Цього року у Львові археологи проводили дослідження на кількох локаціях. Зокрема, археологам вдалося почати дослідження на місцях двох княжих резиденцій – Високого та Низького замків. Де проводили розкопки та що вдалося виявити - про це археологи розповіли у конференц-залі «Гал-інфо».
Також археологи влаштували невелику експозицію, яка презентувала знахідки 2017 року.
Високий замок
Як розповів археолог Остап Лазурко, львівська археологічна експедиція є лідером з археологічних розкопок в контексті міської археології. Почав він з оповіді про дослідження Високого замку, куди планують прокласти канатну дорогу.
«Нині активно обговорюють проблему будівництва канатної дороги. Одна з її станцій потрапляє у сферу фортифікацій Львова (площа Данила Галицького біля Лялькового театру). Там були проведені дослідження у 2006 році. І якщо цю станцію будуватимуть, то це справді проблема, бо там існує оборонний рів. Така ж сама проблема і на наступній ділянці - поблизу пожежного управління у сквері, де ми маємо третю лінію оборони. Також на пагорбі ( на самому Високому замку) ми маємо захоронення», - зазначив Остап Лазурко.
Водночас він додав, що цьогорічні дослідження Високого замку не дали археологам бажаного результату.
«Однак дещо цікаве ми розкопали. На місці, де має бути основна станція канатної дороги, було закладено ряд траншей. В одній із них виявили фрагмент цегляної стіни. Він лежав не автентично, тобто не так, як мурувалося. Це був фрагмент стіни, який впав із якогось муру. Можливо, коли той мур розбирали. Це вперше було знайдено фрагмент стіни Високого замку і стало археологічної сенсацією цього року», - зазначив Остап Лазурко.
Окрім того, археологи натрапили на недосліджений культурний шар.
«Незважаючи на те, що Високий замок - це пам’ятка археології національного значення, наші попередники говорили, що культурний шар тут повністю зруйнований, а тому нема чого досліджувати, бо все, мовляв, знищили під час будівництва копця (штучний насип, на горі якого нині оглядовий майданчик). Натомість цього року ми пересвідчились, що є над чим працювати», - сказав археолог.
Він звернувся до влади Львова дати можливість дослідити цю ділянку краще, адже у північній частині копця також виявили фрагменти культурного шару, починаючи від матеріалів енеоліту і до княжої доби.
«У середині ХІХ ст. «патріотизм» австрійської та польської влади причинився до того, що ми втратили форпост і значну частину нашої історії. Хочеться звернутися до влади Львова з проханням піднести свій гонор та відродити нашу історію, зробити щось дійсно вартісне на цій горі», - наголосив Остап Лазурко.
Археологи у Львові виявили фрагмент мурів Високого замку
Довідка:
Високий замок – це територія пам’ятки археології національного значення - Городище літописного міста Львова.
Дослідження на території парку Високий замок відбувались на замовлення ЛКП «Зелений Львів» на кількох ділянках, які планують відвести під будівництво канатної дороги.
В ході досліджень було закладено 7 траншей загальною площею 50 м2. Три з них розплановані на нижній оглядовій терасі. Кількома траншеями було підтверджено факт відсутності культурного шару, до якого спричинились роботи по насипанню копця.
В одній з траншей, закладеній на північному схилі копця, простежено збережений культурний шар. У ньому виявили фрагменти керамічного посуду ХІІІ ст. Також вдалось натрапити на кілька уламків ліпної кераміки, що датуються періодом енеоліту.
Цікаві результати були здобуті в траншеї, закладеній при південно-західній стороні копця, неподалік місця де раніше стояв лев Лоренцовича. Тут вперше археологічно було виявлено фрагмент цегляної стіни, ймовірно, від захаби (в’їзної частини) замку. За параметрами цегли, а це 13 х 8 см можемо говорити, що це мур XIV століття. Найраніші матеріали представлені княжою добою - ХІІІ ст. Також встановлено залягання недослідженого культурного шару починаючи від відмітки -2,5 м.
