Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура  |  Історія

Як гниють львівські кам’яниці

Львів славиться своєю архітектурною спадщиною. Дивовижні старовинні кам’яниці та вілли приваблюють туристів з усього світу. Чи не найбільшою є концентрація пам’яток архітектури в самому центрі Львова – на площі Ринок. Гал-інфо спробувало довідатись, як же місто доглядає за цими пам’ятками і чи є у них шанс на збереження.

Нині на площі Ринок триває реставрація будинку №19, колишня кам'яниця Пелчинська. Реставрацію декоративних елементів з штучного та натурального каменю проводить один із перших випускників магістратури на кафедрі реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури «Львівська політехніка» Остап Попович. Він реставратор каменю і у своїй роботі часто наштовхується на руйнівні наслідки так званих псевдореставраторів.

Отже, саме він з колегами і реставрує об’єкт на площі Ринок, 19. У ХVІ ст. ця кам'яниця була власністю заможної львівської родини Пелків і, відповідно, мала назву «Пелчинська».

Фото з www.lvivcenter.org.
Фото з www.lvivcenter.org.
Фото з www.lvivcenter.org.
1/3

«У різні періоди у кам’яниць змінювалися власники, а відтак і будинки також змінювались. Кожен господар малював їх у різні кольори. На кам’яниці №19 ми виявили як мінімум сім шарів різних кольорів та декілька шарів тиньку. Стіни покривали вапняною фарбою. Це добре, адже вона дає каменю можливість дихати. Насправді саме із цим і виникає найбільше проблем, адже мало хто береться фарбувати вапняною фарбою. Це дорожче і ризикованіше. Легше фарбувати силікатною, але це погано діє на камінь. Така фарба проникає у пори матеріалу і не дає йому дихати. Якщо цю фарбу знімати через якийсь час, то вона або буде відлущуватися разом із матеріалом, або ж разом із матеріалом відпадати», - зазначив Остап Попович.

Він розповів, що на кам’яниці №19 є цікаві маскарони. Обрамлення мають профілювання, замкові камені та підвіконня з натурального каменю - вапняку. Зверху – профільований карниз.

Камінь гниє

За його словами, стан кам’яниці поганий, особливо балкону та кронштейнів.

«До нас тут проводили не реставрацію, а ремонт. Давали багато цементу, запастовували все цементом, а це шкодить каменю. Вода потрапляє у камінь, і він через цей цемент не висихає. У нашому випадку є моменти, коли камінь просто гниє. Він обростає біонаростами, мохами, лишайниками і зеленіє. Усе це перетворюється згодом на порох», - розповів Остап Попович.

Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
1/15

Професійні реставратори працюють на об’єкті вже рік. Роботи мають завершити до кінця цього року. Щоправда це не стосується цокольного поверху з балконом. На це немає фінансування. Остап Попович наголосив, що все залежить від технології реставраційних процесів, яка своєю чергою також залежить від погоди.

«У нашій роботі поетапність дуже важлива, адже коли якийсь реставраційний процес пропустити чи неналежно виконати, то можна тільки нашкодити пам’ятці. Реставратор починає роботу із того, щоб знешкодити процеси, через які руйнується камінь. Переважно це замокання. Потім ми переходимо до операції збереження пам’ятки. Далі думаємо, чи варто робити доповнення втрачених елементів. Адже будь-яке доповнення – це вже втручання в авторство. І тут одна справа, коли йдеться про обрамлення, а інша – коли про скульптуру», – сказав Остап Попович.

Коронований камінь - друге життя

На наше прохання оцінити стан кам’яниць на площі Ринок реставратор зазначив, що на перший погляд пам’ятка може виглядати нормально, але водночас на ній можуть відбуватися негативні процеси.

«Кожна пам’ятка потребує постійного догляду. Не буває такого, щоб провести реставраційні роботи і забути. Навіть якщо реставрація проведена фахово, за пам’яткою потрібен постійний нагляд. Через певний час реставратори мають проводити обстеження. Наприклад, якщо власник бачить певні зміни, він має сигналізувати про це фахівцям», – сказав Остап Попович. 

