Темно – темною ніченькою з 30 на 31 березня, народні обранці України у стінах парламенту із скандалами та торгами вистраждали та прийняли законопроєкт, який запроваджує ринок земель в Україні.
Щоправда ще необхідно прийняти низку додаткових документів з так званого "земельного пакету", в яких будуть прописані відносини між учасниками земельного ринку.
Основні пункти закону:
- З 1 липня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі
- З липня 2021 до 1 січня 2024 буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2024 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки.
- З 2021 до 1 січня 2024 року право на покупку землі буде тільки у фізичних осіб. Юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.
- Право іноземців купувати землю буде вирішуватись на референдумі.
- Іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.
- Не зможуть купувати з 2024 року українську землю також компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора – Росії, що входять до терористичних організаціях. Також заборона поширюється на компанії, що знаходяться у власності іноземних держав або офшорів чи бенефіціара, яких неможливо встановити. Купити українську сільгоспземлю також не зможуть юрособи з країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та компанії під санкціями.
- Передбачене переважне право орендаря на купівлю. Орендарі, які працюють на землі і мають право користування не пізніше ніж з 2010 року, можуть викупити землю з розстрочкою до 10 років за ціною нормативної грошової оцінки таких ділянок і без проведення земельних торгів. Право власності покупець отримує після першого платежу. Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.
- Банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, якщо земельна ділянка дісталась їм як заставне майно за непогашеним кредитом. Такі ділянки фінустанови повинні продати протягом двох років після отримання права власності на земельних торгах.
- Мінімальна ціна – не менше нормативної грошової оцінки. До 2030 року.
- Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.
Про найтонші моменти прийняття закону «Про землю», голосування вночі, вплив на селян та об’єднанні територіальні громади, «Гал-інфо» роз’яснив керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
Що власне прийняли?
Фактично ухвалили новий мораторій на продаж землі, але вже цього разу з меншими шансами його продовження. Якщо в 2021 році запрацює перша частина нового закону, то громадяни України зможуть купляти та продавати землю, але не більше 100 га в одні руки. Все інше ще буде змінюватися та переглядатися.
Проект закону змінився. Які ще важливі зміни це потягне за собою?
Те, що сталося, дуже цікаво тим, що під впливом суспільства, проект закону в ході розгляду суттєво змінився. В найближчий час, тільки фізичні особи - громадяни України володітимуть землею, і тільки 100 га. Це ще більше підіймає цінність громадянства та необхідність перевірки подвійного, потрійного тощо громадянства. А ще ставить питання про необхідність змін в Конституцію, щодо подвійного громадянства з країнами-друзями, які не мають територіальних претензій та конфліктів з Україною. Наприклад, не бачу проблеми в тому, щоб людина мала громадянство України та Канади, і паралельно могла володіти 100 га в Україні і бути учасником кооперативу по виробництву яблучного соку. Це як приклад, а таких прикладів може бути тисячі, і вони нам потрібні.
На що повпливає цей закон в першу чергу?
Найбільше на державний бюджет та фінанси. Ухвалення закону буде використано для переговорів з кредиторами України, щоб оформити нові позики. Якщо позик буде достатньо, то Україна залізе ще в більші борги, з одного боку, але з іншого боку, Україна втримається без дефолту, тобто економічна криза буде слабшою.
Чому так довго «торгувались» та приймали вночі?
Тут все просто, хотіли витримати процедуру, відповідно проходили правки. Не могли голосувати закон без розгляду всіх правок, тому затягнулося аж до ночі.
Окремі політичні нюанси: позиція «ЄС» і «Голосу» та «БЮТу» і «ОПЖЗ»
Все відбулося досить послідовно. Тимошенко залишилася на своєму, Порошенко та Вакарчук на своєму. Юля послідовно виступала проти ринкових відносин в земельних питаннях, тримаючи високо прапор соціального захисту та державного регулювання, а "ЄС" та "Голос" завжди виступали за легалізацію землі, тому логічно було голосувати за. Разом з тим, не всі дивіденди противників земельної реформи дістануться «ОПЗЖ», адже «Батьківщина» перетягує на себе частину. Думаю, вийде так, що противники продажу землі на Сході більше прихильні до «ОПЗЖ», на Заході до "Батьківщини" та "Свободи", а загалом більшість тих, хто проти нового законодавства і був раніше за Зеленського, просто розчаруються і стануть політично пасивними. Це стосується більшості галузей, люди, які перестають підтримувати Зе, в основному йдуть в нейтральні, а не підтримують якусь з минулих політичних сил.
Що зміниться для звичайного селянина?
Наразі не зміниться нічого, але в 2021 році, ті селяни, які мають паї, і не хочуть ними володіти, зможуть продати свою сільськогосподарську землю. Інші ж селяни, які хочуть володіти більшою кількістю землі, зможуть ці паї придбати. Також зміниться життя мешканців міст, а їх в Україні більшість, а саме ті громадяни України, які зараз не є власниками паїв, зможуть придбати сільськогосподарську землю.
Як цей закон відіб’ється на об’єднаних територіальних громадах?
Для всіх громад, незалежно від того, проходили вони процес ОТГ, чи ні, закон вигідний. Землі комунальної та державної власності не будуть продаватися і надалі, але при тому, йде процес розширення впливу громад, в тому числі на землі за межами населених пунктів. Все це створює гарні передумови, збільшення поступлень в місцеві бюджети, а для частини громад є актуальними питання розширення водоканалів, сміттєзвалищ, цвинтарів, промислових, індустріальних парків, житлової забудови тощо.
Розмовляла Христина СЛЮСАРЧУК