Низький замок
Археолог Микола Шніцар запевнив, що Львів є унікальним містом, адже на кінець ХІІІ ст. тут було два замки.
«Мало які міста можуть похвалитися таким. Дослідження Низького замку археологи проводили вперше. Наші роботи мали розвідковий характер. Хотіли з’ясувати, який стан збереження мурів Низького замку, яка ситуація з культурними нашаруваннями і яка глибина їх залягання», - зазначив археолог.
В результаті досліджень було виявлено ряд мурів. Переважно це залишки кам’яниці першої половини ХІХ ст. Однак виявили і стіни, які можна однозначно пов’язати з Низьким замком. «Насамперед це стіна ХVІ ст. Конкретно її інтерпретувати не вдалося. Очевидно, вона пов’язана або з кухнею, або зі стіною галереї північної частини, так звані «великі покої». Сама стіна є досить делікатною, її ширина не перевищує 90 см. Вона ніякого оборонного значення не мала. Інакше вона б мала бути вдвічі потужнішою.
Ще одне мурування також досить цікаве, адже пов’язане, власне, з найдавнішим Низьким замком, який, ймовірно, був побудований ще за Княжих часів. Нам не вдалося дослідити добре цей мур, але можемо сказати, що його зруйнували у ХVІ ст., а побудований він був не пізніше ХІV ст. Єдине, з чим ми можемо його пов’язати, це зі стіною, яка відгороджувала цитадель Низького замку від решти замкового комплексу. За інвентарем 1570 року, що описує Низький замок, який зазнав значних ушкоджень внаслідок пожежі, ми можемо чітко сказати, що замок мав дві складові – це сам замок, так звані великі покої, та каплиця святої Катерини, які були відгороджені від решти замкового комплексу мурами», - сказав Микола Шніцар.
Він наголосив, що у ХІХ ст ця площа була забудована трьома кам’яницями. Одна з боку проспекту Свободи досі ще стоїть. Дві інші після Другої світової війни були зруйновані.
«Труднощі у тому, що є велика кількість мурів, пов’язаних із цими кам’яницями. До двох метрів – це завали від цих будинків. Найдавніший культурний шар на цій ділянці – ХІІІ ст. В одному із шурфів було зафіксовано два уламки ліпного посуду, які склеєні в один. Це дає підстави вважати, що там може бути культурний шар, який передував виникненню самого Львова. Такі матеріали вже знаходили на території ринку Добробут і на вул. Весела, 5. Це матеріали слов’янського часу ХІІІ - ІХ ст.», - зазначив археолог.
У центрі Львова археологи досліджують мури княжого замку
Довідка:
Перша згадка про Низький замок датується 1292 роком. Замок був побудований князем Левом, сином Данила Галицького, в 1270-х роках, і згодом саме сюди перенесли княжий двір з Високого замку.
З історичних джерел відомо, що Низький замок спершу був дерев’яний, а потім його збудували з каменя і цегли. Він мав власні мури і вежі, рови і вали. Всередині був палац, каплиця Святої Катерини з дерев’яною дзвіницею і житлом пароха, судові та архівні приміщення, в’язниця.
Спершу пожежа 1565 року, а пізніше і постійна волога від ріки, суттєво знищили замок. На початку XIX ст замок перестає існувати. Сьогодні тут працює мистецький ринок «Вернісаж».
Через брак архівних матеріалів та археологічних досліджень цієї території, нині дослідники мають обмаль інформації про зовнішній вигляд та точне розміщення замку. Розкопки 2017 року стали першою спробою заглянути в історію ділянки, де колись стояв замок князя Лева. Дослідження відбулись на замовлення управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
З метою простежити стан збереження пам’ятки в західній частині площі було закладено траншею і шурф загальною площею 26,5 м2. У результаті зафіксовано фрагменти мурів, два з яких пов’язані з Низьким замком, решта ж – залишки будинку ХІХ ст. Культурні нашарування представлені двома горизонтами: середньовіччя (ХІІІ-ХV ст.) та нового часу (ХVІ-ХІХ ст.). Серед найцікавіших з наукового погляду знахідок – уламки керамічного посуду ХІІІ ст.
