Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Ви спинили злочинний закон про мови, – Лубківський на похороні Возницького

Сьогодні, 25 травня, Львів попрощався із великою людиною, Героєм України, директором Львівської галереї мистецтв Борисом Григоровичем Возницьким. Він ще за життя став легендою української культури, внісши вагомий внесок в збереження нашого національного скарбу. Про себе він говорив, що є найбагатшою людиною України, хоч насправді найбільшим скарбом України був він сам…

Бориса Возницького називають ангелом-охоронцем української культури, адже він жив мистецтвом. Днями і ночами він шукав, збирав та рятував національні скарби, не шкодуючи ні часу, ні здоров’я. Колись Борис Возницький розповідав, що все своє життя лише один раз був у відпустці, адже відпочивав він тільки в роботі.

«Він прожив життя в русі,в праці… і так і пішов, нікому не докучаючи своєю старістю, чи хворобою… Він так наче відлетів і все…А зробив він справді багато. Він умів маневрувати із владами, а повірте, за комуністів це було не просто. Але він знав, що найважливіше – це мистецтво, а все інше приходить і відходить. Інший так не зміг би, а він робив це, бо не було іншого виходу, щоб врятувати нашу культуру», - розповіла про Бориса Григоровича мисткиня, художниця Стефанія Шабатура.

На прощання до Палацу Потоцьких прийшли тисячі львів’ян, громадських та політичних діячів, письменників, художників, скульпторів. При вході до Палацу - книга скорботи та портрет Бориса Григоровича, як завжди задуманого. Біля портрету свічки та троянди. Прощалися з Борисом Возницьким, не відкриваючи домовини. В дзеркальній залі Палацу Потоцьких лунала скорботна музика, біля труни стояла почесна варта, а на підлозі лежало тисячі живих квітів.

Близько 11.00 з квітами прибули міністр культури Михайло Кулиняк, голова Львівської ОДА Михайло Костюк, міський голова Львова Андрій Садовий та інші чиновники. Прийшли попрощатися з Борисом Григоровичем також і голова Львівської обласної ради Олег Панькевич та його заступник Валерій П’ятак, депутати Львівської обласної ради Ярослав Кравченко, Орест Шейка, Юрій Підлісний, Олександр Старовойт. Потім з’явилися разом депутат Львівської обласної ради Степан Кубів та голова ЛОО ВО «Батьківщина» Роман Ілик. Радниця президента Ганна Герман із великим букетом червоних прийшла наприкінці панахиди.

Панахиду за покійним відправив митрополит Львівський та Сокальський УПЦ КП Димитрій, на площі перед Палацом зібралося кілька тисяч людей. Скорботу та смуток, глибину втрати підкреслювало похмуре, сіре небо.

Коли митрополит Димитрій говорив, люди не стримували сліз: «Це була велика Людина, Людина з великої літери. Всі, ті хто знав Бориса Григоровича, працював разом з ним, служив історичній науці, мистецтвознавству, нашим давнім українським старожитностям, той, можливо, зараз почуває себе сиротою, особливо працівники музеїв. Але навіть внутрішньо ми відчуваємо, що Борис Григорович можливо десь і далеко від нас, але так близько - через любов у нашому серці».

Владика Димитрій пригадав, що саме Борис Григорович відкрив для прославлення львів’янам чудотворний образ Львівської Богоматері Одигитрії провідниці і ця справа воздасться йому на Небі.

По завершенню відправи труну з тілом перевезли до Кафедрального собору Покрови Пресвятої Богородиці,де відбулася Літургія за покійним. Від Палацу Потоцьких сформувалася ціла ріка людей - від політиків до пересічних львів’ян, всі вони в останню дорогу проводжали Героя України. На тротуарах люди спинялися, щоб віддати останню шану тому, хто зберіг для нас понад 36 тисяч творів мистецтва, сформував «Золоту підкову Львівщини», а що найголовніше, врятував та по частинках збирав безцінні скульптури Йогана Ґеорґа Пінзеля.

