Придбавши дві газоаналізуючі установки, «Львівводоканал» свідомо «присаджує» місто на фінансову «голку».
На початку минулого тижня інформаційний простір Львова облетіла втішна інформація: «Львівводоканал» придбав у Німеччині диво-прилади, які, за словами комунальників, нарешті визначать, що ж смердить у місті.
Здавалось би, ось воно - вирішення «смердючої» проблеми, яка вже роками дошкуляє мешканцями древнього Львова! Дві «розумні» коробочки, вартістю майже 45 тисяч гривень кожна, мають «занюхати», де смердить найбільше. Винних у поширенні неприємного запаху обіцяють карати. Втім, виглядає на те, що панацея від смороду – черговий «пшик» від міської ради.
Розрекламовані прилади аж ніяк не нейтралізують неприємний запах. А місто вкотре заганяють у фінансовий зашморг.
«Ніс» із Німеччини
Газоаналізуючий прилад «Kemira OSS910» широко використовують за кордоном для вимірювання рівня вмісту сірководню у стічних водах. Зовні - це звичайна коробочка прямокутної форми, яку підвішують у каналізаційному колекторі. Функції «носа» виконує датчик, розташований внизу приладу. Зібрану інформацію «Kemira OSS910» накопичує на звичайній картці пам’яті, а згодом передає на сервер, де її обробляють. На основі даних і визначають, скільки реагенту слід вилити у забруднену ділянку каналізації.
Сертифікувати «Kemira OSS910» довелося у Києві, адже у Львові повірки не могла зробити жодна інституція.
«Вартість повірки – 3 250 гривень, - розповів «Погляду» головний технолог «Львівводоканалу» Микола Одуха. - Всі дані, які надсилатиме цей прилад, будуть оброблятися на «Львівводоканалі». На рівень сигналу, який ітиме від приладу, ніхто впливати не зможе. Система його захисту є досконалою. Такими приладами користується вся Європа».
Львів відкритий для «Ферроксу»
Втім, придбання двох газоаналізуючих приладів для Львова – лише вершина айсбергу хитрого плану команди бургомістра. Наступний крок – міцно присадити місто на фінансовий «інсулін» - хімічний реагент «Феррокс». Простіше – такий собі «плин», який дозволяє нейтралізувати сірководень у каналізаційних водах. Возитимуть його із сусідньої Польщі. «Феррокс» – це реагент, розчин солей заліза 2-х і 3-х відсоткового, - розповів «Погляду» доктор хімічних наук Анатолій Гайда. - Він забирає сірководень із води, а сірка випадає в осад. Його згодом змивають потоки, і він не шкодить активному мулу на очисних спорудах».
Усе було б добре, та є одне «але». Таке задоволення обійдеться місту у кругленьку суму!
«Приблизна вартість реагентів для очистки стоків Сихівського житлового масиву складає орієнтовно від 500 до 800 тисяч гривень на рік. Ціна також буде залежати від температури повітря і води, від погодних умов, адже чим більша температура, тим більше йде реагентів», - розповів Микола Одуха. Якщо врахувати, що у місті планують розмістити 8 станцій, які дозуватимуть цей реагент, скарбниці Львова така панацея коштуватиме щонайменше мільйон доларів! Та комунальники вперто стоять на своєму: «Вроцлав повністю працює, використовуючи «Феррокс», що виробляється в Польщі, - каже головний технолог «Львівводоканалу». - Ми прийняли рішення придбати такий реагент, бо аналогів йому немає».
Справді? Виявляється, чиновники, м’яко кажучи, лукавлять.
І дешевше, і дієвіше
Як розповів Анатолій Гайда, чистити каналізаційні стоки можна дешевше, і, головне, ще й наповнюючи бюджет Львівщини. «Вітчизняні фахівці розробили гідний замінник «Ферроксу». Його аналог називається «Саноксіл 100». Це суміш срібла і перекисі водню. При його використанні не випадає осад, не виникає неприємних запахів. Цей розчин використовують навіть для очищення питної води».
Як каже Анатолій Гайда, усі компоненти для цього реагенту виготовляють на території Львівщини, остаточне виробництво – у Новояворівську. Отже, податки могли б наповнювати бюджет області. Та й концентрації «Саноксілу 100», для очищення стоків, порівняно із «Ферроксом», потрібно у 20 разів менше!
«18 вересня минулого року я написав листа до міського голови Андрія Садового із пропозицією використовувати цей реагент для очищення міської каналізації, зустрічався із керівництвом «Львівводоканалу». Та мені дипломатично відповіли: «Ми подумаємо над Вашою пропозицією, і повідомимо про остаточне рішення». Відповіді немає досі», каже Гайда.
Кому вигідний «смердючий» Львів?
Виникає логічне запитання: чому міські посадовці, на чолі із мером, свідомо роблять Львів фінансово залежним? «Фактично, це – викачування грошей із бюджету міста, - заявив «Погляду» голова ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков. - Вартість цих реагентів більша, ніж вартість самої лабораторії, яку планують закупити для Львова. Місто «садять» на фінансову «голку», з якої буде дуже важко зіскочити. Не виключено, що хтось зацікавлений у такому бізнесі – постачання дорогих реагентів для каналізаційних мереж міста. До того ж, прилади, які придбав «Львівводоканал», не вирішать повністю проблему смороду у Львові. Адже вони допоможуть виявити лише вміст сірководню у повітрі. А решта запахів? Аміак, меркаптан… Хто нейтралізовуватиме їх?».
Дії міських комунальників та чиновників радше нагадують хаос, аніж послідовний підхід до вирішення болючої і «смердючої» проблеми у Львові.
Спочатку Андрій Садовий у поширенні неприємного запаху звинувачував окремі львівські підприємства. Далі, під тиском громадськості, екологів та навіть правоохоронців, мер визнав, що у Львові смердить через нечищену та занедбану міську каналізацію. Та замість того, аби послідовно модернізовувати каналізаційні мережі, встановлювати гідрозатвори на трубах, прокладати окрему мережу для побутових стоків (як чорним по білому написано у технічних вимогах!), зрештою – провести повний аудит мереж на вміст шкідливих речовин - у Львів за 90 тисяч гривень купують чергові «цяцьки». Які не лише повністю не вирішать проблему смороду, а й затягують місто у фінансовий зашморг.