Через малу площу цьогорічні дослідження дали небагато наукової інформації, однак дали розуміння, що у майбутньому археологів очікують дуже складні умови досліджень. Вже наступного року разом з архітекторами планується розробити план досліджень території Низького замку.
Розкопки на площі Звенигородській
Окрім території Низького Замку, Микола Шніцар з колегами проводив археологічні дослідження у внутрішньому дворі будинку на площі Звенигородській,3, неподалік пл. Осмомисла та ринку Добробут.
«Ця місцина традиційно вважається територією княжого міста. Ми дослідили площу у 36 кв. м, виявили 8 археологічних об’єктів, найдавніші з яких датуються ХІІІ ст. Найцікавішими тут були залишки дерев’яного колодязя, в якому ми виявили цілі керамічні форми. Також ми зафіксували кам’яне мощення початку ХVІІ ст. Тут же знайшли фрагменти амфори, а також потужний шар ХІІІ ст.», - розповів археолог.
У Львові на пл. Звенигородська археологи виявили культурний шар ХІІІ ст
Довідка:
Площа Звенигородська є однією із найстаріших і одночасно найменших та найбільш затишних львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній.
Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста. Тож не дивно, що археологічні роботи тут дали цікаві результати.
Перші досідження на площі Звенигородській провели ще у 2013 році. Тоді під час археологічного нагляду за будівництвом закладу громадського харчування на площі Звенигородській,4 археологи на невеликій ділянці посеред решток забудови XVI-XIX ст. розкопали три дерев’яні конструкції: колодязь ХІХ ст; дерев’яний водогін цього ж часу; та колодязь XVII–XVIII ст. Серед розмаїття типових для міста знахідок найцікавішою була колекція великих (до 34 см в діаметрі) полив’яних поліхромних мисок, іноді з сюжетним орнаментом.
Нагода продовжити дослідження трапилась у 2017 році. Під час робіт на пл. Звенигородській,3 було закладено три розкопи загальною площею 36 м2 і вдалось виявити 8 археологічних об’єктів - водозбірники, господарські ями тощо, а також значну кількість рухомого археологічного матеріалу, найдавніший з якого датується ХІІІ ст.
Матеріал ХІІІ ст, здебільшого це уламки керамічних форм, траплявся і під час досліджень на сусідній ділянці 2013 року. Ці знахідки ще раз підтверджують теорію про початки Львова саме з території цього передмістя.
Церква св. Миколая
Також Микола Шніцар керував археологічними розкопками під час дослідження дворику церкви св. Миколая.
«Під час розкопок ми знайшли понад 60 поховань. Це було неочікувано, адже раніше думали, що проведемо лише шурфування. Річ у тому, що у планами реставрації церкви передбачена підпірна стінка, а тому розкопки тут були обов’язковими. Відтак, ми виявили майже півсотні поховань - саме на місці спорудження цієї підпірної стінки», - сказав археолог.
Також він додав, що розкопки змінили уявлення про те, як раніше виглядав храм.
«Ми заклали додатково один із шурфів біля входу в храм, попри фундаменті. Вдалося з’ясувати, що храм значною мірою був перебудований. Щодо самого входу в церкву, то є великі сумніви, що первісно храм мав вхід до нього з цього боку, де він є тепер. Існує теорія, що вхід до храму міг бути з іншого збоку, адже в архітектурі цього періоду трапляються випадки, коли вхід був із півдня», - сказав Микола Шніцар.
У Львові археологи розкопали давній цвинтар
Довідка:
Церква святого Миколая вважається найдавнішим храмом Львова і є пам’яткою архітектури національного значення. Точна дата будівництва храму невідома, однак, за деякими джерелами, у 1300 році церква уже існувала, однак потім кілька разів перебудовувалась.
Археологічні дослідження на прицерковній території відбувалися в рамках проведення реставраційних робіт храму. Зокрема, тут облаштовуютьвали водовідведення, що має запобігти замоканню фундаментів. Замовником робіт було управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
Під час досліджень було закладено вісім шурфів, з них сім – в місцях колодязів для водовідведення та один безпосередньо при самому храмі, поблизу входу. У ході археологічних робіт встановлено, що пам’ятка не зберегла свого первісного вигляду, від храму XIII-XIV ст, ймовірно, збереглися тільки фрагменти фундаментів.
