Керівник служби автодоріг Львівщини розповів Гал-інфо про реалії та плани розвитку інфраструктурного господарства області, та про свої політичні метаморфози.
Давайте розпочнемо з доріг, скільки їх загалом є на Львівщині?
Близько 9000 кілометрів доріг, які можна назвати дорогами, асфальтовані чи “напівасфальтовані”. Колись вони всі були підпорядковані нам, а тепер наші це тільки дороги державного значення, це десь 1900 кілометрів.
Дороги державного значення поділяються на різні категорії. Це міжнародні, національні, регіональні і територіально-державного значення. У нас важливі міжнародні дороги це М06 Київ-Чоп, М09 Рава Руська - Львів - Тернопіль, М10 Львів - Краківець, М11 Львів - Шегині та М12 Стрий - Знам’янка.
Що означає, якщо по простому, що це є “ваші дороги” ?
Вони перебувають у нас на балансі. Ми проводимо їх обслуговування, експлуатаційні ремонти, тощо.
Хто оплачує ці роботи?
Фінансування цих доріг відбувається з бюджету “Укравтодору”, тобто з державного бюджету. Фінансування йде за постановою Кабміну, відповідно є окремі статті на утримання доріг, на поточний і дрібний ремонт, окремо на поточний-середній і капітальний ремонти і ще реконструкція та будівництво нових доріг.
Але ви є лише замовником робіт? Ви не виконавець?
Так. Років 20-25 тому відбувся розподіл таких ролей. Це було дуже правильне рішення, бо не можна одночасно бути і замовником і виконавцем цих робіт.
Ми отримали у спадок дороги, які були дуже поганої якості. Львівщина ще років 5-6 тому вважалася областю де були одні з найгірших доріг в Україні. Це саме тому, що у нас був один монополіст - Облавтодор. Там все зводилося до ручного розподілу коштів і дороги ремонтували за принципом “Хто як і де хоче”. Зараз у нас принцип, що у першу чергу ми дбаємо саме за міжнародні дороги, далі національні і т.д.
Оскільки у нас міжнародні дороги вже у більш-менш хорошому стані, крім М12, яку ми будемо цього року ремонтувати повністю. Ми зараз завершуємо ремонти всіх територіальних доріг і на майбутнє у довгостроковій перспективі повинні йти на розширення доріг першої категорії М06, М10, та будівництво нових доріг першої категорії.
Для нас у пріоритеті є план на найближчі два роки - завершити всі якісні ремонтні роботи, а далі план майбутнього - реконструкція і будівництво нових доріг у Львівській області.
Щоб завершити питання “Облавтодору” скажу, що конкуренція дала новий поштовх. Зайшли нові підрядні компанії, які мають можливість конкурувати, створювати нормальні ринкові механізми. Зараз мають можливість працювати всі, але є відповідні вимоги до компаній, які можуть це робити. Відповідно, компанії мають оперувати якісною технікою, закупляти якісні матеріали і найголовніше - нести відповідальність.
Ремонти доріг завжди були найбільш корупційною сферою. Думаєте що зараз щось змінилось?
Так. Так дійсно було. Зараз до цього є пильна увага, але, чи ви чули останнім часом якісь великі скандали з цієї сфери? Чи бачили, як щойно відремонтовані дороги починають одразу “сипатися”? Такого немає.
Зараз в інфраструктуру мобілізовані надзвичайно серйозні грошові ресурси. Але є й серйозний контроль.
Хто контролює цю діяльність?
Є ДНТЦ "Дор'якість" при Укравтодорі, є ДП "ДерждорНДІ", наша служба має свою лабораторію та сертифікованих спеціалістів, ми залучаємо незалежних експертів. Також є фінансовий та антикорупційний контроль.
Крім того, всі закупівлі відбуваються у межах системи Prozorro.
Я точно знаю, що де працює ринок там є об'єктивна ціна і там немає місця для зловживань та корупції.
