Побудова європейської держави триває… Ні гучні промови про свободу підприємництва, очищення правоохоронної системи, ні високоморальні програми реформування не можуть змінити сутності борців з податковими порушеннями. Навіщо вигадувати щось нове? Адже стара добра схема «заблокували діяльність – прийдуть вирішувати» – це завжди дієво й прибутково.
Обставини
4 липня. Понеділок. Близько 20:00. На львівській кільцевій дорозі податківці затримали вантажівку, яка перевозила текстильні вироби. Наявність правовстановлючих документів на вантаж та його перевезення ніякого враження на представників закону не справила. Та й з якої речі? Адже проходить операція «Рубіж - 2016», а це для податківців, вочевидь, вище ніж майнові права людини та її свобода пересування. Про право на здійснення підприємницької діяльності узагалі можна забути.
Далі водія, який не є власником ані вантажу, ані машини, змушують написати дозвіл на огляд транспортного засобу. Навіть першокурсник-юрист знає положення ст. 30 Конституції України, якою заборонено проведення огляду чи обшуку у володінні (вантажівці) особи без рішення суду. Яке там судове рішення?! «Рубіж» усе спише!
Врешті-решт податківці ухвалюють рішення «змилуватися» – розвантажити авто на вказаній ними території та відпустити машину. Ось і все, справу зроблено. Тепер залишилося чекати «на поклон» власника майна. Проте підприємець несподівано для податківців вирішив діяти в законний спосіб і почав цікавитися, на яких підставах вилучено його власність. Зауважу, що Кримінальним процесуальним законодавством України проведення слідчих дій поза межами кримінального провадження заборонено.
Ніхто не був вражений тим, що прохання назвати номер кримінального провадження, під час якого вилучено майно, призвело до ступору слідчого ДФС у Львівській області Городецького Ю. Т. «Рубіж» дав тріщину…
Незважаючи на те, що дії податківців. на мою думку, порушують близько двох десятків статей національного законодавства, слідчий відмовився повернути вантаж, зазначивши, що всі «питання вирішує» його керівництво.
У пошуках справедливості підприємець звернувся до вищого керівника Анжеліки Любченко. І тут усе стало на свої місця. Спілкування з начальницею показало, що жодне питання досудового розслідування в податковому відомстві без неї не вирішити. Її натяк був цілком зрозумілий.
Замість виконання законних вимог власника, «представники влади» продовжують «бадьорий марш» нехтування законами та правами простих людей.
Так, не маючи можливості легалізувати протиправні дії в «законний спосіб», адже всі строки на реєстрацію кримінального провадження сплинули, слідчий Городецький виявив кмітливість та «розтягнув» слідчу дію (огляд машини) аж на три дні – 5, 6 і 7 липня та ще й оформив двома протоколами, що не витримує ніяких вимог процесуального Закону.
Також Городецький свідомо не врахував того, що вантажівку фактично зупинили 4 липня ввечері, а водій востаннє був присутній під час підписання протоколу 6 липня, і ніяких слідчих дій більше не проводилося. До того ж, згідно з протоколом авто начебто було доправлено співробітниками до одного місця, а опинилося зовсім в іншому. Але чому б не скоїти службове підроблення заради «високої мети»?!
Одне але. Слідчий не взяв до уваги, що під час так званого «огляду» 7 липня водія разом з фурою навіть не було в місті Львові, не кажучи вже про адресу, яка зазначена в «офіційному документі».
Більше того, щоб зробити видимість «законності» більш повною, Городецьким, з численними процесуальними порушеннями, до суду подається клопотання про накладення арешту на майно, оскільки воно вилучене начебто в межах кримінального провадження ще 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). Не треба юридичної освіти, щоб зрозуміти, що доказування несплати податків – це виявлення фіктивних фірм та їх фіктивних, тобто безтоварних, правочинів. До чого тут товари вжитку зі всіма документами? Однак Львівським податківцям видніше…
Зусиллями представників підприємця в суді першої інстанції доведено незаконність вилучення майна. При цьому рішення суду повністю ґрунтувалося на нормах Закону та здоровому глузді. Проте, захищаючи «честь мундира», податківці використали своє право на апеляційне оскарження… Можна тільки здогадуватися, чим «довели законність своїх дій» перед суддями славнозвісні правоохоронці, адже рішенням суду апеляційної інстанції рішення районного суду було скасовано та накладено арешт на майно.
Про який захист прав громадян узагалі можна говорити, якщо високоповажним судом не прийнято до уваги жодної з викладених обставин. Більш того, прямих вимог Закону щодо доведеності неправомірного володіння майном. Це просто речовий доказ протиправної діяльності 2015 року! Такий висновок робить суд, незважаючи на те, що майно придбано лише в поточному році.
А може і непотрібно звертати увагу на подібні речі? Навіщо? Адже такі рішення апеляційного суду не підлягають оскарженню…
Заяви про вчинення злочинів направлено до прокуратури Львівської області більш ніж тиждень тому, проте поки не спостерігається якоїсь реакції на них.
Шановні підприємці, ламайте систему, не давайте хабарів. Кожне «підношення» тільки розпалює її апетит. Реформування повинно виходити із суспільства. Ви суспільство!!!
Касаційну скаргу все одно буде подано. Заяви про злочини розглянуто. І впевнений, що не марно!
Р.S. До речі, Анжеліка Любченко 14 липня повинна була проходити переатестацію на займаній посаді. Напевно, успішно, бо таких досвідчених спеціалістів за оголошенням не знайдеш. Побажаємо їй «успіху» на наступних рубежах!
В. В. Раков, адвокат.
Гал-інфо просить ГУ ДФС у Львівській області надати роз’яснення щодо цього конфлікту.