Що знайшли археологи біля однієї з найстаріших церков Львова?
На ділянці зафіксовано понад шістдесят поховань, півсотні з яких виявлено під час нагляду за земляними роботами зі спорудження підпірної стінки схилу на схід від церкви. Більшість з них датуються ХVІ-ХVІІІ ст, а окремі – ХІV-ХV ст. Покійники лежали орієнтовані головами на захід, переважна більшість поховань – безінвентарні. Матеріал (намистини, хрестик та перстень) виявлено лише у трьох похованнях. Після антропологічних досліджень усі рештки перепоховали на прицерковній території.
Дослідження на площі перед ЛНУ ім. І.Франка
Цьогоріч археологи такого досліджували площу перед Львівський національним університетом ім. І.Франка, де місто планує спорудити підземний паркінг.
Як розповів археолог Євген Ткач, топографія території дозволяла дослідникам припускати наявність культурних нашарувань, віком до тисячоліття. Йшлося про ймовірність виявити сліди давнього поселення.
«Основні результати досліджень – це знайдені матеріали ХVІІІ - ХІХ ст. Підтвердилося те, що це була паркова зона. Ми виявили багато керамічних люльок, досить дорогий фаянсовий посуд, а це свідчить про те, що люди там відпочивали і проводили дозвілля», - сказав Євген Ткач.
Він також зазначив, що під час досліджень археологи виявили керамічний водогін, який датується ХІХ ст.
«У Львові нам невідомі такі водогони у цей період, адже в ХІХ ст вже не використовували керамічний водогін, а чавунний або ж дерев’яний. Також виявили фундаменти невеликої споруди, орієнтовно розміром 4х5 м. Можливо, вона мала стосунок до паркового господарства. Це справжня удача, що на такій великій площі нам пощастило віднайти цю споруду», - сказав Євген Ткач.
Він зазначив, що в подальшому археологи хотіли б вивчити залишки цієї споруди ретельніше та відкрити її повністю.
У центрі Львова археологи виявили кам’яний фундамент XVII – XVIII ст.
Довідка:
Археологічні дослідження на ділянці провели на замовлення ЛКП «Зелений Львів». Вони стали частиною передпроектних робіт перед реконструкцією площі та будівництвом тут підземного паркінгу. Метою досліджень була експертиза ділянки на предмет наявності об’єктів культурної спадщини. Для цього було відкрито площу у 83 м2.
Площа протягом багатьох століть була малозаселеною територією. Єдина споруда, яку було виявлено, — будівля прямокутної форми XVIIІ ст з кам’яним фундаментом і дерев’яними стінами. Її приблизні розміри — 4 х 5 метрів. За результатами досліджень вдалось з’ясувати, що культурний шар лише у деяких частинах ділянки сягає до 2 метрів.
Найцікавіша знахідка — відрізок керамічного водогону XIX ст. У той час у Львові вже масово використовували дерев’яні та металеві водогони. Керамічним водогоном у Львові користувались лише короткий проміжок часу у XV ст, відмовившись від нього через ненадійність. Знахідка поблизу університету — перший відомий кермічний водогін XIX ст на території Львова. Діаметр труби — 0,12 м. Його особливістю є те, що внутрішня частина покрита поливою. Водопровід був скерований від входу до парку Франка у напрямку університету. Ймовірно, використовувався у парковому господарстві.
Під час досліджень також виявили фрагменти керамічного посуду ХVIII–XIX ст: горщиків, глеків, тарілок, глибоких мисок, сковорідок на ніжках. Серед інших знахідок — уламки фаянсового посуду, фрагменти пляшок, тютюнові люльки, поодинокі монети, кулі, мідні ґудзики.
Дослідження у дворику Чорної кам’яниці
Також цього року археологи проводили дослідження на пл. Ринок, 4, у подвір’ї Чорна кам’яниці.
