Перебуваючи під судовим слідством, керівники львівської філії «Посольства Божого» і надалі, як ні в чому не бувало, активно продовжують свою діяльність. Одна з останніх акцій, яку започаткували «пасторські» громадські організації «Посол Плюс» та «Нагодуй Голодного» – «новий рух» «Допомога біженцям зі Сходу».
Судячи з оголошення на сайті ГО «Посол Плюс», одяг, харчі та фінанси «на потреби сімей біженців» можна передавати безпосередньо голові правління цієї організації Олексюк Лесі Романівні. Тій самій, яка «до цього» видурила гроші у десятків прихожан і якій 6 серпня в стінах Пустомитівського райсуду оголосили обвинувачення у «шахрайстві в особливо великому розмірі» та «відмиванні коштів»…
Чому підсудні пастори на суді засипають?
Окрім Лесі Олексюк, зачитування обвинувального акту 6 серпня прослухали ще троє підсудних - керівники «Церкви Посольства Божого» Олександр Олексюк, Сергій Лардугін і Роман Ревко. Суть його така. Вказані особи, активно імітуючи господарську та інвестиційної діяльність, видаючи себе за фахових фінансистів, упродовж 2007-2008 років виманили у своїх прихожан 3 мільйони 587 тисяч гривень. Ці кошти в основному були банківськими кредитами, які одурманені люди брали під заставу своїх квартир, будинків, земельних ділянок і віддавали «Посольству Божому» «на розвиток бізнесу». «Інвесторам» пастори обіцяли погашати кредити самостійно і виплачувати за користування грошима високі проценти. Однак кошти ці присвоювали, на них купувалася елітна нерухомість – квартири в центрі міста та заміські особняки, дорогі автомобілі прикраси, путівки на відпочинок за кордоном.
Зауважу, що усі пастори в момент оголошення обвинувачення були зовсім спокійні. А Сергій Лардугін на лаві підсудних навіть задрімав, на що звернув увагу головуючий суддя, зробивши йому зауваження.
Така поведінка стала більш зрозумілою пізніше, коли адвокати підсудних заявили суду клопотання про надання їм як захисникам для ознайомлення в повному обсязі матеріалів кримінального провадження щодо обвинувачених. Суд дане клопотання не задовольнив, оскільки матеріали кримінального провадження обласна прокуратура до обвинувального акту не додала. Водночас представник прокуратури, який перебував на суді, не зміг пояснити, коли і у якому об’ємі дані матеріали під час судового розгляду «можуть з’явитися»: які з них були знищені під час пожежі у «ніч гніву»у Львові, а які залишилися.
За версією прокуратури, згоріло одразу два кримінальних провадження
За словами постраждалих, перші заяви щодо шахрайських дій з боку пасторів «Посольства Божого», в райвідділи Львова подавалися в 2008 році. Однак міліція на них не реагувала, звернення зазвичай вельми оперативно «відфутболювались». Кримінальну справу було порушено в 2009 році, проте її кілька разів закривали, «перекидали» з райвідділу в райвідділ, в результаті – розслідування злочинів з боку пасторів «Посольства Божого» затягнулося на два роки.
В 2013 року, коли досудове розслідування було проведено в рамках нового КПК, з одного кримінального провадження «зробили два». Прокуратура області виділила в окреме кримінальне провадження матеріали по 17 епізодах шахрайства на суму понад 3,5 млн грн щодо 30 постраждалих, за якими згодом було складено та скеровано до суду обвинувальний акт щодо Лесі Олексюк, Олександра Олексюка, Сергія Лардугіна і Романа Ревка.
Щодо кримінального провадження, яке лишилося на дорозслідуванні в міліції, то воно в основному стосувалося епізодів злочинної діяльності представників ТзОВ «Ліоне Банк Україна» (дане товариство входило в структуру львівської філії «Посольства Божого», за матеріалами слідства, від його діяльності постраждало 12 осіб).
Кілька місяців тому в прокуратурі області нам повідомили, що під час масових заворушень та подій, які сталися у Львові вночі проти 19 лютого, була знищено матеріали і першого і другого кримінальних проваджень – розповідає колишній парафіянин «церкви», житель Пустомит Артур Глущенко. – Найбільше дивує те, що з моменту «ночі гніву» минуло вже майже півроку, а прокуратура за цей час не надала суду жодних підтверджуючих документів – про те, що матеріали «справи пасторів» справді знищено. Також не було вжито заходів для того, щоб ці матеріали відновити. І зараз фактично постало питання про подальшу долю судового процесу. В суді є лише «голий» (без напрацьованої доказової бази) обвинувальний акт. Не виключно, що на наступному судовому засідання, пастори заявлять, що їм взагалі не зрозуміло у чому їх звинувачують, а адвокати підсудних будуть вимагати зупинити судовий процес…
Замість епілогу
Поміж матеріалів «справи пасторів», які, як стверджують правоохоронці, було знищено під час «ночі гніву» у Львові, знаходилася роздруківка телефонної розмови Сандея Аделаджі з Оленою Лардугіною - одним з керівників львівської філії «Посольства Божого», колишньою дружиною Сергія Лардугіна. Ця інформація була зафіксована в протоколі про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, з якого слідує, що цей запис проводився в червні 2013 року і що четверо пасторів у цей час перебували під арештом в СІЗО.
Лардугіна звітує перед Сандеєм про заходи, які вживаються «для порятунку» заарештованих (зокрема, обговорює питання внесення за них грошової застави та адвокатського захисту). Процитую (мовою оригіналу) один з найбільш красномовних «епізодів» (розповідь Лардугіної про грошову заставу): «По заставе взяли счет и идем человека который должен быть не из нашего окружения и имел доходы. Потому что есть такой момент что потом в судовом порядке могут наложить арест на эту заставу в честь погашения борга. А нам это абсолютно не нужно. Зачем лишние какие-то растраты делать».
Сандей запевняє співрозмовницю, що все буде «хорошо»…
Віктор Корнієнко.
