Завершилися вибори і Львівщина отримала 12 депутатів-мажоритарників, які вже скоро поїдуть до Києва для того, аби там на найвищому законодавчому рівні захищати права своїх виборців. В рамках спільного проекту Інформаційної агенції Гал-інфо та Львівського обласної громадської організації «Комітет виборців України» "У країні - вибори" ми попросили переможців парламентських виборів відповісти на 4 однакові запитання.
Наразі ми поспілкувалися із 7 переможцями. На наші запитання вже відповідали:
Михайло ХМІЛЬ, ОВО №115, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Переміг із результатом 43.09%, а це 47057 голосів.
Олег КАНІВЕЦЬ, ОВО №126, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Переміг з результатом 41.20 %, а це 43 000.
Ірина ФАРІОН, ОВО №116, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода". Стала мажоритарним рекордсменом на Львівщині. Перемогла з результатом 68.02%, а це 77 631 голосів.
Роман ІЛИК, ОВО №121, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Переміг з результатом 49.11%, а це 54 641 голосів.
Ярослав ДУБНЕВИЧ, ОВО №120, самовисування. Переміг із результатом 46.91%, а це 50 196 голосів виборців.
Андрій ТЯГНИБОК, ОВО №125, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода". Переміг із результатом 35.47%, а це 37 816 голосів.
Лідія КОТЕЛЯК, ОВО №123, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Перемогла з результатом 29.71%, а це 30 893 голосів
Чи потрібна Україні нова Конституція? Якою вона повинна бути?
Михайло Хміль:
- У Конституції повинні зберегтись норми народовладдя в Україні. Українці повинні самі обирати президента і парламент.
Олег Канівець:
- Думаю, що варто припинити спекуляції навколо Конституції. Думаю, що треба чітко визначити, хто є у нас є виконавчою владою. Потрібно розширити повноваження парламенту. Ми є парламентська країна. Варто розуміти, що змінена нинішня Конституція в руках Януковича призводить до авторитаризму і диктатури. Це треба зупинити. Треба дотримуватись балансу між гілками влади і функції контролю покласти на парламент.
Ірина Фаріон:
- До ідеї зміни Конституції ставлюся негативно. Треба навчитися виконувати те, що є. Тацит казав, що сильніша держава, то менше законів.
Роман Ілик:
- Щоб Конституція працювала її потрібно виконувати. Звичайно, та Конституція за якою ми нині живемо потребує певних змін та доповнень. Зокрема, потрібно передбачити просту процедуру відкликання з посад депутатів усіх рівнів.
Ярослав Дубневич:
- Я вважаю, що в першу чергу ми повинні добитись виконанняіснуючої конституції. Адже у нас проблема не стільки в поганому законодавстві, як у тотальному невиконанні написаних законів. Зокрема, це стосується і української Конституції.Наприклад, 10 стаття Конституції гарантує нам, що єдиною Державною мовою в Україні є українська мова. Натомість ми бачимо, у що перетворили цю норму українофоби у владі. Це ж стосується і гарантій щодо захисту громадянських прав та свобод українців, та й інших норм. Тому, якщо й варто вносити якісь зміни в Конституцію, то виключно на підставі загальноукраїнського референдумуі після опрацювання експертних груп. Можливо, вартує розгляду питання чіткого розподілу повноважень між Президентом, Кабміном та Верховною радою. Потрібно визначити кожній з гілок влади чіткі, збалансовані між собою повноваження та компетенції.
Андрій Тягнибок:
- Конституцію потрібно виконувати, а не думати про те, як її міняти.
Лідія Котеляк:
- Вважаю, що Конституцію треба змінити. Вона повинна бути для людей, а не для верхівки влади.
Чи готові ініціювати чи підтримати запровадження кримінальної відповідальність за не особисте голосування у Верховній Раді?
Михайло Хміль:
- Це було у пунктах нашої програми – ініціювати кримінальну відповідальність за голосування чужими картками. Нам пояснювали, що це зробити не просто, адже для цього потрібні зміни у Кримінальному кодексі. Думаю ВРУ це до снаги, тому ми будемо це робити.
