Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв провів зустріч зі студентами-політологами Львівського національного університету ім. І. Франка. Йшлося про особливості зовнішньої та внутрішньої політики України в контексті підписання угоди про асоціацію з ЄС.
Ініціатор зустрічі, політолог, професор Анатолій Романюк зазначив: «Ідея таких зустрічей полягає в наступному: студенти повинні окрім теоретичних знань мати можливість бачити провідних політичних експертів, які працюють практично. Під час таких зустрічей вони не лише мають знайомитись із ведучими науковими установами, які займаються практичною політологією, але на конкретних прикладах розуміти як теоретичні конструкції імплементуються, застосовуються на практиці і які можуть бути наслідки».
Отож, під час спілкування зі студентами-політологами Андрій Єрмолаєв детально зупинися на політико-економічному контенті.
«Це дає можливість зрозуміти, чому через 20 років ми маємо недолугу, неконкурентну економіку, таку, що деградує, демографічну структуру, девальвований гуманітарний клас і консервативний за настроями провідний бізнес клас. У такому стані ми нині зустрічаємо угоду з ЄС», - сказав Андрій Єрмолаєв.
Національний проект
Як зазначив Андрій Єрмолаєв, якщо поглянути на мапу України, то видно, що ми й досі маємо радянські області, які формувалися на основі радянського поділу праці та керування виробничими силами і радянською регіоналістикою.
«Сучасна українська регіоналістика лише зароджується, і це питання майбутнього десятиріччя. Ми повинні визначити, в якій економічній та соціальній структурі ми перейдемо до повноцінних регіонів, що будуть працювати в режимі внутрішньо-національного розподілу праці, нової національної, економічної та соціальної структури і будуть більш адекватними для України. Наразі в України цю проблему сором’язливо ігнорують, хоч насправді це одна із проблем, яка насправді закладає основи для реалізації національного проекту в таких специфічних умовах, які ми маємо тепер», - зазначив Андрій Єрмолаєв.
Феномен української олігархії
За словами Андрія Єрмолаєва, наявність висококонцентрованого капіталу з нерівномірним розподілом структури робочої сили постійно ставали механізмом відтворення відповідного менеджменту в політиці.
У цьому контексті, за словами експерта, варто розглядати і феномен української олігархії.
«Інтерес великого капіталу – це зовнішні ринки, а тому він потребує підтримку. Далеко не усі сусіди України мають капітал такого рівня. Не випадково, коли з’явився феномен української олігархії, він спочатку сприймався просто, як заможні люди, які щось вкрали. Однак українська олігархія – це висококонцентрований капітал в тих галузях, де це можливе. Їх почали сприймати як самостійних міжнародних гравців. Якщо подивитися на останні дослідження з глобалістики, то суб’єктами глобального розвитку у ХХІ ст. поряд з національними урядами стають транснаціональні компанії, інтелектуальні клуби і в майбутньому – мережеві спільноти», – сказав Андрій Єрмолаєв.
Він додав, що у цьому ключі Україна одразу на страті мала нагоду долучитись до глобального розвитку не лише на рівні створеного власного національного уряду, але й сформованого великого капіталу. Інша річ – це природа цього капіталу в Україні і його вплив на політичний процес.
За його словами, з цього погляду політику варто розглядати, як сферу діяльності суспільства, де вирішуються проблеми формування інститутів та норм самоорганізації нації, адже це сфера, де йде дискусія не лише про те, як розвивати націю, але ще й виробляються механізми впровадження цитх норм та інституцій через законодавство тощо.
«У цьому сенсі всі суб’єкти мимоволі є суб’єктами націотворення в плані самоорганізації. В політиці ідеологічний інтерес, власний інтерес представляють як суспільно значущий, спільний – це і є мистецтво ідеологічної боротьби. Ідеологія, яка представляє інтереси середнього класу, є національно значущою і дійсно може представляти інтереси конкретної верстви», - зазначив Андрій Єрмолаєв.
Він наголосив, що включення капіталу у політичний процес – це питання рівня їх інтересу.