Молотом по пам’ятці

Гуляючи площею Ринок, ми, безперечно, бачимо постійні попередження, що пошкодження пам’яток, якими є кам’яниці, карається законом. Це дуже символічно, адже коли за справу беруться псевдореставратори, то  це тільки прискорює руйнування історичних будівель.

На запитання, яка з кам’яниць на площі Ринок потребує допомоги реставраторів , Остап Попович відповів: «Майже кожна. Раніше, проводячи ремонтні чи навіть реставраційні заходи, наробили дуже багато шкоди. Насамперед через використання портландцементу. Часто ставалось так (і стається!) ,  що роботу доручають не фаховим реставраторам, а просто робітникам, бо так дешевше. На площі Ринок є об’єкт, який зробили зовсім нещодавно, але зробили не фахово. Це якраз той випадок, коли були проігноровані всі реставраційні процеси, внаслідок чого руйнування каменю не припинено, а пришвидшено. Прикро, але у Львові часто під виглядом реставраторів працюють люди, які уявлення не мають як консервувати чи реставрувати  камінь».

Остап Попович наголосив, що у  Львові безліч пам’яток, які  потребують  буквально порятунку.

«Відсоток їх назвати дуже важко, адже ми можемо оцінювати це лише візуально. Було б добре, якби Львівська міська рада виступила б ініціатором проекту з визначення стану пам’яток. Завдяки цьому  можна було б виділяти кошти на першочергові об’єкти. При цьому очевидно, що передовсім належним чином мають бути влаштовані водовідводи», – зазначив реставратор.

На жаль, у Львові реставрація не рідко зводиться до того, щоб якнайшвидше і якнайдешевше. Зазвичай відбувається й таке, що під час так званої реставрації банально ігнорують фахові рекомендації.

Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
Фото Гал-інфо надав реставратор Остап Попович.
1/8

«У Львові є така практика, коли на об’єкт приїздять працювати начебто майстри з каменю. Але вони не реставратори, вони камінь не лікують. Адже коли реставратор займається  консервацією , то він, власне,  лікує камінь. До того ж, є різні методи очистки каменю, зокрема, хімічний. Однак, найперше, ми пробуємо змити нашарування та забруднення водою. Робимо дослідження і якщо нема іншого виходу, то тільки тоді застосовуємо механічний чи хімічний метод. Ці методи використовують в останню чергу, бо це агресивні способи. Їх взагалі не бажано застосовувати. Ним послуговуються лише у тих випадках, коли потрібно забрати цемент, олійні фарби, штучну патину тощо . Але це також варто робити дуже обережно і ретельно. Потрібно по мінімуму втручатися у автентичний матеріал», – розповів Остап Попович.

У Львові врятували ангелів з костелу Св. Антонія

Натомість звичайні майстри не надто над цим переймаються. Часто, за словами реставратора, у хід ідуть молотки, бучарди і навіть болгарки.

«На жаль, у Львові є практика, коли молотками та зубилами збивають верхній шар каменю. Ці майстри не чистять камінь, не знімають біонарости, а збивають все молотками. З першого погляду ми маємо чистий камінь, а насправді це як з людини зняти шкіру. Камінь з часом самостійно утворює таку оболонку, яка його захищає від зовнішніх факторів. Ця оболонка виконує для каменю таку ж саму функцію, як шкіра для людини. Без цього шару камінь просто буде сипатись. Ми чистимо камінь дуже акуратно за допомогою скальпеля, тоді коли інші обрізають пошкодження болгаркою, шліфувальним кругом чи збивають молотком усе, на їхню думку, зайве», – сказав Остап Попович.

За словами реставратора, впливу на таких майстрів мало, а управління охорони історичного середовища Львівської міської ради просто не  встигає слідкувати за всіма процесами на пам’ятках. Більше того, він неодноразово був свідком того, як сумнівні майстри ігнорували рекомендації працівників управління.

«Не варто забувати, що кожна пам’ятка, кожна кам’яниця, є цінна тим, що вона унікальна і другої такої просто не існує. А головна заповідь реставраторів – Primum non nocere, що з латинської дослівно перекладається: «Найперше — не зашкодь!», – наголосив Остап Попович.

«Камінь Кузьми» - пам’ятку ХІІ ст. з княжого Галича відновили у Львові

Анна Джунківська.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...