Доступність пам’ятки культури - це не лише про її зручне розташування. Доступність сьогодні - це також про безбар’єрність, інклюзивність та цифровізацію.
Минулоріч до державного історико-культурного заповідника “Тустань” завітала 181 тисяча гостей з різних куточків України, що значно більше, ніж у 2022 році - 116 тисяч. Проте завжди слід пам’ятати, що за лаштунками такої активної залученості відвідувачів - комплексна та ретельна робота команди, яка працює у заповіднику.
31 січня під час загальних зборів колектив підбив підсумки своєї діяльності у 2023 році та визначив пріоритети своєї діяльності на наступний рік: “доступність та безбар'єрність, заходи для психологічної реабілітації та арт-терапії, проектування консерваційних робіт на пам'ятці”. У чому ж будуть особливості реалізації цих планів та чому доступність є ключовим вектором розвитку, розповідає Гал-інфо.
Доступність через безбар’єрність та інклюзивність
Напівзатоплений місток біля підніжжя наскельної фортеці та дерев’яні кладки для підйому на неї - злегка екстремальні умови, які чекають на відвідувачів Тустані. За словами директора “Тустані” Андрія Котлярчука, далеко не кожен відвідувач готовий долати такий маршрут до оглядового майданчика серед скель давнього міста-фортеці, а особливо взимку. Окрім цього, “Тустань” протягом тривалого часу залишається популярною локацією серед реабілітаційних центрів, які потребують доступних та інклюзивних мов.
Саме тому створення безбар’єрного середовища на території заповідника - один з критичних викликів, який установа долатиме цього року. Директор Андрій Котлярчук зазначає, що передусім команда планує запросити комісію, яка визначить, які інфраструктурні зміни слід запровадити для створення безбар’єрності та інклюзивності на території заповідника.
“Фахівці проведуть громадський аудит доступності “Тустані” для людей з особливими потребами. Він передбачатиме виїзне дослідження, після якого комісія складе свої рекомендації щодо послідовності змін. Перш ніж починати такі нові точкові речі, ми хочемо скласти загальну програму пристосування “Тустані” до потреб осіб з особливими потребами”, - розповідає директор.
Впроваджувати безбар’єрність команда заповідника також планує через організацію умов для забезпечення потреб людей, які мають порушення зору. Додамо, що у грудні 2023 року на території “Тустані” встановили тактильну мініскульптуру для людей з порушенням зору. Архітектурний макет містить інформаційні таблиці з двомовними написами шрифтом Брайля та QR-код з аудіоозвученням опису наскельної фортеці.
Розвиток археологічної пам’ятки завжди має ризик прямого фізичного втручання. У 2010 році, наприклад, біля підніжжя скельної фортеці розпочали незаконне будівництво готелю, яке могло зруйнувати ландшафт заповідника, спричинити пошкодження цінних археологічних артефактів. Проте після 5-ти років боротьби із забудовниками, суд все ж ухвалив рішення про знесення незаконної забудови.
“Популярність “Тустані” є її найбільшою загрозою і, водночас, забезпечує їй найбільший захист. З позитивної точки зору, популярність створює активну залученість туристів, а це передбачає фінансові надходження. Окрім цього, зберігати історичні фонди чи пам’ятки, коли їх немає кому показати, немає сенсу. Натомість з іншого боку, популярність - це загроза, тому що вона одразу притягує агресивний бізнес та забудовників”, - пояснює Андрій Котлярчук.
Цифровізація - доступність поза часом та місцем
У навушниках одного з відвідувачі лунає аудіосупровід мандрівки фортецею. А в мобільному додатку на нього вже чекають інформаційні довідки про різні частини туристичного маршруту. Натомість інший відвідувач заповідника навіть не перебуває на його території! Він сидить вдома та переглядає відкриті музейні архіви.
Таким є ще один вимір доступності - цифровий. Він передбачає широкі можливості віртуальної взаємодії з історико-культурною пам’яткою. А це також забезпечує освітньо-наукову доступність для дослідників, студентів та будь-якої іншої зацікавленої аудиторії.
Для колективу “Тустані” питання цифровізації завжди було визначальним з кількох причин. По-перше, територія заповідника не містить великих експозиційних площ та приміщень, що унеможливлює проведення масових виставок, інсталяцій та заходів. По-друге, команда працює з пам’яткою, яка фізично значною мірою втрачена, тоді як технології дозволяють побудувати віртуальну споруду, відновити її втрачений вигляд у цифровому форматі.
З вересня 2022 року і до сьогодні команда заповідника спільно з ГО “Центр розвитку музейної справи” та “HE:MO: Ukrainian Heritage Monitoring Lab” активно розвиває проєкт “Кризова інвентаризація та стрибок до цифровізації музейного обліку”. Головна мета - розвиток реформи музейного обліку в Україні, підготовка матеріалів для екстреної оцінки втрат музеїв внаслідок російської агресії, цифровий облік музейних колекцій та фондів.
Процес оцифрування у “Тустані” розпочали з предметів основного фонду, який налічує 4 521 одиниць зберігання: 3812 з групи “Археологія” та 709 - “Етнографія”. Окрім цього, в рамках програми організатори розробляють спеціальне програмне забезпечення у форматі системи обліку музейних предметів, яка в перспективі зможе охопити значно більшу кількість музеїв. Андрій Котлярчук зазначає, що тема оцифрування у часі війни набула особливої актуальності, а тому чи не кожен музей України зараз задумується над тим, щоб оцифровувати свої знахідки та переносити ці архіви в хмарні сховища.
Цифровізація - це ключовий спосіб фіксації спадщини, який фактично неможливо зруйнувати при правильному його зберіганні. Як і фізична безбар’єрність на території заповідника, цифрова доступність розширює коло відвідувачів (у віртуальному форматі), розвиває громадський інтерес до культурно-історичних, археологічних артефактів та цінності їхнього збереження.
Підготувала Марічка Твардовська
