Мамо, моя картопля з’їла брокколі! Ця фраза із культового американського мультика «Сімпсони» дуже точно передає суть генетично модифікованої їжі. Значна частина споживачів не поінформовані про ризики споживання продуктів, які містять ГМО. Одних ця абревіатура лякає, а інші ставляться до таких продуктів, як до ще одного блага науки та без жодних застережень споживають це щодня.
Сьогодні, 30 січня, під час прес-конференції «ГМО в Україні: правда і міфи по-львівськи» декан факультету агротехнологій та екології Львівського аграрного університету Петро Завірюха розповів журналістам про те, що в Україні 80% людей впевні у тому, що генетично модифікована їжа завдає шкоди їхньому здоровю і лише 1% вважає інакше.
«Це живі організми, які зазнали генетичної мутації, у геномі яких функціонує ген чужорідного походження - від рослин, бактерій або тварин. Найбільшу частку серед таких продуктів займають рослини», - зазначив науковець.
Петро Завірюха додав, що загалом у світі на 17% земель сільськогосподарського призначення вирощують генетично модифіковані рослини, і процес цей вже не зворотний.
За його словами, 61% генетично модифікованих рослин – це соя, 23% - кукурудза, 11% - бавовна, 5% - ріпак.
Як пояснив науковець, таким мутаціям піддавали рослини для того, аби підвищити їх якість, стійкість до умов зберігання, зробити їх невразливими для шкідників та хвороб.
Так, у США вирощують 50% генетично модифікованих рослин з усіх, які потрапляють на ринок, а в Аргентині, наприклад, 20%. Україна ж є в числі країн вільних від ГМО продуктів. Загалом у світі є 35 країн, які відмовились від цього.
На думку Петра Завірюхи, до цього питання треба підходити дуже зважено та делікатно, адже траплялися випадки, коли вчені, які працюють на цими проектами спостерігали, що геномодифікована картопля знижує рівень плодючості щурів та викликає онкологічні захворювання, а у людей часто бувають алергічні реакції.
«Такі рослини дуже добре застосовувати у виробницві біодизельного пального, але чи варто їх споживати?», - сформулював питання науковець.
Те, що Україна вільна від ГМО, на думку Завірюхи, зовсім не означає, що такі продуки до нас не надходять.
«Наша загроза йде від найближчого сусіда – Російської Федерації, де узаконено генетичне модифікування 14 видів сільськогосподарських культур, в тому числі злаки, цукровий буряк, кукурудза, рис, соняшник. ГМО з Росії легко потрапляє до українського споживача», - зазначив науковець.
Як розповів Петро Завірюха, 1998 року в Україні теж робили досліди у цій галузі. Зокрема, він припускає, що в Україні ще й досі залишилися трансгенні сорти картоплі, які мали б бути особливо стійкими до колорадського жука.
Тоді у трьох областях – Волинській, Чернігівській та Київській виростили 1 300 тон генетично модифікованої картоплі, яку потім повинні були утилізувати.
«Те, що їх повністю утилізували … є певні сумніви. Не виключено, що хтось із фермерів, які брали участь у тому експерименті, могли зберегти трохи насіння», - додав він.
Петро Завірюха розповів, що задля підвищення тривалості зберігання продуктів та пристосування овочів для вирощування на непридатних для цього територіях, американці свого часу експериментували із томатами. Для того, аби вони були більш стійкими до холоду томатам прищеплювали ген арктичної риби. Результат - зростання кількості алергічних реакцій у людей.
Доцент кафедри гігієни харчування Львівського медуніверситету Уляна Лотоцька-Дудик розповіла, що найчастіше для людей наслідком вживання продуктів, які містять ГМО, є саме алергічні реакції. Вона розповіла, що генна інженерія часто слугує медицині під час виготовлення лікарських препаратів. Однак, за її словами, не завжди трансгеном приживається в організмі реципієнта.
Умовно кажучи, продукти можна поділити на три групи: соя та кукурудза, які випростовують як харчові добавки; продукти, які виготовлені на основі генномодифікованої похідної – чіпси, томатна паста, сири, молоко; рослини (овочі, фрукти).
Як зазначила Уляна Лотоцька-Дудик, в Україні всі продукти потребують спеціального маркування, адже споживач має право знати, що саме він споживає.
«Генній модифікації піддаються білки, зокема, для створеннЯ біологічних харчових добавок. Як наслідок, бувають алергічні реакції та значні відхилення у стані здоров’я. В Японії траплялися випадки, коли несприйняття організмом людини такого продукту призводило до інвалідності.
На жаль, сьогодні немає ніяких гарантій того, як геном поведе себе. Результатом несприйняття організмом людини генетично модифікованої їжі у окремих випадках може бути підвищена токсичність, метаболічні розлади, мутагенний ефект, онкологічні захворювання», - зазначила Уляна Лотоцька-Дудик.
Петро Завірюха також додав, що небезпечними для людини можуть бути рослини, яким вживляли ген, але ті рослини, з яких ген видаляли, такої небезпеки не становлять. Як приклад, він навів дослід японців, які видалили ген цибулі, який спричиняв подразнення слизової оболонки людського ока та викликав сльози.
Головний спеціаліст управління Держсанепідслужби у Львівській області Мирослав Гушул, рекомендує людям, які займаються сільським господарствам купувати насіння лише у спеціалізованих магазинах, які мають відповідні сертифікати на насіння.
«Для того, щоб повною мірою інформувати споживача, потрібно створити розвинуту мережу стандартизації товарів, мають працювати лабораторії, оснащені новітніми технологіями. Населення потрібно добре інформувати», - пояснив Мирослав Гуцул і додав, що в Україні достатньої кількості таких лабораторій немає.
Як зазначили експерти, генетично модифіковані продукти найчастіше є основними продуктами харчування у країнах третього світу, бо через продовольчу кризу питання необхідної кількості продуктів харчування стоїть дуже гостро. У Європі продукти, які містять ГМО, є дешевшими.
Українським споживачам експерти радять самостійно робити вибір та уважніше придивлятися до етикеток на товарах, особливо, якщо це стосується продуктів харчування для дітей.
Фото: bagnet.org
