Служби екстреної медичної допомоги на Львівщині більше не мають географічної прив'язки машин та бригад до населених пунктів. У чому ж причина того, що «швидка допомога» і тепер часом дуже повільно їде? Про це 12 липня у Львові розповіли учасники прес-конференції щодо стану надання екстреної медичної допомоги.
Як зазначила директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак, найважливішим для медиків є можливість забезпечити рівний доступ до екстреної медичної допомоги кожному мешканцю, незважаючи не те, де він проживає.
«Законом затверджений норматив доїзду до пацієнта. У містах він становить до 10 хвилин, а у сільській місцевості – до 20. На жаль, нам у Львівській області та й загалом в Україні, не вдається забезпечити такий доїзд... Адже робота Служби екстреної медичної допомоги пов’язана із багатьма іншими чинниками. Це і стан доріг, освітлення, нумерації будинків, технічний стан автомобілів швидкої медичної допомоги, забезпечення кадрами, лояльність та толерантності мешканців області, до яких їде бригада «швидкої допомоги», культура водіїв на дорогах, погодні умови, гірські умови тощо. З цим ми намагаємося боротися», – сказала Ірина Микичак.
Вона наголосила: «Головний принцип: кожен мешканець має отримати рівний доступ і немає бути жодних меж, границь та кордонів для бригад «швидкої допомоги».
Як пояснив в.о. головного лікаря міської станції швидкої медичної допомоги Львівського Центру екстреної допомоги та медицини катастроф Володимир Козій, справді у Львові норматив доїзду дещо менший, але на це є об’єктивні причини.
«Нормативи доїзду змінили, але медиків не забезпечили жодним додатковим автомобілем. У Львові своєчасність доїзду на екстрені випадки становить 72%. В Україні такий показник - у межах 81%. Основна причина відставання від загальноукраїнського показника – це недостатня кількість бригад. Друга причина – це особливості транспортної ситуації у Львові. Тут величезна кількість заторів, вузькі вулиці і навіть якщо водії хочуть пропустити «швидку», то не завжди можуть це зробити», – сказав Володимир Козій.
Водночас він нагадав, що згідно із постановою Кабінету Міністрів виклики розділяють на екстрені і не екстрені. Відповідно до цього розподілу і діють встановлені нормативи доїзду.
«Так от, норматив у 10 хвилин – це доїзд лише на екстрені виклики. На не екстрені виклики диспетчер скеровує бригаду протягом години з моменту отримання виклику. Він скеровує бригаду, яка вільна від виконання екстрених викликів. На жаль, у нас величезна кількість звернень не екстрених. Таких загалом є до 70% від усіх викликів у Львові. Але всі пацієнти очікують, що «швидка» приїде за 10 хвилин. Ні, за 10 хвилин «швидка» приїде лише за екстрені випадки», - сказав Володимир Козій.
Також він наголосив, що є й величезна кількість звернень непрофільних, коли пацієнт може звернутися в поліклініку.
«Люди зловживають викликами «швидкої», бо це величезна зручність. Я сиджу в хаті, набрав номер, до мене приїде лікар та ще й привезе медикаменти. Є чіткий перелік показів для виклику екстреної медичної допомоги», – наголосив він.
Зокрема, до екстрених викликів належать ті, які супроводжуються невідкладним погіршенням стану людини, який виник внаслідок раптового захворювання чи травми та загрожує негативним наслідкам для її здоров’я. Сюди ж входять ситуації, коли є загроза життю та здоров’ю людини. Для прикладу, інфаркт, інсульт, важкі травми, порушення життєвих функцій, дихання, втрата свідомості, отруєння тощо.
«Тобто це доволі розмите трактування екстрених випадків, але очевидно, коли людина порізала пальчик і викликає швидку медичну допомогу – це надто дороге задоволення для платників податків, коли їде бригада із трьох медиків і везе людині бинт. А насправді все, чого ця людина потребує– це накласти асептичну пов’язку та звернутися у травмпункт», - сказав Володимир Козій.
На запитання Гал-інфо щодо виїзду бригади «швидкої допомоги» до людей похилого віку, він зазначив: «Оперативний відділ має таку функцію, як сортування викликів. Вони, як я вже сказав, діляться на екстрені та не екстрені. Якщо людина старшого віку, то це часто є загострення хронічних захворювань, але й і елементарне зловживання. Поділу щодо своєчасності за віком нема. Є поділ за медичними показами. У нас, наприклад, є пацієнтка, яка за півроку 127 разів викликала «швидку допомогу».
Варто додати, що міський голова Львова Андрій Садовий неодноразово наголошував, що коли швидка допомога перейшла у підпорядкування області, то у Львові вона стала повільно приїздити на виклики.
Цю заяву прокоментувала Ірина Микичак і нагадала, що Львівська міська рада однією із перших підтримала процес приєднання Львівської станції до обласної служби швидкої допомоги.
«Коли ми отримали на баланс Львівську станцію швидкої допомоги, то у Львові не було жодного реанімобіля», - сказала Ірина Микичак.
За її словами, на сьогодні ситуація така, що на 10 тис. населення Львова припадає 12 машин «швидкої допомоги», тоді коли в області на 10 тис. населення припадає 8,8 карет «швидкої».
«Все робиться для того, щоб ми не ділили на Львівську станцію, Дрогобицьку чи іншу. Завжди усі надавали максимальну допомогу та летіли на виклик незалежно від того, чи це у Львові чи десь у районі», - наголосила Ірина Микичак.
Ірина Микичак ще раз підкреслила, що причина несвоєчасного прибуття бригади «швидкої допомоги» - це питання доріг та відсутності транспорту.
Вона також додала, що додаткового співфінансування з місцевих бюджетів для закупівлі нових автомобілів нема.
Ірина Микичак переконана, що в місцевих бюджетах могли б передбачати кошти для придбання так потрібного медичного транспорту.