«Великий капітал в Україні, як і в інших країнах, інвестує у те, що, на думку його власників, має забезпечити реалізацію їхніх інтересів. Цей процес розгорнувся ще із середини 90-их років. Переконаний, що більшість політичних проектів, які нині реалізуються з боку партій, блоків, організацій, тією чи іншою мірою були пов’язані із потужними політичними інвестиціями», – пояснив Андрій Єрмолаєв.
Він пояснює незрілість такого менеджменту тим, що він був сформований не внаслідок еволюції, а у наслідок перерозподілу капіталу після розпаду радянської системи.
Як зазначив Андрій Єрмолаєв, більшість активів, які дісталися країні, розглядалися в першу чергу як готовий ресурс, а не як передумова для формування нових видів та напрямів економічної діяльності.
«Уся історія незалежності – це перерозподіл активів. Ці активи не стільки творили, як боролися за володіння ними. На жаль, етап перерозподілу не призвів до формування нових галузей, а тому не формувався попит на нову соціальну структуру, нову освіту, нові професії, розвиток територій, які б відповідали можливостям національної моделі. Це призвело до певних консервацій менеджменту. Цей консерватизм відобразився і в політиці. Більшість політичних програм, з якими йшли на вибори в Україні, концентрувалися на процедурі реалізації влади та соціальних гарантій, а цього недостатньо», – сказав Андрій Єрмолаєв.
Також він зазначив, що одним із напрямів виходу із глобальної світової кризи є формування більш жорсткої системи ієрархії у світовому розподілі праці.
Європа і виживання малого та середнього бізнесу
«Мале і середнє підприємництво виживає лише тоді, коли воно стає складовою великої економіки. По факту виявилось, що ми ці проблеми розглядаємо, як окрему, як абстрактну свободу, яку потрібно дати людям. Що роблять люди, коли їм дають абстракту свободу, але вони не бачать себе у національній економіці? Цих людей спонукають до поведінки посередників. Тисячі українців різних професій кинулися освоювати внутрішній ринок, за рахунок чого піднялися Туреччина, Китай, Польща. Але ми самі своїми руками фактично відкрили свій зовнішній ринок. Величезна, активна соціальна група, яка не знайшла місце у розвитку національної економіки, мала спонуку працювати на зовнішні інтереси. Ми підняли Туреччину, тепер ми допомагаємо відбудовувати Росію, адже наші робочі руки зараз будують не національні проекти, а дачі під Москвою. Це не випадковість», - сказав Андрій Єрмолаєв.
За його словами, цей так званий середній клас – законсервована рушійна сила національного розвитку, яка мала б бути провідною, а з погляду реального включення в економіку - вона мимоволі залишається пасивною.
«Яка перспектива цієї соціальної групи в рамках евроінтеграційного процесу? Це будуть перші європейці, орієнтовані на своє включення – своїх можливостей і досвіду – в інші економіки, аніж вони будуть розглядати себе як частину національного проекту. Власне, доля малого та середнього підприємництва – основний виклик для нас, коли ми підпишемо угоду з ЄС, де є інший підхід до розуміння середнього класу», – наголосив Андрій Єрмолаєв.
Інтернет-свідомість
За словами Андрія Єрмолаєва, є багато спроб пояснити феномен інформаційного суспільства.
«Ми все більше стаємо масою, стаємо дуже однаковими. Не зовнішньо, а тим, як ми розуміємо світ, його прояви і те, як ми сприймаємо інформацію. Є дійсно сутнісні моменти, а є результат виведення одного колективного свідомого. Це, напевне, одна із загроз ХХІ ст. - формування Інтернет-свідомості, адже усю інформацію люди отримують саме з Інтернету. 90% людей працюють з рівнем знання Вікіпедії, а щоб вийти за цей рівень, треба працювати самостійно», - сказав Андрій Єрмолаєв.
Він зазначив, що перелом у цьому процесі може здійснити академічна еліта, як відповідальна за формування особистостей, які самостійно формуватимуть завдання пошуку, даватимуть відповіді і сперечатимуться з масовими стереотипами.