У нас зараз зовсім інший підхід до ремонтів доріг. Давайте для прикладу розглянемо дорогу Львів - Пустомити - Меденичі. Змінились транспортні потоки і шляхи комунікації. Дорога має своє логічне завершення. Є дві великі агломерації Львівська і Дрогобицька і між ними з'явилася нормальна комунікація у вигляді двох доріг: зі Східниці до Пісочного і від Львова до Меденич. Такий підхід зовсім змінив там всю логістику.
Те саме буде, коли відремонтують дорогу Львів - Самбір - Ужгород, з Ужгорода до межі Львівської області. Так само зміняться потоки транспорту. Те саме буде коли ми зробимо транзитне кільце. Люди зрозуміють, що є альтернатива.
Раніше у Львівській області було 4 дороги, які підтримувалися, це дороги до кордону, частково на Тернопіль і Київ-Чоп. А все інше робилося за залишковим принципом. Зараз все зводиться до того, що має бути відповідна логіка. Має бути відремонтовано дорогу від пункту А до пункту Б, ось тоді буде результат.
Ви говорили про фінансування з державного бюджету. Чи є ще якісь варіанти? Залучення інвестицій, гранти, тощо.
Львівська область може бути прикладом міжнародного залучення коштів. Наша служба зараз зокрема працює і з грантовими коштами. Останній приклад це польські кредити. Але ці кошти до нас напряму не заходять, їх платять відразу польському підряднику. Була вимога банку, що має бути польський підрядник. Нам байдуже, головне щоб дороги були відремонтовані.
Тобто поляки, за свої гроші, своїми підрядниками роблять нам дорогу?
Так. Вони не тільки роблять, вони використовують польські матеріали. Вони можуть використовувати лише 40% українського матеріалу, якщо немає аналогу в Польщі.
Звісно, ще є великі та потужні Європейські кошти - ЄБРР, ЄІБ. Саме за ці кошти буде будуватись Північний об’їзд Львова та колись робили М06. Крім того, зараз є обслуговування ділянки дороги зі Стрия до Бродів, це близько 200 кілометрів.
Нам це загалом вигідно?
Дуже вигідно. Перш за все, це новий етап у розвитку, адже ми залучаємо свіжі кошти, які не вилучаємо з бюджету і одразу отримуємо якісну інфраструктуру. А будь-яка розвинена інфраструктура це додаткові кошти. Це вкладення в нормальний розвиток бізнесу. Адже там де відремонтовані дороги - набагато спрощується логістика.
Першим ділом, щоб пожвавити економіку потрібно вкладати кошти саме в інфраструктуру і це дасть результат. Це додатковий стимул до внутрішнього розвитку бізнесу в державі.
Наймасштабнішим проєктом, який нас очікує буде будівництво Північної об’їзної?
Не тільки. Це наймасштабніший, який буде відбуватися за Європейські гроші і під контролем і орудою ДП “Укрдорінвест”. Ми ж їм тільки допомагаємо. Це дуже важливий проєкт, але поряд з тим ми будемо опрацьовувати дуже багато нових.
Дуже великими проєктами є завершення транзитного кільця, реконструкція М12, “Карпатське коло”.
Зокрема, “Карпатське коло” це серйозний проєкт, який повністю оновить всі дороги Карпат. Вони стануть більш доступними для туристів не тільки на машинах, а й для велосипедистів і пішоходів. Дороги будуть безпечні, освітлені з якісною інфраструктурою, ми навіть будемо робити оглядові майданчики на певних ділянках.
З дорогами більш-менш розібрались. Давайте трохи повернемось до Львова, до речей, з якими ви працювали у свій час тут. Зокрема про найбільший реалізований за останні надцять років - трамвай на Сихів.
Це був дійсно дуже важливий проєкт. Від початку ніхто у нього не вірив. Чому не вірили - тому що були залучені європейські гроші, це щось таке, всім здавалося, дуже фантомне, таке, що тягне за собою якусь серйозну бюрократію.
Як бачите, склався такий доволі хороший симбіоз місцевого замовника, контролюючої французької компанії EGIS, міжнародного банку та турецького підрядника, який виграв тендер. Всі побачили, що процес відбувається тільки для одного - щоб реалізувати цей проєкт, і що ніхто там не захищає якісь свої власні інтереси.
