"Виборче законодавство сьогодні повинно сприяти формуванню однорідної, слухняної більшості, яка була б зручною для Президента. Тому вони й прагнуть повернутися до змішаної системи.Політики вважають український парламент не політичною установою, а установою із заготовки тушок для слухняної більшості".
27 травня цього року Міністерство юстиції України оприлюднило проект нової редакції Закону „Про вибори народних депутатів України”, а сам проект – було надіслано на експертизу до Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ, а також до Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). Наприкінці вересня обидві експертизи були передані Міністерству юстиції. Висновок Венеціанської комісії мав попередній характер і згодом був доопрацьований за результатами візиту в Україну делегації Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ.
Попередні висновки Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ було обговорено в ході засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори, і найменш суттєві з них було враховано ще до схвалення фінального висновку Венеціанської комісії.
Перед поданням законопроекту на розгляд парламенту до нього було внесено ряд змін, які не були предметом обговорення на останньому засіданні Робочої групи і аж ніяк не випливали з рекомендацій міжнародних інституцій, які проводили експертизу виборчого законодавства. Зокрема, остаточний варіант законопроекту позбавив виборців за межами України права голосувати за кандидатів в одномандатних округах, суттєво змінив порядок формування виборчих комісій, передбачив можливість скасування реєстрації кандидатів у випадку вчинення ними певних порушень тощо.
Цей законопроект був внесений на розгляд Верховної Ради народними депутатами О.Єфремовим, І.Шаровим, І.Рибаковим, А.Мартинюком та ін. 10 жовтня 2010 р. (реєстр. № 9265-1).
Днями у Львові пройшла публічна дискусія-дебати на тему «Чи дозволить новий законопроект «Про вибори народних депутатів України» якісно провести чесні вибори до парламенту?». Пропонуємо вашій увазі найцікавіші думки.
«Новий закон про вибори народних депутатів – супернеадекватний для України», - таку думку висловив директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна», експерт Венеціанської комісії Євген РАДЧЕНКО.
За словами експерта, кожна виборча система впливає на партійний склад парламенту. Однак жодна із виборчих систем, які застосовували в Україні, для нашої держави не є адекватною.
«Це як стрільба з гармати по горобцях. Нам не підходить ні мажоритарна, ні пропорційна виборча система. Виборці тому не відчувають зв’язку із обранцями, адже в жодному законі про вибори не було згадки про функції народного депутата. Тому виборці від нардепів очікують геть не того, за чим ті йдуть у парламент», - зазначив Євген Радченко.
Експерт назвав найкращим варіантом для України пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. У світі існує понад 130 модифікацій: «Перевагою такої системи є внутріпартійна конкуренція, а відкриті регіональні списки мінімізують вплив лідерів політичних сил усуваючи політичну корупцію. Окрім того, це дає міцну прив’язку кандидата до виборця. За такої системи політична боротьба складніша, адже треба вести і партійну виборчу кампанію і свою особисту, конкуруючи із своїми однопартійцями».
Натомість, новий закон про вибори, запропонований регіоналом Єфремовим, взагалі є неприпустимим та порушує всі можливі принципи демократичних виборів. За словами експерта закон депутатської групи Єфремова пропускає в парламент лише три політичні сили – Партію регіонів, «Батьківщину» та «Фронт Змін», за умови, що буде встановлений 5% бар'єр. За словами експерта, на межі балансує залишаються КПУ та ВО «Свобода», можливо ще «УДАР». Він також додав, що йому відомо про те, що фракції КПУ вдасться доторгуватися до 4% бар'єру. Більшість може піти на це за умови підтримки їх законопроекту комуністами.
«В даному випадку пропонована змішана система залишає мажоритарну складову, однак мажоритарники голосуватимуть (у парламенті) всупереч бажанню виборців. У законі замінені звичні норми для України. Це зроблено для того, щоб дистабілізувати виборче законодавство, перетворивши його у чисту маніпуляцію», - вважає експерт.
Експерт вважає неправильним те, що політики не думають про перспективу парламентаризму, натомість думають лише про найближчі вибори. Якість парламенту та його діяльності нікого не обходить.
Цікавим є також становище ЗМІ згідно пропонованого закону. Євген Радченко зазначив, що ЗМІ, фактично, не залишили простору для маневрів в оприлюдненні результатів виборів. За його словами, законопроект про вибори, який запропонований групою Єфремова, і який, найвірогідніше, завтра, 3 листопада, проголосують в першому читанні, містить пункти статей, які ускладнюють роботу медіа у виборчий період.
Зокрема, статтею 13 передбачено, що оприлюднення інформації ЗМІ мають право здійснювати на підставі договорів з виборчими комісіями.
