У Львові триває навчальний процес в умовах адаптивного карантину. На Львівщині й надалі збільшується кількість хворих на COVID-19. Про це в інтерв’ю Гал-інфо розповіла Наталія Тімко, лікар-епідеміолог-інфекціоніст Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, головний позаштатний епідеміолог департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА.
Розкажіть, якою зараз є ситуація на Львівщині?
— На Львівщині активно триває процес захворюваності та виявлення хворих на коронавірусну хворобу. Кількість хворих збільшується. У нас стабільно високий рівень захворюваності. Наша держава прийняла рішення і ми тестуємо людей, які мають ознаки хвороби і тих, хто належить до їх близького оточення. Фактично, зараз ми не знаємо яка реальна кількість тих, хто хворіє, які є безсимптомними, чи малосимптомними, які виділяють вірус і ходять на роботу, в школу. Такі люди можуть заражати оточуючих.
Зараз Львівщина в лідерах по загальній кількості хворих. Усі прекрасно розуміють, що життя таким, як воно було до коронавірусу вже не буде, принаймні довгий період часу. Тримати усіх вдома зачиненими на карантині, з епідемічної точки зору, було б безпечніше, але в соціальному плані ми розуміємо, що це було б обкрадання дітей, студентів. Також це унеможливить вихід батьків на роботу, тому пішли на компроміс – написали усі можливі правила, аби запобігти спалаху. Ці правила затверджені постановою головного державного санітарного лікаря №50 що стосується навчання. Окремо є постанови про гуртожитки та інші установи. Якщо власники цих установ, підприємств та організацій продумають все до дрібниць, то усі можливі ризики будуть знівельовані. Мають бути антисептики на вході, провітрювання, дотримання соціальної дистанції. Основне – не допустити в приміщення хворих людей. Кожен працівник має бути відповідальним. Кожен має чесно прийти на роботу здоровим. Якщо це все витримати, то ризики будуть мінімальні.
Діти хворіють найменше. По статистиці в Україні – це 7%. У Львівській області – 5%. Однак, зараз є публікації про те, що серед дітей є багато тих, які не мають ознак хвороби, але вірус виділяють. Тому небезпека є більшою для викладачів, вчителів, вахтерів, допоміжного персоналу, а також для батьків, бабусь та дідусів. Дитинка сама може не захворіти, але принести вірус додому.
Зараз з’являються дослідження щодо так званих "тихих носіїв". Чи траплялися такі у вашій практиці?
— Ми зрозуміли, що є безсимптомні носії, коли обстежували близьке оточення контактних з тими, хто має клінічні ознаки захворювання і хворіє. Ми виявляли людей, які прекрасно себе почували, але виділяли вірус SARS-CoV-2. Двоє перших хворих, які були на Львівщині зареєстровані, - це люди, які були закордоном, там заразилися, не мали жодного симптому, але приїхали і вирішили перевіритись в приватних лабораторія. Так виявилось, що вони мали коронавірус. Сказати точно який відсоток у нас безсимптомно виділяє вірус ми не можемо. Зараз немає спроможності тестувати і обстежувати усіх.
Чи Львівщина вже увійшла в так звану другу хвилю захворюваності?
— Якщо говорити про Львівщину, то ми ще не вийшли з першої. Щоб зайти у другу хвилю потрібно, аби показники захворюваності знизилися, а потім пішов стрімкий ривок. Якщо заклади освіти знехтують рекомендаціями, то тоді ми можемо чекати другу хвилю. Зараз ми ще не вийшли з першої хвилі і у нас триває активний процес.
На Львівщині захворіло понад 18 тис. осіб, а одужало - більше 6 тис. Якщо дивитися на ці цифри, то так виглядає, що є 10 тис. людей, які активно виділяють вірус. З іншої сторони це теж не правильно. У цю статистику увійшли люди, які померли і ті, які давно одужали, але не йдуть обстежуватися. Окрім того, є люди, які тестувалися в приватних лабораторіях. Тому, на жаль, реальна кількість людей, які вже одужали статистично у нас на Львівщині не фіксується.
Люди скаржаться, що їм доводиться платити за тести. У нас тестування безкоштовне?
— Тести безкоштовні. Згідно наказу МОЗ є чітко визначено для кого обстеження є безкоштовним. Безкоштовними вони є для людей з ознаками хвороби, для тих, хто контактував із хворими, для медичних працівників, для працівників, які забезпечують життєдіяльність міста і для людей, які потребують планової госпіталізації. Для тих, хто їде на відпочинок тестування відбувається за власні кошти.
