Округ №123, Золочівський, Перемишлянський, Миколаївський райони, м. Новий Розділ. Один з найбільш прогнозованих (щодо персони кандидата від влади) округів. Уже понад рік тут працює Тарас Батенко, послідовно примножуючи голоси - після переконливої перемоги на місцевих виборах в 2010 році.
(Закінчення. Перша, друга і третя частини).
Сьогодні він, як депутат Львівської обласної ради, директор Львівської дирекції "Магістрального нафтопроводу «Дружба», володіє відповідними зв’язками для застосування, в разі потреби, адмінресурсу та достатніми для ведення виборчої кампанії коштами. Досвідчений політик Тарас Іванович неодноразово демонстрував вміння домовлятись та вчасно обирати «попутню» політичну силу, що гарантувало йому перманентну присутність у владних колах. Схоже, що на цих виборах він остаточно вирішив спробувати пробитись у вищу лігу української політики. Постійна нав’язлива присутність на місцевих телеканалах (зокрема, на ЛТБ) лише підтверджує, що молодий науковець, держуправлінець та політик «тихою сапою» здобуває округ.
Шансів статинародним депутатому Батенка суттєво побільшало, коли чинний обранець Петро Писарчук, який балотувався і переміг у цьому окрузі в 2002 році, схоже, остаточно вирішив кандидувати у місті Львові. Громадські приймальні Писарчука, які під час виборів виконували роль виборчих штабів, на території цього округу, практично, згорнули свою діяльність.А в обласних ЗМІ Петро Іванович присутній абозавдяки своєму «дітищу» ТВК «Південний»,або ж як «відбілювач» непопулярних кроків влади і критик опозиції. Очевидно, не розраховуючи на місце у списках Партії регіонів, Писарчук сконцентрується на Франківському та Галицькому районах міста Львова, де, традиційно, проживає найбільше львівських симпатиків Партії регіонів.
На відміну від влади, опозиція до кінця так і не визначилась щодо кандидата на окрузі. Почасти, це пов’язано з відсутністю яскравого представника від партій, які формують КОД, почасти – через серйозну конкуренцію з боку Тараса Батенка, який уже давно відкрито заявив про свої наміри балотуватись і поки що демонструє хороші темпи зростання рейтингу. В середовищі львівського КОДу ходять чутки про те, що в цьому окрузі не проти спробувати себе відомий львівський підприємець, генеральний директор ВАТ "Троттола"Ярослав Рущишин. Харизматичний молодий бізнесмен мав би непогані шанси отримати перемогу, якби заручився підтримкою об’єднаної опозиції у вигляді КОДу. Йому було б що запропонувати патріотичному виборцеві Львівщини: від активної участі в Помаранчевій революції, коли його підприємства зазнали жорстокого тиску з боку податкової, і до активної участі в комітеті підприємців Львівщини, головою якого й є пан Ярослав.
Проте, останні тенденції в Комітеті опору диктатурі свідчать про перемогу тенденції призначенння кандидатів на округи з Києва. В такому разі кандидатура Рущишина, достатньо приваблива з точки зору місцевих «КОДівців», може програти всеукраїнським важковаговикам, які, володіючи великими фінансовими ресурсами,спроможні переконати партійних вождів БЮТу та Фронту Змін надати їм округ для балотування. Про реалізацію таких тенденцій свідчитиме призначення кандидатом від об’єднаної опозиції на цьому окрузі київського підприємця, Народного депутата України, члена фракції БЮТ Миколи Ковзеля.Незважаючи на те, що вся активність Ковзеля в окрузі проявлялась суто у вигляді статей в районних газетах та стандартними подарунковими акціями до Великодня та Різдва, його близькість до залишків бізнесового лобі в партії «Батьківщина» може зіграти визначальну роль. Очевидна спроможність Ковзеля суттєво докластись до фінансування виборчої кампанії БЮТу на Львівщині додає аргументівТурчинову в його намаганнях нав’язати Роману Ілику ще одну «свою» кандидатуру на Львівщині.
Округ № 126 Стрийський та Жидачівськийрайони, міста Стрий та Моршин
Цей округ має перспективу стати найбільш непередбачуваним з усіх виборчих округів Львівщини. Саме тут можуть перетнутись інтереси багатьох середовищ, політиків, бізнесменів. Різкий політичний кульбіт, продемонстрований під час третього пленарного засідання сесії Львівської обласної ради місцевим підприємцем, депутатом облрадивід партії Тигіпка "Сильна Україна" Андрієм Котом, свідчить про його політичні амбіції. Раніше, після вливання цієї політсили до Партії регіонів, представник агропромислового бізнесу, власник агрохолдингу «Оліяр», торгової марки «Майола» оголосив про свій вихід з провладної партії. А вже15 травня головуючий на сесії Львівської облради оголосив про те, що екс-голова фракції «Сильна Україна» Андрій Кіт вступив до фракції «УДАРу». З однієї сторони, це говорить про те, що у випадку, якщо Віталій Кличко на всеукраїнському рівні так і не приєднається до КОДу, його партія стане колектором усіх тих,хто не зможе отримати мандат на балотування від «офіційної опозиції» у вигляді Комітету опору диктатурі. З іншого боку, цей перехідсвідчить про серйозні наміри Андрія Богдановича іти на вибори та перемагати. Адже навіть якщо усім зрозумілі українські реалії ведення великого бізнесу та його залежність від влади, кандидування від «навколоопозиційного» УДАРу є набагато перспективнішим, аніж від тієї ж «Сильної України» чи Партії регіонів.
