«Неодноразово аналізував ситуацію і розумію, що свідомо, чи несвідомо і Яценюк, і БЮТ підігрують діючому режимові. Їх голосування у парламенті за ганебний законопроект демонструє або, вибачте, тупість цих політичних сил, або їх приховану співпрацю з владою», - заявив в інтерв’ю лідер ЛОО «Українська партія» Олег Канівець.
Пане Олеже, Українська партія за останніх півроку дуже багато говорила про об’єднання опозиції. На Вашу думку, чи можливе об’єднання опозиції сьогодні?
Наша політична сила і справді стала одна з перших, хто почав говорити про об’єднання демократичної опозиції ще задовго до прийняття закону «Про вибори народних депутатів України». Це ще раз демонструє, що ми не зважаючи на політичну кон’юнктуру декларуємо принципи, які близькі не лише нашій партії, але й більшості українців. Люди чекають від нас консолідації. Адже вони розуміють, що режим Януковича не зупинить одна партія, чи один політичний лідер. Цю «команду професіоналів» може зупинити лише згуртована опозиція.
Хто, на Вашу думку повинен стати ядром об’єднання демократичних сил?
Ядром об’єднання повинні стати принципи, а не особистості чи політичні бренди. Тому мене, як політика з певним досвідом, насторожує той факт, що рупором і спікером опозиції з моменту прийняття закону про вибори у парламенті став Арсеній Яценюк. Він усіх заспокоює, що закон про вибори, прийнятий парламентом – це перемога опозиції. Українська партія вважає, що підняття прохідного бар’єр, заборона блоків партій, одно турова модель мажоритарних виборів – це крок назад у демократичному розвитку. Я неодноразово наголошував, що цей закон цементує владу, а точніше «бальзамує» її. Адже сьогодні і Президент, і парламент, і уряд як суспільно-політичні інституції абсолютно втратили свою легітимність. Їх не підтримує народ. Треба шукати форми протистояння владі, напрацьовувати принципи, а наповнення списку – це другорядне питання.
Чому Ви ставите під сумнів опозиційність Яценюка та БЮТу?
Неодноразово аналізував ситуацію і розумію, що свідомо, чи несвідомо і Яценюк, і БЮТ підігрують діючому режимові. Їх голосування у парламенті за ганебний законопроект демонструє або, вибачте, тупість цих політичних сил, або їх приховану співпрацю з владою. Нам не потрібно, щоб опозицію хтось призначав. Опозиція за визначенням не може бути похідною від влади. А за нинішніми правилами виборчих перегонів опозицією в наступному парламенті буде БЮТ і Фронт змін. Це ж насправді не вибори, а призначення опозиції владою. Опозиція повинна бути народною. Тому не морально з боку Яценюка вчора заявляти про те, що поки Тимошенко не випустять на волю він не братиме участі у виборах, а завтра голосувати з регіоналами у парламенті за дискримінаційний закон і братись за формування опозиційних списків. Щодо БЮТ, то важко сказати, яка ж справді їх позиція, адже Тимошенко не може донести свої ідеї. Виглядає, що нинішня поведінка цієї партії – це модель нав’язана ситуативними лідерами Соболєвим та Турчиновим, а як вона корелюється з позицією їх лідерки невідомо. Думаю Тимошенко була б категорично проти таких вузьких домовленостей. Нинішні лідери БЮТ, за спиною Тимошенко, ведуть гру, яка забезпечить їм місце у наступному парламенті. Сподіваюсь, що БЮТ не залишить опозиційні лави.
Тобто Ви вважаєте, що об’єднання опозиції повинно відбуватись без Яценюка та БЮТ?
Не зовсім так. В процесі об’єднання не може бути лідера. Може бути модератор, координатор, людина чи група людей, яка не вказуватиме як, коли, з ким і для чого об’єднуватись. А з іншого боку сьогодні в законодавстві не передбачені блоки партій. Тобто, потрібно формувати єдиний список кандидатів від опозиції. До цього процесу повинні бути долучені і громадські структури, політичні, професійні об’єднання, молодіжні організації. Тому на чолі цього процесу повинна стояти авторитетна та заслужена особистість, завданням якої буде модерувати формування списку.
Ви можете назвати цю людину?
Ні. Зараз я не говорю конкретно про когось, я говорю знову ж таки про принципи та цінності. Це повинна бути людина моральна, яка не бачить себе у тому чи іншому списку, яка стоїть над політичним процесом і позбавлена вузько політичних амбіцій щодо себе. Такою людиною може бути Іван Вакарчук, Мирослав Маринович, інші достойні особистості, яким довіряє громада, авторитет яких не підлягає сумніву.
В одному із своїх коментарів Ви говорили, що в опозиції є 100 днів для об’єднання. Чому саме стільки?
Це умовна цифра, але суть цієї заяви полягає у тому, що об’єднуватись треба вже сьогодні, а 100 днів – це термін для обговорення деталей. Зволікання і затягування цього процесу – це гра на руку влади. Людям важко відмовлятись від своїх партійних посад, амбіцій. Об’єднання повинне бути свідоме, а не з-під батога. Пресинг влади врешті-решт заставить опозицію об’єднатись. Але чи буде це міцна політична конструкція? Навряд.
Розмову вела Ірина Вовк.
Фото dobreserce.com.