Яка кількість медичних працівників захворіла на Львівщині?
— Загальна кількість медичних працівників, які захворіли на коноравірусну хворобу становить вже понад 1 тис. осіб. Є лікарні, де дуже велика кількість захворілих – понад 200 осіб. Найменша кількість хворих серед ковідних лікарень – це Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня. Це зрозуміло, адже інфекціоністи, коли йдуть туди працювати, то їх вчать, як це робити. Варто розуміти, що у медиків подвійний ризик. Окрім транспорту і закладів торгівлі є ще й робота. На роботі ти готовий - ідеш і захищаєшся, а коли ти в кав’ярні п’єш каву, то ризик може бути більшим.
Осінь – це сезон грипу і ГРВІ. Як розрізнити ці випадки, чи є алгоритм дій?
— Так, на рівні області затвердили план заходів комісією ТЕБ НС. Алгоритм простий. Людині, яка звертається із симптомами захворювань, у закладі охорони здоров’я роблять швидкий тест на грип. Ці тести прекрасно працюють. Якщо тест позитивний, то вона лікується вдома, або лягає в лікарню, де лікують пацієнтів з грипом. Якщо цей тест від’ємний, тоді вона потрапляє в лікарню з підозрою на коронавірусну хворобу, або лікується вдома.
Протокол лікування також буде відповідним. Ми розуміємо, що населення Львівщини не провакцинується від грипу. Цього року будуть циркулювати чотири нових штами вірусу грипу: два "В" і два "А". А (H1N1), який буде прогнозовано циркулювати цього року, він є новим. У складі вакцини воно буде. Другий – штам вірусу грипу A (H3N2) "Гонконг", який нам уже траплявся. Також два види грипу В. Один із них штами "Michigan", який у нас вже був.
Реально є небезпека. Ми не знаємо, що буде з людиною, в організмі якої одночасно зустрінуться вірус грипу і коронавірус. Прогнозувати це неможливо. Тому наразі залишається лише захистити людей від важкого грипу.
Масковий режим може стримати епідемію грипу в Україні?
— Може. Людям варто нагадати, що існує поняття кашльового етикету. До того часу поки у нас будуть пчихати закриваючись рукою, а тоді братися за поручні у транспорті, чи вітатися з кимось за руку епідемія не припиниться. Ця культура має починатися з садочка.
Маска звісно стримає кількість концентрату аерозолю, яку людина виділяє. Усі мають розуміти, що для інфікування достатньо почути "добрий день". Людина розмовляючи виділяє аерозолі і цього може бути достатньо для інфікування. Також питання дотримання соціальної дистанції реально дає можливість знизити ризик інфікування.
Ще важливо запам’ятати - категорично не можна пхати маску в кишеню. Все інфіковане буде на зовнішній поверхні маски. Ми торкаємось руками, законтамінували маску в кишеню і маска з фактору захисту може стати джерелом інфекції.
Чи змінився зараз перебіг захворювання? Багато хто говорить, що вірус мутує і стає агресивнішим.
— Про це нам мали б сказати вірусологи, генетики, які вивчили структурні зміни вірусу. Наразі ми немаємо таких даних, але по клінічних ознаках ми бачимо, що люди звертаються все важчі і важчі. Якщо у березні люди мають скарги, але такої яскравої дихальної недостатності не було. Зараз середньостатистична картина така – пацієнт втрачає нюх, смак, відчуває закладеність носа. Буквально на другий день відчуває, що слабкість і сильно пітніє. Далі в одних піднімається температура, вони починають кашляти. А друга категорія типових симптомів кашлю і вираженої задишки не має. Лише загальна слабкість і пітливість. Але коли лікар обстежує такого пацієнта, то виявляється, що є важка двобічна пневмонія і людина потребує термінового лікування. Нібито типових симптомів пневмонії немає, але бачиш що сильно уражені легені.
Який відсоток виживання пацієнтів, які потрапляють на ШВЛ?
