11-13 липня цього року на території Пліснеського археологічного комплексу відбудеться Польовий семінар «Старожитності Галичини і Волині в контексті етно-археологічних досліджень». Відкриття - 11 липня о 15.00 у приміщенні конференц-залу Підгорецького монастиря ЧСВВ, що у с. Підгірці Бродівського району Львівської області. Повідомив прес-центр ЛНУ ім. Івана Франка.
Пліснеський археологічний комплекс – унікальні пам’ятки ранньосередньовічної доби України,які досліджують понад 200 років. За цей час на його території та в околицях було проведено масштабні пошукові роботи як упродовж ХІХ, так і ХХ ст. Згаданий комплекс знаходиться поблизу однойменного хутора Пліснесько (с. Підгірці Бродівського р-ну), де збереглися: залишки слов’янського культового язичницького центру слов’янського полісу (VII–Х ст.) та давньоукраїнського міста (ХІ–ХІІІ ст.), яке згадується двічі в літописах під 1188 і 1232 рр. (Пліснеськ, Пльеснеск, Преснеск) і в «Слові о полку Ігоревім»; чотирьох парафіяльних церков ХІІ–ХІІІ ст.; курганного могильника ХІ–ХІІ ст.
З історією давнього Пліснеська пов’язано виникнення та функціонування одного з найдавніших українських монастирів, який ще донедавна зберігав подвійну назву «Підгорецький,здавна йменований Пліснеський» За лінгвістичними джерелами, 1180 р. його заснувала княжна Олена. 2007 року ці відомості було підтверджено археологічними розкопками монастирської церкви в урочищі «Оленин Парк». За час археологічних пошукових робіт у Пліснеську відкрито сотні житлових і господарських будівель,десятки оборонних споруд і культових об’єктів, які дозволяють вирішувати цілий комплекс питань, пов’язаних зі становленням українського етносу та держави.
Упродовж останніх років отримано надзвичайно вагомі результати: відкрито залишки фундаментів шести монастирських церков (ХІІ–сер. ХІІІ; ХІІІ–XIV; XV–XVI; XVІ–поч. XVIІ; XVІІ та кін. XVII–XVIII ст.); унікальні оборонні споруди Х ст.;четвертий у слов’янському світі і другий на території Пліснеська кремаційний могильник ІХ–Х ст. та віднайдено близько двох десятків тисяч знахідок, серед яких предмети побуту, озброєння, прикраси, культові речі тощо. У зв’язку з цим,вже давно назріла потреба створити на території «Пліснеського археологічного комплексу» національного археологічного парку, аналогічного до тих, які давно функціонують у світі.
Пліснесько та Підгорецький монастир ЧСВВ завжди привертали увагу не лише археологів, але й істориків, етнологів, філологів, архітекторів і краєзнавців. Тому не випадково,що в науковій і науково-популярній літературі є чимало напрацювань різного ґатунку. Однак, тільки останнім часом дослідження стали комплексними та міждисциплінарними. Такий підхід дає підстави з нових концептуальних позицій висвітлювати як історію Пліснеська і його околиць, так і ставити та вирішувати триєдину проблему щодо появи мови, етносу та держави. Саме про зазначені вище проблеми йтиметься під час засідання польового семінару.
