити таку можливість на практиці, хоча б на місцевому рівні. 

Питання підтримки ветеранського бізнесу. Є ціла низка історій успіху учасників АТО «Захоплені життям», такий проект-презентація започаткований Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій. Серед них багато успішних бізнес-проектів ветеранів. 

А ще багато життєвих історій, з якими приходять родини наших захисників, і які потребують допомоги. І вони завжди мій пріоритет.