Також тут, очевидно спробує поборотись за місце в парламенті екс-голова ЛОДА Микола Кміть . Як президент IDS Group, найпотужнішого в Україні виробникамінеральних вод, Микола Іванович володіє достатнім капіталом, щоб дозволити собі побавитись у велику політику. Його близькі стосунки з міністром надзвичайних ситуацій Віктором Балогоюдає йому можливості розраховувати на сприяння з боку місцевої влади. Сьогодні політичнаактивністьекс-губернатора не надто вирізняється динамікою. Стандартні привітання з святами, робота громадських приймалень, допомоги потребуючим. Але при бажанні цей актив можна буде достатньо швидко конвертувати в підтримку виборців. Голосів може йому також додати і висунення від формально опозиційної Української народної партії, від якої Микола Кміть балотувався в депутати Львівської обласної ради.
Поки що між цими двома кандидатами точиться заочне змагання за право користуватись підтримкою влади на місцях у вигляді адмінресурсу, впливу на виборчі комісії або ж, принаймні, гарантувати собіневтручання влади у виборчу кампанію. Водночас на кого б влада не поставила, жоден з них не буде публічно позиціонувати себе як кандидат від влади. Цю роль, швидше за все, зіграє хтось з голів РДА, який і концентруватиме на собі усю критику опозиції.
Не менш драматично розгортається боротьба за кандидування на цьому окрузі в таборі опозиції. Тут, перш за все, варто згадати про екс-депутата Львівської облради, екс-голову фракцій «Нашої України» та «Батьківщини» Олега Канівця. Він першим розпочав підготовку до виборчої кампанії в обласних та місцевих ЗМІ, активно запрацював благодійний фонд «Добре серце». Післятого, як в липні минулого року він очолив Львівську обласну організацію «Української партії», Олег Канівець розпочав боротьбу за право балотуватись від КОДу. Коли стало зрозуміло, що в Києві Українськапартія не входить вчисло учасників Комітету опору диктатурі, Канівець здійснив неочікуваний для багатьох крок, ініціювавши об’єднання УП та Громадянської партії Анатолія Гриценка – ще одного учасника об’єднавчих процесів. Важко спрогнозувати, що таке об’єднання дасть Гриценкові на всеукраїнському рівні, а от Канівець отримав право говорити про альтернативну опозицію, і, відповідно, висувати кандидатів уже не від імені альтернативної опозиції.
Пікантності ситуації додає ще й те, що, донедавна, основним можливим конкурентом Олега Канівця був Ігор Осташ, екс-депутат Верховної Ради, екс-посол України в Канаді. Цих двох потенційних кандидатів об’єднують давні дружні стосунки, адже саме Олег Канівець був керівником двох переможних виборчих кампаній Ігоря Осташа, а також і помічником Ігоря Івановича, як народного депутата. Тому перед Канівцем поставала серйозна дилема, зокрема морального плану, якби Осташ таки захотів балотуватись до Верховної ради. Однак, коли останній зрозумів, що не здобуде прихильності в київських очільників КОДу, то почав поступово згортати свою активність на окрузі. Власне, саме така втрата Осташем шансів стати єдиним кандидатом від КОДу пов’язана з показовою для цього об’єднання трагікомічною ситуацією, яка дуже яскраво демонструє слабкемісце об’єднаної опозиції.
На початку цієї весни абсолютно несподівано для львівських представників КОДу виплило прізвище командувача ВМС України в 2006 – 2010 рр. адмірала Ігоря Тенюха.Незважаючи на те, що уродженець Стрийщини Тенюх справді багато зробив для українізації флоту України, можливість його кандидатуваннямісцевими елітами була сприйнята різко негативно. Перспективи його виборчої кампанії, навіть від КОДу, але за відсутності місцевої команди та відповідних фінансів виглядають доволі сумнівно. Вирішальну роль в призначенні Тенюха об’єднаним кандидатом зіграли його давні дружні стосунки з Віктором Швецем, куратором Львівщини від БЮТу та бажання нардепа зберігати впливи у майбутній фракції КОДу в парламенті та в партії, зокрема. Наразі Тенюх має шанси залишитись кандидатом від КОДу, але це, швидше за все, не відіб’є бажання бути обраними до парламенту в його суперників.
Власне, боротьба між цими опозиційними важковаговиками загрожує стабільності хитких домовленостей усередині львівського КОДу та може призвести до абсолютно непрогнозованих варіантів розвитку – від створення альтернативних опозиційних об’єднань, на взірець «КОДу №2» довзаємного порушення домовленостей про спільну участь у виборах найбільших партій-учасників КОДу. Одне очевидно, перегони за право кандидувати від імені опозиції будуть тривати максимально довго, тому не варто очікувати негайного оголошення кандидатів на округи від КОДу у Львівській області – ключовій для української опозиції на парламентських виборах2012 року.
Олександр Іванюк для Гал-інфо.
