У законопроекті щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» під основний «удар» потрапляють соціальні та освітні програми – при цьому є інші, більш дієві, методи для зменшення державного споживання та наповнення бюджету додатковими надходженнями. Крім того, у проекті закладено ризики ручного управління бюджетними коштами, а отже, можливих спекулювань під час їх розподілу. Про це розповідає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.
«Фінансування Пенсійного фонду України пропонується зменшити на 3,9 млрд грн. Разом з тим запропоновано не виплачувати спеціальні пенсії тим, хто зараз працює, а це порушує вимоги Ст. 22 Конституції України (при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод)», – уточнює він.
В умовах оголошеної керівництвом країни децентралізації скорочуються видатки за програмою «медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» – на 375,8 млн грн. Тобто, як пояснює Максим Гольдарб, урізається й без того мінімальне фінансування медичних закладів у містах, районах та селах, ставлячи під загрозу надання первинної лікарської допомоги взагалі.
Створює бар'єри для отримання безкоштовної вищої освіти та підвищення кваліфікації службовців різного рівня скорочення видатків на освіту – на 312,3 млн грн. При чому належного економічного обґрунтування такого рішення не подається – лише вказівка на вимоги МВФ.
У той же час, за словами Максима Гольдарба, є значно ефективніші способи, щоб наповнити бюджет додатковими надходженнями та зменшити державне споживання.
«Починати потрібно з подвійного скорочення державного апарату. Це зекономить щонайменше 8 млрд грн на рік. Далі – слід запровадити адресну допомогу пільговим категоріям громадян на проїзд у громадському транспорті – ще мільярд гривень економії. 200 млн грн. щорічно бюджет зможе отримувати щорічно, якщо буде переглянуто вартість номерних знаків із запровадженням прозорого механізму їх реалізації.
Додаткові надходження державна казна отримає й тоді, коли нарешті буде вирішене питання про збільшення до 70% відрахувань частини чистого прибутку держпідприємствами», – стверджує керівник «Публічного аудиту».
Крім того, аналіз дохідної частини держбюджету засвідчив, що збільшитися на 22,2 млрд грн вона має за рахунок насамперед додаткових надходжень від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізних мит. Тобто, 22 млрд грн будуть отримані виключно за рахунок курсової різниці. Адже при митному оформленні вантажу вартість планового показника надходжень ПДВ із ввезених товарів визначається у валюті, а розрахунок суми ПДВ, яка підлягає сплаті, проводиться за офіційним курсом НБУ.
«Тобто, збільшення дохідної частини зовсім не означає якісного покращення умов для ведення бізнесу, зменшення корупційних проявів на митниці чи покращення роботи Державної фіскальної служби України — це просто гра цифр», – зауважує він.
«Інше питання: яким чином Уряд очікує підвищення податку на прибуток підприємств, коли спостерігається спад виробництва і прибутку цих же підприємств? Достатньо лише порівняти дані Держкомстату України щодо Індексу промислової продукції (відносний показник, який характеризує зміну маси вироблених матеріальних благ у поточному періоді порівняно з базисним): у січні 2015 року він становив 80,3, тоді як у січні 2014 р. – 84,6», – розповідає Максим Гольдарб.
У контексті збільшення граничного обсягу держборгу більше, ніж на 18%, – до 91% ВВП, керівник «Публічного аудиту» звертає увагу, що це суперечить ч. 2 ст. 18 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої такий показник на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% ВВП. В іншому випадку Кабмін має невідкладно звернутися до ВР, запропонувавши для схвалення план заходів щодо зменшення граничного обсягу боргу до встановлених вимог. Незважаючи на ці вимоги, відповідних документів Кабмін не підготував.
Максим Гольдарб також акцентує, що в запропонованому Законі передбачено дозволити Мінфіну здійснювати державні зовнішні запозичення за державним боргом та позики за гарантованим державою боргом шляхом обміну, випуску та продажу боргових зобов'язань держави з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу. Проте порядок здійснення державних запозичень та управління державним боргом вже врегульований Ст. 16 Бюджетного кодексу України (проблема перевищення боргу регулюється ВРУ за поданням КМУ).
Крім того, пропонується ввести інститут радників Мінфіну для вирішення питань місцевих запозичень. Загалом ця норма є незрозумілою, адже Бюджетний кодекс України не містить вимог щодо залучення таких осіб до управління борговими процесами. «Більше того, оскільки фінансовий радник залучається до процесу місцевих запозичень, він стає таким собі наглядачем від центральної влади, що не узгоджується зі схваленою концепцією децентралізації. Не говорячи вже про те, що відсутні пояснення щодо бюджетних коштів, які будуть витрачатися на цих радників. А головне, запропоновані зміни спрямовані насамперед на розширення владних повноважень та ручне управління боргом країни з боку виконавчої влади», – вказує він.
Створює ризики ручного управління бюджетними коштами та, відповідно, можливих спекулювань під час їх розподілу у власних інтересах високопосадовців і Ст. 29 Закону, за якою Кабінет Міністрів отримує право здійснювати розподіл та перерозподіл освітньої, медичної субвенцій та субвенції на підготовку працівників-переселенців зі Сходу.
Нагадаємо, у проекті Закону на 22,2 млрд грн пропонується збільшити дохідну та на 35,6 млрд грн видаткову частини бюджету, а також одночасно збільшити розмір його дефіциту на 12,6 млрд грн. Крім того, на 218,4 млрд грн у ньому передбачено збільшення граничного обсягу державного боргу.