Євген Ткач нагадав, що кам’яниця побудована наприкінці ХVI ст. в період Ренесансу. Пам’ятка вважається однією із найкращих в архітектурі Львова.
«Нам вдалося зафіксувати горизонт ХІІІ ст., культурний шар з рештками княжого періоду. Була знайдена споруда того часу. В останньому шурфі виявили фундаменти ХV ст, і можемо стверджувати, що вони відносяться до так званого готичного Львова. В пожежі 1526 року нічого від готичного Львова не залишилося. Ми ж виявили фрагменти добре збереженого склепіння, яке складалося з чотирьох секцій і фундаментів. Існує ймовірність, що на цих фундаментах стоїть офіцина, бічний будинок в подвір’ї. Ця теорія потребує дослідження. Якщо офіцина стоїть на пивниці готичного приміщення, то це варто уваги.
Отже, дослідження дали добрий результат, бо ми знайшли і залишки княжого Львова, і готичний Львів. Це наша історія. Це важливо, адже традиційно поляки вважають площу Ринок своїм історичним надбанням, але наші результати не дозволяють робити такі висновки. Можна сказати, що площа Ринок наша і завжди такою була», - підсумував Євген Ткач.
Що заховано у дворику Чорної кам’яниці?
Довідка:
Будинок на пл. Ринок, 4 – унікальна пам’ятка архітектури, житловий будинок, так звана “Чорна Кам’яниця”. Це один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Будівля зведена у 1588—1589 роках і впродовж XVII—XIX ст неодноразово перебудовувалася.
Археологічні дослідження у внутрішньому дворику пам’ятки розпочали у 2016 і продовжили у 2017 році. Роботи провели на замовлення комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський історичний музей» в рамках проекту реставрації пам’ятки.
Найбільш ранні матеріали, які вдалось виявити за два роки досліджень, – фрагменти керамічного посуду, що датуються кінцем ХІІІ–XIV ст.
Двома розкопами площею по 5 м2 вдалося з’ясувати стан збереження фундаментів будинку та простежити його історію у різні часи. Дослідження дали більше інформації про саму будівлю та про давнє заселення цієї ділянки від у ХIII ст. Сенсаційним можна вважати відкриття кам’яного склепіння та фундаментів будівлі готичного Львова ХV ст. Адже велика пожежа 1527 року знищила майже все тогочасне місто та його готичну забудову, і до нашого часу майже нічого не дійшло.
Епілог
Як зазначив директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук, цього року археологи у Львові виявили дуже мало рухомих артефактів, що є досить незвично.
«У нас 2017 рік виявися нетрадиційним. Попри все ми здобули дуже багато цікавої інформації, що дозволяє переосмислити нашу історію. А ще цей рік показав кризу пам'ятко-охоронної системи у Львові», - сказав він.
Відтак, археологи в редакції Гал-інфо продемонстрували журналістам найцікавіші знахідки 2017 року, які були виявлені під час розкопок у Львові.
Зокрема, це знахідки, які були виявлені у подвір’ї церкви св. Миколая: хрестик (XV–XVI ст.), перстень (XV–XVI ст.), два намиста XVII ст. та XVIIІ ст., кольорову намистину XIII ст.
Також археологи показали численні фрагменти кераміки XIII–XV ст., які були знайдені під час досліджень на пл. Звенигородській та у дворику Чорної кам’яниці.
Серед цікавинок - добре збережені кахля (XV–XVI ст.), горщик (XVI ст.) та глечик (XVI ст.) знайдені на пл. Звенигородській.
Окрім того, цікавими виявилися знахідки, віднайдені під час розкопок поблизу Львівського університету ім І.Франка: фрагменти керамічного дзвіночка-бубонця (XVIIІ ст.), іграшка-свистулька (XVIIІ ст.), фрагменти люльок (XVIIІ–ХІХ ст.).
Гал-інфо висловлює подяку охоронній фірмі бійців АТО «Під Куполом», яка погодилася забезпечити охорон археологічних артефактів на час їхнього експонування.