Зазначу, що коли нам було необхідно поміняти якісь проєктні рішення, чи внести якісь коригування, ми це дуже швидко робили, тому що банк бачив, шо все відбувається прозоро, немає ніяких зловживань, які мали б негативні наслідки для самого проєкту.
Більше того, ми знімали всі соціальні питання. Пригадайте, у нас у Львові хоча б один ринок був перенесений без скандалу? Маєте приклад ринку “Санта Барбара”. Я просто пояснив, керівництву міста, що іншого шляху немає, не треба там людей полошити, треба надати адекватну допомогу, і вони самі переїдуть, бо все ж таки це також соціальна складова, там люди працювали. Хоч сам ринок і був незаконний, але все ж таки там люди працювали, вони забезпечували свої сім’ї.
Це дало зовсім інший напрям комунікації для самого Сихова. Але мало б бути нове логічне продовження, це продовження було напрацьовано, мали будуватися вулиці Вернадського, Трускавецька, Ряшівська та інші, але цим треба займатися, цим треба жити, цьому треба присвятити увагу…
У той же момент ми бачимо, як вже гарно “запрацював” електронний квиток у місті Львові.
Думаєте, що його можна було зробити вже до цього часу?
Давно це можна було зробити. Не треба було міняти команду, не треба було влазити у процеси, коли вже була напрацьована певна історія, проєкти, не треба сперечатися з банком, з консультантами, вони знають як має бути. Вони пройшли не один проєкт, з ними просто треба співпрацювати, пояснюючи інтерес міста, а в міста інтерес один - винести на прозору складову ринок перевезень, і тоді все було би зрозуміло і давно реалізовано.
Я так розумію, у вас були якраз плани цим займатися. На якому етапі це все дало збій?
Прийшли нові люди, вони також почали висувати свої позиції, керівництво міста до них дослухалося. У мене ж було своє бачення у тих питаннях.
Більше того, я пішов працювати консультантом в Європейський банк і довгий час їздив по різних проектах на схід України і консультував людей як працювати по правилах і процедурах.
А потім, коли я побачив, що є новий серйозний виклик, такий як Велике будівництво, звісно я запропонував свої послуги. Бути консультантом - це одне, а організувати цей процес, зібрати команду однодумців, які би розуміли, що і як потрібно робити - це зовсім інший рівень.
Зараз в мене є можливість щось зробити корисне для Львівської області, для рідного регіону, і це має певний результат. Ми вже зробили ті кроки, про які раніше всі говорили, що треба робити, але ніхто нічого не робив.
Але після свого звільнення ви ще досить довгий час залишалися в команді Самопомочі.
Це дві різні речі. Я пояснив чому я пішов. Більше того, я отримав повну підтримку від фракції, всі мені тоді сказали не роздувати з того скандалу через те, що це вплине на імідж партії, тоді йшла президентська кампанія.
Але потім я побачив, що ті люди, які працювали зі мною, почали зазнавати утисків, зокрема, частину з них незаконно звільнили. Я не один раз про це заявляв на фракції партії. Вони ж обіцяли дати політичну оцінку?! Але видно не до того вже було.
Коли я прийшов на роботу в службу автомобільних доріг, я взагалі написав заяву про вихід, на півроку раніше за інших, але я не робив ніяких з цього публічностей. Потім вже, коли ще четверо людей виявило бажання вийти з Самопомочі, я до них доєднався, всі й так знали що я давно залишив фракцію.
Яким чином ви потрапили до “Слуг народу”?
Я працював в одній команді з людьми, які реалізовували програму Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Я був на передовій цих подій, і відповідно, наслідком стало те, що всі побачили той результат, який партія “Слуга народу” отримала у Львівській області. Де ми дійсно показали пророблену роботу.
Бачите своє майбутнє у виконавчій структурі чи все-таки будете намагатись у політику повертатися?
Не буду зарікатись. Я наприклад раніше ніколи не думав, що з приватного бізнесу зайду в комунальну сферу.
Мене більше цікавлять масштабні проєкти, які дадуть можливість зовсім іншого поштовху у роботі. Зараз є правильна позиція керівництва “Укравтодору”, яка відповідає духу часу. Ми працюємо на перспективу.