Слухай онлайн
АТО

Бійці АТО, земля і СТО ТИСЯЧ

Протягом кількох тижнів під стінами Львівської міської ради стояло наметове містечко бійців АТО, які вимагали від влади Львова владнати питання надання земельних ділянок. Попередня сесія міської ради завершилася повним блокуванням трибуни: пікетувальникам не сподобався проект ухвали «Про захист інтересів учасників АТО – мешканців м. Львова». 4 жовтня компромісу вдалося досягнути. Завдяки новому проект ухвали, який передбачав механізм грошової компенсації. «За» проголосувало 53 депутати.

Прийнята ухвала суттєво відрізняється від попередньої, яка не сподобалась пікетувальникам.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, на сесію 29 вересня планували винести питання про надання для розподілу між бійцями АТО земельної ділянки у 48 гектарів. Ділянка фактично розташована між мікрорайоном Рясне та Білогорщею. На сьогодні ця земля є за межами Львова і має увійти до Львова після розширення території міста.

Якщо попередня ухвала, власне, стосувалася цієї земельної ділянки, то в ухвалі, на яку погодилися пікетувальники, про цю земельну ділянку вже не йдеться. Щоправда, окремо депутати проголосували за звернення до начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. «Львівською міською радою опрацьовується питання надання учасникам антитерористичної операції - мешканцям міста Львова, земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 48,1 га, які розташовані між промисловою зоною «Рясне» та житловим мікрорайоном Білогорща. Ці земельні ділянки розташовані за межами міста Львова», - йдеться у зверненні.

Перший варіант ухвали.

Перший варіант ухвали.

Беручи до уваги рішення, якими попередньо погоджено включення цих земельних ділянок до території міста Львова, депутати просять зарезервувати земельні ділянки орієнтовною площею 59 га для потреб громади міста Львова, зокрема, орієнтовною площею 48,1 га для потреб учасників антитерористичної операції, які проживають у місті Львові та орієнтовною площею 10,9 га - для влаштування вулично-дорожньої мережі.

Однак у попередньому проекті ухвали, який зазнав значної критики від представників пікетувальників, також був прописаний ще один пункт, а саме, про продовження будівництва житлових будинків коштом міського бюджету і Державного бюджету для учасників АТО та їх сімей на вул. Під Голоском, 35.

Йшлося про будівництво цілого кварталу для бійців АТО на вул. Під Голоском. Питання було погоджене з міським головою. Тобто, фактично мера Львова вдалося переконати продовжити будівництво. Тут варто пригадати його заяву в коментарі Гал-інфо, де Андрій Садовий повідомив, що наразі про будівництво наступних будинків для бійців АТО на вул. Під Голоском не йдеться.

У новій ухвалі, яку підтримали пікетувальники, цього пункту нема. Натомість бійцям АТО пропонують компенсацію у розмірі 100 тис грн.

Варто додати, що і перший, і другий варіант ухвали опубліковані на сайті Львівської міської ради.

Другий варіант ухвали.

Другий варіант ухвали.

Як пояснила під час засідання сесії начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, рішення складається з декількох блоків, які ще потребуватимуть доопрацювання.

«Пропонуємо викласти у новій редакції програму забезпечення житлом учасників АТО, і  суть нової редакції у тому, що вона буде стосуватись не лише забезпечення житлом, але і механізму можливого виділення земельних ділянок за умови прийняття необхідного рішення, а також механізму виділення коштів.

Наступний блок – розпис бюджетної процедури, тобто виділення по 100 тис. грн учасникам АТО, які відмовляються від закріплення земельних ділянок. Ще один блок - про земельні ділянки. Міський голова уже звернувся з відповідними листами до Держгеокадастру про сприяння у закріпленні земельних ділянок поза межами міста Львова. Пропонуємо продовжити цю роботу. Списки учасників АТО, які хочуть отримати земельну ділянку для садівництва, будуть затверджені відповідною програмою», - зазначила Гелена Пайонкевич.

Під час обговорення у проект ухвалу внесли зміни, зокрема, щодо поширення дії ухвали на добровольчі батальйони та щодо сплати податків не за рахунок учасників АТО, а за рахунок бюджету міста.

Ініціатор таких змін, голова фракції ВО «Свобода» Маркіян Лопачак в коментарі Гал-інфо щодо подій навколо земельного питання учасників АТО висловився досить скептично.

«Усі ухвали на захист інтересів учасників АТО варто підтримувати. Однак два роки міський голова Львова Андрій Садовий усіляко блокував ці питання. Лише після того, які під Ратушею розклали намети, за добу написали ухвалу. Щоправда, в цій ухвалі є пункти, які невідомо як будуть виконуватись», - сказав Лопачак.