Олег Канівець:
- Готовий. Кожен повинен голосувати виключно своєю карткою. Офіцер у війську має свою зброю і нікому її не дає. І депутат не повинен давати комусь свою картку для голосування, адже це велика відповідальність. Якщо за мене проголосували десятки тисяч виборців, то чому я маю дозволяти голосувати за мене. Зрештою, перед виборцем тільки я несу відповідальність за свої дії у парламенті як депутат-мажоритарник.
Ірина Фаріон:
- Це передбачено нашою програмою. Одне із першочергових завдань, які ми ставитимемо у ВРУ. В інший спосіб складно унеможливити діяльність більшості, якої, зрештою, може і не бути, а голосуватимуть картками, які вони заберуть у людей під різними приводами.
Роман Ілик:
- Такий закон вже є напрацьований і підготовлений фахівцями-юристами. Звичайно, що я його підтримую.
Ярослав Дубневич:
- Безумовно, відповідальність за особистеголосування повинна бути. Недотримання цієї норми не лише виставляє Верховну ОРаду на посміховисько, коли в залі сидять заледве 50-60 депутатів, а на табло результат – поза дві сотні. Це, по-суті, зрада своїх виборців. Інша справа, я б, мабуть, не говорив про кримінальну відповідальність. В першу чергу має бути відповідальність політична. За депутата, який не хоче або не може через якісь причини працювати на благо своїх виборців, просто не будуть голосувати в наступний раз. З іншого боку,якщо працівник свідомо і цільово не виконує свої обов’язки – його звільняють. А депутат – це всього на всього високооплачуваний найманий працівник. Тому, можливо, варто ввести законодавчу норму, що порушення правила особистого голосування автоматично тягне за собою процедуру відкликання депутата. За такий закон однозначно голосуватиму і підтримую такі зміни.
Андрій Тягнибок:
- Це одне з ключових питань, яке ппорушуватиме «Свобода», але для цього треба позбавити недоторканності народних депутатів, а тоді вводити кримінальну відповідальність за передачу голосу.
Лідія Котеляк:
- Кандидати від опозиції перш ніж іти працювати в округ, підписали зобов’язання, де йшлося про те, що першими законами у разі обрання нас будуть - про імпічмент, обов’язкове особисте голосування, відкликання депутатів.
У якій фракції і в якому парламентському комітеті працюватимете?
Михайло Хміль:
- У фракції ВО «Батьківщина». Працюватиму у Комітеті з питань соціальної політики. До ВРУ пройшло дуже багато освічених людей, які компетентні в цій галузі. Я б хотів працювати у цьому комітеті, але якщо фракція дасть інше доручення, то так буде.
Олег Канівець:
- Фракція «Батьківщина». В Бюджетному комітеті, і я вже про це говорив із керівництвом партії.
Ірина Фаріон:
- Фракція ВО «Свобода». І звичайно, що працюватиму у Комітеті з питань освіти і науки. Дуже важливо ухвалити закон про вищу школу не від Діми Табачника. Зрештою, остаточно визначитись із тим, що вступні іспити в жодному випадку не повинні відбуватися у вишах. Вивести це за межі вищої школи, як це було зроблено за часів помаранчевої команди. Надважливо – це наповнення освіти вищої школи, де першорядну роль, незалежно від характеру вишу, має виконувати блок світоглядових дисциплін як захищена державна складова навчання, серед яких – філософія, культура, психологія, правознавство, етнографія і вивчення мов, української передусім.
Маємо гуманітаризувати наше суспільство. Я схиляю голову перед точними науками – це надважливо, але якщо ми не будемо формувати світогляду, то навчатимемо наших молодих людей на експорт. Якщо будемо виховувати і плекати українця, то він ніколи не покине цієї землі, і ця земля, врешті, відчує, що ми її любимо і дасть нам плоди – це найважливіше.
Роман Ілик:
- Фракція «Батьківщина». В Комітеті з питань охорони здоров’я. Думаю, що це логічно, адже я маю 25 років досвіду роботи у цій галузі, 10 років викладацького досвіду у медичному університеті. (Роман Ілик також зазначив, що не планує полишати викладацьку роботу),
Ярослав Дубневич:
- Ще в ході виборчої кампанії я у своїх політичних зобов’язаннях обіцяв виборцям, що в разі обрання буду працювати в Верховній Раді у складі фракційнаціонально-патріотичного спрямування. В майбутній Верховній Раді таких фракцій буде, судячи з усього, буде три: Об’єднана опозиція, УДАР або Свобода. Тепер веду перемовини з представниками лише цихфракцій, про результати цих перемовин, обіцяю, ви дізнаєтесь дуже швидко, ще до першої сесії ВРУ нового скликання.