— ШВЛ буває різний. Є малоінвазивний, неінвазивний, який лікує. Є інвазивний ШВЛ, коли машина дихає замість людини. Це вже терапія відчаю, коли організм не може самотужки впоратись і його переводять на кероване дихання за допомогою апарату ШВЛ. У 70% життя таких людей завершується. 30% вдається вивести з того стану. У кожної лікарні є своя статистика і свій досвід, але, повірте, що реаніматологи борються за кожного. Великим плюсом є те, що ми отримали багато сучасних і мудрих апаратів ШВЛ, які менше травмують, які добре пристосовуються. Анестезіологи і реаніматологи добре ними користуються і тому відсоток виживання є вищим.
Чи можливе повторне інфікування COVID-19?
— Стовідсоткових даних ніхто немає. Особисто я знаю чотири історії, коли люди перехворіли один раз і це було лабораторно підтверджено. Минуло 2-3 місяці і у них виявили повторний факт зараження. Про це вже є наукові публікації. Ми не знаємо як наша імунна система буде працювати, чи спрацює планка клітинного імунітету. Наразі все це нове. Ми на полі бою отримуємо інформацію.
Відомі випадки, коли не в усіх виділяються антитіла після хвороби.
— Це теж питання. По-перше не усі обстежуються. По-друге ті, хто обстежуються не завжди обстежуються своєчасно. Для того, щоб виробилася одна і друга група антитіл має пройти певний проміжок часу. Немає сенсу бігти здавати тести на антитіла в перший день коли заклало ніс. Окрім того є антитіла пам’яті, якщо людина гостро хвора, титр може бути меншим.
З тих, хто обстежувався і ми бачили результати, то картина досить строката. Чим важчий перебіг хвороби, тим кращий захист і тим більший титр антитіл. Ті, хто хворіють легше, рівень антитіл у них значно менший. А от скільки вони будуть триматися в організмі наразі сказати не може ніхто.
Як зараз із забезпеченням лікарень?
— Я не готова говорити про усі лікарні. Наша лікарня стосовно ЗІЗ забезпечена усім на 100% і є хороший запас. Засоби індивідуального захисту ніхто не економить і робить усе, як потрібно. Щодо медикаментів, то є нюанси. Коли хворі поступали у березні, то вони взагалі нічого не купували усе покривала держава. Станом на зараз є частина медикаментів, які хворі купують. Частину медикаментів забезпечує лікарня, харчування, постіль, диззасоби. Є випадки, коли лікарі вимушені призначати антибіотики. Є люди, які виходять на тому що є, але є випадки коли змушені докуповувати ліки.
Чи зросла смертність?
— Як загалом формується статистка смертності? Зараз є 17 закладів охорони здоров’я, які приймають найважчих хворих на лікування. Вони постійно звітують про летальні випадку. Померла людина відразу попадає у статистику, якщо у цієї людини при житті підтвердили вірус SARS-CoV-2. Буває так, що людина померла, але прижиттєвого результату ще немає. Прийшов від’ємний ПЛР. Однак летальний матеріал однаково іде на діагностику. Буває так, що вже пройшло 3 тижні відколи людини нема, а результат посмертного дослідження підтвердив, що у цієї людини таки був коронавірус. Таку людину вносять у статистику. Ковідні лікарні дають статистику скільки померло у них за добу.
Так, зростає кількість летальних випадків, але не усі вони потрапляють у статистику, як летальність від коронавірусу.
Росія заявила про розробку вакцини. Чи вірите ви у її можливу ефективність?
— У те, що вони зробили вакцину я вірю. Коли вакцина створюється, то є процедура, яка сильно відрізняється від інших медикаментів. Зокрема є три рівня медичних випробувань для того, щоб переконатися, що вакцина ефективна. Треба переконатися, що вакцина безпечна. Власне, третій рівень клінічних випробувань проводиться із залученням великих груп людей. Коли підтверджується, що усі показники у нормі, лише тоді дозволено пустити вакцину у широке випробування. Про третій етап закінченого клінічних випробувань в Росії я не чула. Чи будуть вони вивчати безпеку на провакцинованих? Не можу сказати.
ВООЗ взяла на тестування вакцину, яку розробив Казахстан і заявив про її ефективність і безпеку. Відтак, ВООЗ буде з нею працювати. В мирні часи, коли все добре, від моменту коли розробили вакцину, протестували і випустили на широке поле виробництва проходило близько 12 років. Потім цей процес дещо скоротився. Завжди важливо пересвідчитись, що вакцина має високий профіль безпеки.