«Добре, що в законі розмежували поняття інформування та агітації. Однак вже наступний пункт статті наштовхує на певні роздуми, адже ці поняття не виписані, а тому незрозуміло що ж з ними робити і як визначити, що є що. Там, зокрема, йдеться, що при розміщенні інформації завідомо наклепницького характеру видання в судовому порядку за позовом кандидата можуть закрити – до завершення виборів. Тобто у встановленому судом порядку тому чи іншому медіа можуть зупинити дію ліцензії. Однак ЗМІ можуть надрукувати спростування, даючи право на відповідь. Я б не радив цього робити, бо це свідчить про те, що ЗМІ визнає свою провину, а тому в суду буде ще більше підстав для санкцій», – зазначив Євген Радченко.
За його словами, ЗМІ опиняються перед вибором, або не подавати жодної інформації, або ж публікувати тільки замовні матеріали – не агітацію і не інформацію.
«Це сприятиме тому, що ЗМІ самоусунуться від виборчого процесу, а самі вибори пройдуть в інформаційному вакуумі», - зазначив експерт.
Експерти присутні на обговоренні припускають, що коли пропонований групою Єфремова закон про вибори проголосують в першому читанні без внесення поправок, то результати виборів 2012 року можуть бути скасовані Конституційним Судом.
Зокрема керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана КОНОНЧУК знайшла чимало недопрацювань в законі та суперечливих Конституції України норм.
«Виборче законодавство сьогодні повинно сприяти формуванню однорідної, слухняної більшості, яка була б зручною для Президента. Тому вони й прагнуть повернутися до змішаної системи. Політики вважають український парламент не політичною установою, а установою із заготовки тушок для слухняної більшості», - зазначила Світлана Конончук.
За її словами, у пропонованому до розгляду депутатом Єфремовим законопроекті є цілий ряд норм, які суперечать демократичній процедурі волевиявлення. Найперше – це нерівність прав різних суб’єктів виборів. Про це свідчить запропонована процедура формування виборчих комісій, де від парламентських фракцій Верховної Ради зможе увійти по 3 представники у комісії.
«У Верховній Раді 5 фракцій, тому шансу позапарламентським політичним силам отримати хоча б одного представника у виборчу комісії мізерні. Окрім того, члени комісії зможуть отримати доступ до списків виборців, які політичні сили можуть використати у своїй кампанії», - зазначила Світлана Конончук.
Цікава ситуація й із самовисуванцями, яких фактично позбавили будь-яких прав, в тому числі й на представництво у ТВК. За її словами, самовисуванець може бути знятий з реєстрації рішенням виборчої комісії. Також невикористані рештки виборчих фондів він повинен повернути державі. Однак партії не повинні повертати невикористані кошти.
«Можливість скасування реєстрації кандидата в одномандатному виборчому округу робить самовисуванця безправним, адже шансів на отримання свого представника в комісії він немає», - зазначила експерт.
За її словами, незвичною є й норма щодо відсутності інформації про партії та кандидатів на виборчих дільницях. За її словами, програма з якою партія чи кандидат йде на вибори, є обов’язковою, а от розміщення її на дільниця для додаткового ознайомлення виборців – не обов’язкове з огляду на економію бюджетних коштів.
Також вона зазначила, що є незрозумілим визначення меж округів.
Однак найбільш суперечливою є норма, яка дає можливість подвійного балотування одночасно як за списком, так і на мажоритарному окрузі.
«Це не конституційно, адже в 1998 році Конституційний Суд виніс рішення , що норма подвійного балотування не відповідає Конституції України. Побачимо, чи завтра знімуть цю норму», - зазначила експерт.
Експерти, які були присутні на обговоренні вважають, що ця норма надасть підстави визнання виборів такими, що суперечать Конституції України.
За словами Світлани Конончук , до суперечливих моментів нового закону про вибори належать й можливість виборця змінити місце голосування без зміни адреси для цього треба завчасно попередити орган державної реєстру і вказати місце де ви будете голосувати. Однак, експерти вбачають тут великий ризик в тому, що неможливо перевірити кількість місць, в які надішлють запити.
Окрім того, тепер виборча комісія зможе приймати рішення без кворуму.
«Навіть без більшості, головне, щоб рішення було прийняте», - додала експерт.
Також бюлетені та пакунки, в яких їх будуть перевозити, не передбачають захисту .
«Якщо ухвалять такий проект закону, то нема підстав говорити про відкритість та чесність конкурентної політичної боротьби. На жаль, сьогодні, у парламенті немає такої політичної сили, до якої можна апелювати з приводу цих несправедливих норм закону», – зазначила Світлана Коночук.