Планую працювати в Бюджетному комітеті. В цій сфері в мене найбільший досвід, адже я протягом двох скликань Львівської обласної ради працював саме в бюджетній комісії Львівської обласної ради.
Андрій Тягнибок:
- Звичайно, що у фракції ВО «Свобода». Я б не хотів саме нині говорити про те, в якому комітеті працюватиму. Це питання буде узгоджено на раді фракції. Все буде залежати від того, де буде більша потреба. (У Львівській облраді Андрій Тягнибок працював в комісії з питань екології).
Лідія Котеляк:
- Очевидно, що я працюватиму у фракції ВО «Батьківщина». Хотіла б піти працювати у Бюджетному комітеті, щоб мати можливість забезпечити коштами мій округ. Перемишлянщина - це депресивний район і там потрібна термінова допомога. Але я розумію, що працювати у саме цьому комітеті буде багато охочих, тому можу працювати у Комітеті підприємницької діяльності.
Чи вдасться сформувати львівське лобі, і хто зможе стати координатором групи львів’ян у парламенті?
Михайло Хміль:
- Думаю, що від Львівщини пройшли відповідальні люди, і вони мають можливість сформувати лобі. Не важливо, хто його очолить, головне, щоб нам вдавалося скоординувати дії та на загальнодержавному рівні працювати на користь інтересів Львівщини і щоб це була якісна робота.
Олег Канівець:
- У нас сьогодні найкращі шанси створити депутатську групу з 17-18 чоловік, які представлятимуть інтереси Львівщини. Загалом вихідців із Львівщини буде близько 25, але ми нині говоримо про опозиційні сили. Хто може очолити таку групу? Важко сказати. Є кілька достойних кандидатів. Для початку нам треба зібратися і створити таку ініціативну групу. Думаю, що в цьому особливо зацікавлені депутати-мажоритарники. Також вважаю, що очолити її повинна людина, яка перемогла на мажоритарному окрузі, адже вона найбільше розуміє свою відповідальність перед виборцем.
Ірина Фаріон:
- Скептично ставлюся до поняття лобі. Вважаю, що кожен депутат повинен виконувати свої обіцянки і це буде найкраще. Я не йду до ВРУ як лобіст, а йду втілювати в життя свої програмні засади, які підтримали 80 тис. львів’ян.
Роман Ілик:
- У нас є унікальна можливість відстоювати інтереси Львівщини. Це не повинно бути щось формальне, а справжня дія. Тому питання не в самій структурі чи депутатській групі. Питання у тому, щоб депутати від Львівщини могли якісно організуватися і допомагати усім дванадцятьом округам.
Ярослав Дубневич:
- Створення групи депутатів, які б незалежно від партійної належності займались би лобізмом інтересів Львівщини також є одним з пріоритетівмоєї діяльності як депутата Верховної Ради. Вважаю, що особливо в парламенті наступного скликання, де окремі області (свідомо не хочу акцентувати увагу які, але думаю, читачі здогадуються) будуть мати шалену перевагу, питання галицького лобі буде надзвичайно актуальним. Думаю, що це буде питанням економічного виживання цілого галицького регіону.Тому я однозначно підтримуватиму, більше того, сам ініціюватиму таке об’єднання. Щодо того, хто міг би його очолювати – для мене це не є принциповим питанням. Основне – щоб така структура працювала і приносила користь Львівщині.
Андрій Тягнибок:
- Не треба створювати якусь спеціальну групу. У ВРУ буде багато львів’ян і їхня присутність дасть результат.
Лідія Котеляк:
- Сформувати лобі – це основне завдання. Це дуже важливо для Львівщини. Оскільки я є першим заступником голови львівського осередку ВО «Батьківщина», то хотіла б бачити такою людиною, яка згуртувала б депутатів від Львівщини, саме Романа Ілика.
Далі буде…