Зокрема, він додав: «Щодо того, що мерія буде усіляко сприяти і звертатися до сільських рад про виділення земельних ділянок, то все це робили і до цього. Багато загального і нічого конкретного. Щодо питання виділення 100 тис грн. компенсації, то можна вже говорити, що передбачених коштів замало. Зараз у Львові 4 800 учасників АТО. Із демобілізацією шостої хвилі додасться ще щонайменше 600 чоловік. Разом матимемо 5 400 учасників АТО. І це не рахуючи добровольців. Якщо від 400 млн грн., які планують виділити на компенсації, забрати відсоток оподаткування, то залишається не багато».

Він наголосив, що невідомо чому інтереси кількох тисяч учасників бойових дій представляла лише одна громадська організація.

«Лише одна група пікетувальників фактично погодилася і розписалася за усіх учасників бойових дій, а я вже отримую десятки дзвінків від незадоволених таким рішенням. Склалася ситуація, коли група людей погодилися на пропозицію Садового від імені усіх інших АТОвців. Розумію, що люди не йшли на війну, щоб отримати землю чи житло, але вони мають право. Для декого це реально єдиний шанс покращити свої житлові умови», - сказав Маркіян Лопачак.

Депутат наголосив, що бійців АТО затягнуть у бюрократію і на весну можна очікувати нових пікетів.

«Садовий замість того, щоб вирішити питання бійців АТО, затягує його і заводить у глухий кут. Це не останній пікет АТОвців. Тим більше, що ухвала не обмежує права бійців на отримання земельної ділянки, бо це їм гарантує держава. Я вважаю, що ці питання треба вирішувати індивідуально з кожним бійцем, вирішувати, як компенсувати відсутність вільної землі у Львові», - сказав Лопачак.

Варто додати, що одразу після голосування перед депутатами на сесії виступили представники інших трьох громадських організацій, які представляють учасників АТО. Вони категорично не погодилися із ухвалою, яку підтримали організатори пікету.

Голова ГО "Соціального захисту учасників АТО м. Львова" Леся Турашвілі, закликала бійців АТО детально вивчити ухвалу і не брати кошти. Йдеться про 100 тис. грн, які мерія виділяє одному бійцю взамін квартири чи земельної ділянки.

"За ці гроші навіть сотки землі не купиш. Якщо організація Богдани (Сірків, - ред. голова ГО "Львівська обласна спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих") погоджується на це, то ми не погоджуємось. Так, ми не стояли тут з наметами, бо не бачимо потреби стояти і мерзнути. Ми намерзлися на фронті. Ми хочемо знати, що нам конкретно пропонують - або гроші, або землю?", - сказала Турашвілі.

Саме через такі різні думки з приводу розв’язання цього питання, міжфракційна депутатська група з питань учасників АТО у Львівській міській раді й пропонувала вирішувати це питання комплексно. Члени депутатської групи переконані, що дійти згоди з кількома тисячами людей одночасно – нереально. Однак в пріоритеті вирішення питання не лише з урахуванням інтересів громадських організацій, але й тих бійців, які не входять до жодної організації, спілки чи союзу, які представляють учасників АТО.

В коментарі Гал-інфо голова міжфракційної групи з питань АТО Віталій Свінціцький зауважив, що проголосована ухвала важливий крок, адже передбачає грошову компенсацію. Однак над вирішенням цього питання варто буде ще працювати.

«Вже є доручення на доопрацювання комплексної програми де будуть розроблені чіткі критерії отримання або коштів, або землі, або житла. Важливим кроком є грошова компенсація. Говорити про те добра це ухвала чи погана можна буде тоді, коли буде допрацьована програма і представлена бійцям», - сказав Віталій Свінціцький.

Він пояснив, що буде встановлена черга на отримання землі, або коштів і ці списки черговиків будуть затверджуватися на сесії голосуванням депутатів.

«Це передбачає роботу з кожним бійцем. Списки формуватиме житлова комісія при виконкомі і міський Центр надання послуг учасникам бойових дій. Ніхто нікого не змушує брати гроші чи відмовлятися від землі. Якщо учасник АТО вважає, що треба чекати на землю, то це його право», - зазначив Віталій Свінціцький.

Депутат наголосив, що для забезпечення земельними ділянками бійців АТО – мешканців Львова потрібно більше як 250 га землі.

«У Львові складно знайти суцільну ділянку такою площею. Якщо виділяти землю невеликими клаптиками, то виникає питання рівноцінності, адже комусь дістанеться земля на вул. Під Голоском, а комусь в околицях на торфах, а також не справедливо», - зазначив Віталій Свінціцький.

За його словами, потрібно дочекатися 20 жовтня, коли представлятимуть зміни до комплексної програми, тоді ж оприлюднять критерії до формування списків.

«Потрібно працювати індивідуально з кожним, щоб зрозуміти потребу. Зміни в програмі мають стосуватися також і прописання умов створення ЖБК. Хтось з бійців чекає на програму доступного житла з можливістю фінансування 50 на 50. Все це дуже залежить від кожної конкретної ситуації. Говорити про те чи хороше, чи погане таке рішення можна буде лише після 20 жовтня», - зазначив Віталій Свінціцький.

Фото з постановки твору І.Карпенко-Карий "Сто тисяч" в театрі ім М. Заньковецької.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...