Рекордна кількість учасників та акредитованих журналістів. Понад двісті тематичних дебатів і спеціальних подій, участь п’яти голів урядів та голів трьох парламентів, а також міністрів і парламентаріїв із країн Європи і не тільки – ось таке представництво на триденному XXVI Економічному Форумі, що розпочався 6 вересня в гірському польському містечку Криниця-Здруй.
Провідна тема цього року - "Європа перед лицем викликів – об'єднані чи поділені?» відображає тривогу європейської спільноти після Brexit в умовах терористичної загрози, що наростає.
Загалом на цьогорічний Економічний форум прибуло приблизно 3800 учасників із 50 країн світу. Є гості навіть з екзотичних для Європи країн, як-от, Філіппіни, Сінгапур, Північна Корея. Інтерес до Форуму засвідчують 750 акредитованих журналістів з усього світу.
Форум у Криниці був започаткований 1990 році як міст порозуміння між Сходом і Заходом Європи. З часом завдяки наполегливості польських урядів Криниця стала символом загальноєвропейського діалогу в сфері економіки та суспільного життя. Відтак, сьогодні Криниця – це місце для дискусій про майбутнє Європи і світу. Тут відбуваються неформальні розмови європейських лідерів, виголошують важливі політичні декларації, закладають основи міжнародної економічної співпраці.
Організатором Економічного форуму є Фундація «Інститут Східноєвропейських Досліджень», Малопольське Воєводство та деякі польські міністерства, серед них - Міністерство економіки.
Окрасою першого дня цьогорічного Форуму стала зустріч за формулою «4+1» – лідерів Вишеградської Четвірки та України, після якої прем’єр-міністри Чехії,Словаччини, Угорщини, Польщі та України постали перед переповненою залою учасників та журналістів, постали як спікери другої визначної цього дня дискусійної панелі: «Центральна та Східна Європа – чи можемо ми говорити одним голосом?».
Вперше у групі країн четвірки на такому престижному міжнародному Форумі брала участь Україна в особі голови уряду Володимира Гройсмана. Понад половини часу дискусії прем’єр-міністрів та часу, відведеного на питання модератора панелі, припало на українське питання.
Прем'єри Польщі, Угорщини,Чехії та Словаччини (відповідно) – Беата Шидло, Віктор Орбан, Богуслав Суботка, Роберт Фіцо – міркували над проблемами Європейського Союзу, в який спосіб формувати спільну європейську економічну, візову та міграційну політики, формувати так, щоб вона відображала інтереси простих громадян. При цьому кожен наголошував, що група V-4 має величезний потенціал і здатна змінювати майбутнє Європи на краще.
Прем'єри звернули увагу, що незважаючи на численні відмінності, які притаманні країнам Європи, їхні спільні цінності та співпраця є найвищою цінністю. Вони висловили надію, що найближчим часом можливе здобуття компромісу в справі реформування Євросоюзу заради його збереження та процвітання.
«Країни старої Європи часто «закидали» групі V-4 непокірність та наявність надто окремої власної думки у багатьох справах, – висловилася Беата Шидло. – Але час показав, що ми були праві. Зокрема, минулорічна рішуча позиція Угорщини, Словаччини та Польщі щодо небезпеки неконтрольованих міграційних процесів тільки тепер отримує розуміння та підтримку у Німеччині в особі Ангели Меркель».
Український прем’єр-міністр Володимир Гройсман у своєму виступі зосередився на тих жертвах, яких зазнає український народ у боротьбі за свій європейський вибір та проти агресії російського сусіда. Він підкреслив, що Україна прямує до членства у Євросоюзі і у майбутньому стане надійним політичним та економічним партнером ЄС та країн Вишеградської четвірки.
«Європа повинна зрозуміти, що безпека Європи сьогодні - це безпека суверенної, цілісної України, – наголосила Беата Щидло після виступу українського прем’єр-міністра. – Європі потрібна безпечна та сильна Україна, але такого розуміння поки що нема». Вона також висловила ідею підтримки українських трудових мігрантів за рахунок європейських фондів, оскільки вважає, що на Україні така сама війна, як у Сирії чи Іраку. То чому у Європі різне ставлення до біженців зі Сходу та трудових мігрантів з України.
Емоційним та гострим був виступ Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він засудив політику втрати національної ідентифікації європейських націй, яку сповідували донедавна брюссельські чиновники. «Ми всі християни, у нас є серце, а не камінь. Ми не можемо дивитися на те, як мігранти із сильною релігійною та національною ідентичністю заполоняють наші країни і несуть нам економічні та політичні загрози. Ми готові допомагати їм там, де виникають проблеми, а не так, щоб нести ці проблеми в наші країни, наражаючи на небезпеку всі наші напрацювання», – зазначив він. «Для того, щоб допомогти Україні, Європа повинна згадати, що вона здатна на рішучі та сильні дії», – закінчив Віктор Орбан.
Словацький Прем’єр-міністр Роберт Фіцо підкреслив, що Словаччина, як і країни Вишеградської четвірки, вдячні Європейському Союзові за свій стрімкий розвиток, який не був би можливий без ЄС. Тому слід зберегти модернізований ЄС, захистивши його від можливої «дефрагментації». Він також наголосив, що Словаччина налагодила добру співпрацю з Україною в галузі енергетики. Водночас Словаччина готова до нових спільних проектів.
У ході дискусії про загрози на сході Європи, зокрема щодо російської агресії в Україні, то Роберт Фіцо висловився за створення спільних загальноєвропейських збройних сил – європейської армії.
Чеський Прем`єр-міністр Богуслав Суботка кілька разів повертався до думку, що Європейський Союз заснований на «сильному фундаменті» спільних демократичних цінностей, які зобов’язують лідерів країн до компромісів, і це є сильним фундаментом майбутніх реформ та модернізації всього Євросоюзу.
Усі учасники панельної дискусії висловили свою підтримку народу та уряду України у справі євроінтеграції, наголосивши, що в умовах війни та нестабільності українська влада все ще повинна виконати суспільно значущі внутрішні завдання, а саме щодо подолання корупції та провадження реформ у країні.
Також були присуджені нагороди особам, які своєю працею сприяли загальноєвропейському розвитку. Так, Людиною року став угорський Прем`єр-міністр Віктор Орбан, а професор Ярослав Грицак із львівського УКУ отримав нагороду за внесок в європейську культуру.
«Маємо одного ворога попереду: то є Росія. Також маємо одного ворога позаду: то є корупція. Ми не переможемо швидко, бо то є важка війна, але ми переконані, що ми виграємо. Я дякую за все те, що робила та робить Польща для нашого народу …», – сказав у відповідь Ярослав Грицак .
Спеціально для Гал-інфо Юрій Кміть, Криниця-Здруй, Польща.