Я думаю, що якщо до нас і дійде вакцина від коронавірусу, то це буде не раніше вересня 2021 року. Наше завдання провакцинуватися від грипу, пам’ятати про маску, дистанцію і чисті руки. Доки будуть люди, які виділяють вірус і будуть люди, які від нього не захищені, то будуть і випадки захворювання.
Ви вже з березня працюєте у так званій "червоній зоні", як вдається вберегтися від інфікування. Як дбаєте про безпеку своїх рідних і близьких?
— Найбільший стрес в усіх був 15 березня, коли наша лікарня почала приймати значну кількість хворих з підозрою на COVID-19, бо перед тим у нас були два випадки хибної тривоги. Потім, коли почалися дійсно хворі і довелося вдягнути костюм, відчути як важко дихати через респіратор, відчувати коли піт стікає по спині, тоді було психологічно важко. Багато думалося про те, щоб не принести цього додому, правильно зняти костюм, одягнути дві пари рукавичок. Коли виходиш з "червоної зони", то перше непереборне бажання – здерти із себе рукавиці. А цього робити не можна. Якщо дві пари рукавиць, то одні можна зняти, роздягтися, а тоді знімаєш інші.
Вже далі зрозуміли, що хворих багато і з тим працювати довго. Тоді розумієш, що важливо правильно захистити органи дихання, має бути респіратор, окуляри, або щиток, рукавички і часто мити руки. Якщо ти це робиш, то все буде добре. Але коли багато працюєш, то є небезпека, що людина може втратити пильність. Тому ми в лікарні встановили чіткі правила і пильнуємо один за одним.
У мене батьки старші. Ми з ними з березня бачимося лише на вулиці, на природі. Коли вони приходять то нас додому, то бачимося лише в масках. З сином теж тримаємось на відстані. Моя родина розуміє мене.
Ризики є завжди, але психологічного страху вже не маю. Треба навчитися з цим жити. Життя чітко поділилося – до коронавірусу і після. Люди, які цього не бачать, то для них вірус не є чимось серйозним, у них життя триває. Але коли ти щодня бачиш цих важких людей і розумієш, що це не кіно, а страшна реальність, то ставлення зовсім інакше.
Що б ви порадили педагогам? Як їм захиститися від вірусу?
— Усі рекомендації чітко прописані. Педагог окрім маски чи респіратора повинен вдягнути захисний екран. Може бути трохи жарко, але через коньюктиву очей вірус також може потрапити. Тим більше, що дітям дозволено сидіти без масок під час уроку. Я вважаю, що краще нехай перебувають у масках. Педагог має прочинити вікно, намагатися утримувати соціальну дистанцію. Маску змінювати по мірі зволоження. Часто мити руки і обробляти їх антисептиком. Ми повинні звикнути до думки, що кожна людина біля нас – це потенційне джерело коронавірусу. Якщо до кожного ставитися з обережністю, то це якимось чином нас захистить.
Є небезпека, що через два-чотири тижні кількість хворих може вирости. Про спад захворюваності наразі не говоримо, адже розуміємо, що є велика кількість уразливих людей. В Україні дуже вчасно ввели карантин, тому у нас не виник сценарій Італії та Іспанії. Логіка у людей яка? Якщо біди не сталося значить вірусу немає. Нам важко оцінити те, що не відбулось. Зараз вперше від квітня з’єднали велику кількість людей разом – школи, виші, організовані колективи, підприємства. Вивчити це описово неможливо. Усе будемо вивчатися в процесі. Спрогнозувати чи все буде ідеально – важко. Відповідно до цього відбуватиметься корекція, чи то припиниться навчання, чи знову перейдуть на дистанційне. Розслабитися і сподіватися, що минеться – це марно.
Зараз в Україні контролюють ситуацію із захворюваністю?
— Станом на зараз Україна справляється. Якщо говорити про медицину, то визначено перелік лікарень, які можуть лікувати. Частина вже лікує, частина готується, а інші розгорнуться, якщо буде катастрофа. Так от ми ще не перетнули перший етап. В плані ліжок – вони є, кисень, якого раніше бракувало, тепер також є. Щодо медикаментів, то з цим виникає багато нюансів, щось дофінансовує місцева влада. Ввести режим нагляду за кожним громадянином – нереально. Ми прагнемо говорити, що ми демократична країні, тому ми повинні прийняти і усвідомити, що іншого варіанту окрім, як виконання рекомендацій наразі немає. Уся планета опинилася в однаковій ситуації. Найближчі 3-5 років ми будемо з цим жити.