«Це важливо, адже спроба облаштувати Україну за принципом «як у всіх» призводить до негативних наслідків. Пам’ятаємо, які були очікування від закону про вибори по партійних списках. Усі сподівалися, що прийняття такого закону справді стимулюватиме розвиток сучасних політичних партій, де на першому місці буде ідеологічна позиція, а також по-іншому буде формуватися підхід до партійного активу. Натомість отримали іменні блоки (Тимошенко, Литвина тощо), де позицією та програмою стали позиція, відчуття та стереотипи однієї людини. Це продемонструвало наскільки ми не розуміємо суспільство», – наголосив Андрій Єрмолаєв.
Цивілізаційний вибір не роблять
За його словами, вживання словосполучення «цивілізаційний вибір» щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС не є коректним.
«Я б і сам із задоволенням вживав словосполучення «цивілізаційний вибір», але що таке цивілізаційний вибір? Чи можна вибрати цивілізацію? Цивілізаційний вибір не робиться», - зазначив Андрій Єрмолаєв.
Він переконаний, що 2013 рік буде знаковим для України: «Український проект дуже молодий, хоч і має велику історію, пов’язану із цим євроінтеграційним шляхом. Український проект – це не відродження чогось, а формування свого, нового. Україна ніколи не була поза межами європейського ландшафту».
«Треба бачити позитив асоціації, як змогу швидкої модернізації за рахунок стагнації нинішнього європейського проекту. Країни, які створили ЄС,рано чи пізно будуть змушені вести переговори щодо зміни моделі розвитку. Україні треба більш активно втручатися у діалог стосовно того, як трансформувати ЄС», - Андрій Єрмолаєв.
За його словами, не варто очікувати дива після підписання угоди про асоціацію, адже ніхто не подарує Україні план дій, який одразу змінить життя на краще.
«Після асоціації ніхто не приїде з готовою програмою розвитку економіки, партійного будівництва, і ніхто не запропонує зрозумілої та ефективної для нас гуманітарної політики. Ми повинні все це зробити власними руками та розумом», – вважає Андрій Єрмолаєв.
Росія і зрада вибору Петра І
Як зазначив Андрій Єрмолаєв, Україна не повинна допустити, щоб між нею та Росією виросла стіна, адже це в першу чергу ринки збуту. Він вважає, що в Україні достатньо можливостей, щоб не втратити шанс користуватися цими ринками.
«Росія завжди йшла в режимі наздоганяльної модернізації. Саме нині можливий поворот, який зламає Росію, адже те, що пропонує Путін – це зрада вибору Петра І. Євразійський союз, який запропонований іншим країнам, – це не просто красива назва, не можна бавитись у слова, це інше розуміння ґенези суспільства, яке з’явилося після розпаду радянської імперії. На щастя, ми не робимо таких дурниць», – зазначив Андрій Єрмолаєв.
Він додав, що режим у РФ досить сильний політично та адміністративно і сформований для самозахисту Росії.
Про загрозу поділу України
«Я не думаю, що в Україні є загроза розпаду по Дніпру. Ми дуже важка і дуже складна країна, щоб зовнішні обставини дозволили нам розпадатися», – зазначив Андрій Єрмолаєв.
Він додав, що Україна ніколи не позбавиться лівацьких настроїв у суспільстві.
«У нас суспільство складне, і у вимірі колективної пам’яті – також. Українське суспільство соціалістично налаштоване, не у більшовицькому сенсі, а у сенсі очікувань порядку денного. В Україні завжди будуть виразні акценти на проблеми відповідності взаємовідносин суспільства і держави та вразливих верств. Сподіватись, що у нас буде бум ліберальної ідеї, як це було у проекті США, не потрібно, бо у нас нема і не буде таких настроїв», – сказав Андрій Єрмолаєв.
Натомість він додав, що буде зберігатися традиція пов’язана із націонал-патріотичною місією країни.
Підготувала Анна Новик.
Фото - radiosvoboda.org