Після Літургії траурна процесія вирушила на Личаківське кладовище. Дорожньо-патрульна служба перекрила вулиці від Грушевського до Пекарської. Близько сотні осіб несли вінки із квітами, тисячі людей супроводжували процесію.

Серед львів’ян, які прийшли попрощатись з покійним, було чимало чиновників, представників інтелігенції, академіків.

Телеграми зі співчуттям надійшли від Президента України, Уряду України, Республіки Польщі, Литви та численних музеїв державних установ громадських організацій України та світу.

На Личаківському кладовищі, перше прощальне слово надалирадниці Президента України, керівнику головного управління із гуманітарних та соціально-політичнихпитань адміністрації Президента України Ганні Герман, яка зачитала лист відПрезидента України Віктора Януковича.

«Українська культура зазнала непоправної втрати. Борис Григорович завжди залишиться у наших серцяхяк фахівець найвищого ґатунку. Це була надзвичайна людина: мудрий та принциповий керівник. Він так ще багато міг зробити для української культури. Схиляю голову в жалобі та висловлюю сердечні співчуття рідним та близьким Бориса Григоровича»,— йшлось у листі.

Потім слово надали Міністрові культури України Михайлові Кулиняку: «У листопаді цього року у Парижівідбудеться виставка колекція Іоана Пінзеля. Ми її проведемо у вашу пам'ять, Борисе Григоровичу. Пройде час і вашим іменем назвуть установи, і вулиці, і культурні об’єкти».

«Заслужити всенародну любов та повагу дається обраним. Ця обраність полягає у самовідданій та безкорисній праці, чесності перед собою та перед Богом. Він був надзвичайно скромною і поступливою людиною. Борис Григорович мав унікальну здатність робити добрі справи та своїм прикладом спонукати інших», — виголосив у промові голова Львівської ОДА Михайло Костюк.

З прощальним словом виступиві міський голова Львова Андрій Садовий.

«Львів сумує. Нас покинув один із наших камертонів. Людина, яка мала особливо чистий звук, який йшов від його серця. Він мав особливу Божу ласку, він мав покликання і все своє життя реалізовував його. Борис Григорович дуже багато працював, дуже мало таких людей. Він був швидким у роботі і швидко від нас відійшов», — наголосив мер.

Окрім того, на прощальну процесію завіталиначальник відділу Міністерства культури і Національної Спадщини РП Марек Малюхнік та консул Генерального консульства Республики Польші у Львові Марцін Зіневіч.

«Недарма його називали вартовим минулого часу. Він присвятив своє життя для рятування національних скарбів спільної національної пам'яті Польщі і України. Збережемо його у вдячній пам’яті. Культура зазнала величезноївтрат»,– зачитав Марцін Зіневіч лист від Міністра культури та національної спадщини Польщі.

Громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Лубківський виголосив сміливу промову із політичний підтекстом.

«Ви, Борисе Григоровичу,залишається зв’язковим між Україною і цивілізованим світом, між Іоаном Пінзелем та Бруно Шульцем, між Данилом Галицьким і Юрієм Львовичем, між Дмитром Павличком та Іваном Вакарчуком. Ви є зв’язковим із чинним Президентом і його обслугою. І ми хочемо чути не лише сумні та співчутливі погляди, ми хочемо ще й тих реалій, про які ми говорили на зустрічах», — сказав він.

«Я думаю, ви спинили прийняття злочинного закону про мови. Ваша душа завжди творила добро»,— наголосив Роман Лубківський.

Також він зазначив, що в пам'ять цієї світлої людини, львів’яни повинні творити добрі справи.

Далі чин похорону відправив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.

Після поховання, за народним звичаєм, всім присутнім роздали шматочки українського соленого хліба.

Редакція Гал-інфо висловлює свої щирі співчуття рідним і близьким Героя України Бориса Григоровича Возницького.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...