«За минулої влади опоненти не сиділи в СІЗО, бізнес так не відбирали, не було такої маніпуляції з закономТому ця влада так просто не поступиться. Вона або навічно, або кров. Влада прагне бути вічною і за допомогою виборчого законодавства відтворювати себе. Пропонований законопроект про вибори принесе лише недоліки і жодного плюсу», - Євген Радченко.
В аналітичній записці директора правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Дениса КОВРИЖЕНКА вказано, що переважна більшість зауважень Венеціанської комісії звучить вже не вперше. Багато з них Комісія озвучила ще в 2005 році, аналізуючи чинний Закон „Про вибори народних депутатів України”, ряд положень якого майже дослівно відтворює законопроект № 92651.
Тоді Комісія, серед іншого, також критикувала норми поки що чинного Закону „Про
вибори народних депутатів України” в частині необхідності проживання кандидата у
депутати на території України протягом останніх 5 років перед проведенням виборів,
заборони балотування осіб з непогашеною судимістю за вчинення умисного злочину,
недемократичного регулювання діяльності ЗМІ у виборчому процесі, відсутності належних механізмів прозорості фінансування виборів, надмірної кількості виборців на дільницях, встановлення „порогів толерантності” до виборчих порушень на дільницях тощо.
Разом з тим, деякі зауваження Комісією було висловлено чи не вперше, і значна їх частина
пов’язана саме зі специфікою змішаної системи, за якою автори законопроекту пропонують проводити виборчу кампанію 2012 року. Хоча Комісія, як правило, не оцінює виборчих систем, вона все ж не забула нагадати українській владі про необхідність переходу на пропорційну систему з відкритими регіональними списками та звернути увагу на те, що рішення про введення змішаної системи, заборони участі блоків у виборах та підняття бар’єру з 3 до 5% проходило за відсутності широкого публічного обговорення. Звернули увагу іноземні експерти й на те, що законопроект Робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори дозволяє „нарізати” виборчі округи фактично в ручному режимі, а перспективи прийняття законопроекту про територіальну організацію виборів, який ніби-то українська влада планує схвалити у майбутньому, можуть бути досить примарними.
Специфіка змішаної виборчої системи спонукала авторів законопроекту дещо нетрадиційно підійти до втілення в життя принципу рівного виборчого права – у ньому було запропоновано „приєднати” понад 400 000 українських виборців закордоном до одного з „внутрішніх” виборчих округів, що призвело б до прямого порушення принципу рівного виборчого права – голос виборця у такому „об’єднаному” окрузі важив би вдвічі менше, ніж голос виборця в будь-якому іншому окрузі. І на це експерти Венеціанської комісії також не забули звернути увагу. Критично вони оцінили й ще одну новелу проекту – запровадження обов’язкового навчання керівництва окружних комісій перед призначенням на посади, проходження якого невідомо ким і як регламентуватиметься. Щоправда, цей недолік законопроекту має невелике значення – майбутні члени комісій проходитимуть навчання лише після виборів 2012 року, а після майбутніх виборів за помахом руки одного з очільників найбільшої фракції депутати встигнуть прийняти новий законопроект про вибори, можливо – навіть Виборчий кодекс... Критично міжнародними фахівцями було оцінено і ще одне нововведення законопроекту – звуження строку реєстрації кандидатів в одномандатних округах до декількох днів. Хоча Комісія прямо не критикувала позбавлення самовисуванців права представництва у складі окружних комісій, однак вона не забула згадати про це у тексті свого висновку.
Одним словом, Венеціанська комісія висловила не лише традиційні зауваження, але і низку нових. При цьому більшість з них (за винятком лише деяких, наприклад – в частині стислих строків реєстрації кандидатів в округах тощо) були доведені до відома української влади ще у вересні 2011 року. Звідси можна було б зробити висновок, що Міністерство юстиції спільно з Адміністрацією Президента мали нагоду ретельно попрацювати над законопроектом і врахувати якщо не всі, то принаймні значну частину зауважень міжнародних інституцій. Принаймні, одним із визначених Президентом завдань Робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори якраз і було забезпечення приведення українського виборчого законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.
Водночас, 3 листопада, на погоджувальній раді лідерів фракцій було прийняте рішення про створення комісії. Тимчасову спеціальну комісію парламенту з доопрацювання закону про вибори народних депутатів, за повідомленням ЗМІ, очолить Руслан Князевич (НУНС).
Комісія начебто повинна доопрацювати закон про вибори народних депутатів з урахуванням зауважень Венеціанської комісії. При цьому ТСК буде працювати над усіма законопроектами про вибори народних депутатів, які зареєстровано у Верховній Раді.
Підготувала Анна Новик.
Фото - litsa.com.ua
