У найвіддаленішій частині Львівського скансену розташована експозиція "Гуцульщина", яка передає колорит високогір’я Карпат і демонтструє відвідувачам побут, полонинське господарство, багату культуру та традиції гуцулів.
Одним із найкращих зразків народної архітектури гуцулів була ґражда – цілий унікальний архітектурний комплекс середини ХІХ ст. зі с. Криворівня Верховинського району, збудований за принципом фортеці, яка мала б захищати господарство та мешканців від сильних вітрів та диких звірів.
Трагедія у скансені – лише факти
У ніч на 6 лютого у Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького сталась страшна біда – внаслідок пожежі вогнем була знищена та сама унікальна гуцульська ґражда.
Гал-інфо поспілкувалося з музейниками і спробувало відновити хронологію подій. У суботу, напередодні трагедії, у ґражді був доглядач. Приблизно о 16-тій годині його робочий час закінчився. Він усе зачинив та пішов додому.
Сектор "Гуцульщини" розміщений далеко - на пагорбах - і його межами проходить музейний паркан. До цього місця навіть у хорошу та суху погоду дістатися складно, а тим паче зараз, коли сніг та ожеледиця.
Охоронці музею вночі оглядають територію. Останній обхід перед трагедією вони здійснювали о 23:30, і, за їхніми словами, нічого підозрілого у скансені не відбувалося. Однак о 2:14 рятувальникам повідомили про пожежу.
У Шевченківському гаю згоріла Гуцульська Гражда, вогонь знищив 200 експонатів
За інформацією Головного управління ДСНС України у Львівській області, на момент прибуття вогнеборців до місця виклику будинок був повністю охоплений вогнем. О 3:27 вогнеборці ліквідували пожежу. Внаслідок пожежі вогонь повністю знищив черсак (ганок), хороми (сіни), дві кімнати будинку, комору, кліть (комора для реманенту), притули (простір між коморою та парканом). Варто додати, що вогонь не зачепив паркан біля кліті та ворота. Ця стінка залишилася абсолютно цілою.
На місці трагедії працювали пожежники та поліція, які і мають надати свої висновки щодо причин та обставин пожежі. Наразі деталі обіцяють повідомити щонайменше за тиждень.
Гіпотези: чи можлива страшна помста музейникам
На попелищі про давню гуцульську ґражду зараз нагадують лише рештки печей, обгорілий реманент, як-от коса чи граблі, що лежать у попелі на місці, де колись була господарська кліть, а також відчутний запах диму та вогкого дерева. Біля входу до ґражди - обгоріле пожежне відро та вогнегасник, які тут були. Очевидно, якби трагедія сталася вдень, то вони знадобилися б
Зараз в інтернеті велика кількість людей робить свої власні припущення щодо того, як могла трапитись ця пожежа. Зокрема, однією із причин називають проблеми з електрикою. У цьому випадку таку версію можна сміливо викреслювати, адже сектор "Гуцульщина" не електрифікований. Музейники планували зайнятися цим питанням цьогоріч, але на такий масштабний проєкт потрібні великі кошти, а їх у міста нема.
Натомість не варто відкидати версію підпалу. Дивно, що пожежа трапилася саме на території, де, як раніше повідомляло Гал-інфо, з нагоди 80-ї річниці створення Української Повстанської Армії планували відкрити криївку. Вона мала бути розміщена поруч із тією самою гуцульською ґраждою, яка згоріла.
Окрім того, є ще одне небезпечне явище, від якого вже кілька років потерпає музей. На території скансену охорона неодноразово ловила так званих "закладчиків". У приватних розмовах працівники музею розповідають, що охорона найчастіше ловила таких зловмисників на віддаленій території сектору "Гуцульщина". Зрозуміло, що без сприяння правоохоронних органів музей і надалі потерпатиме від злочинців.
Також у цьому контексті варто нагадати, що подібна трагедія трапилася у скансені у 2012 році. Тоді також згоріла гуцульська ґражда і також йшлося про підпал.
Попередня версія поліції
Сьогодні поліція Львівської області повідомила, що встановлює обставини пожежі. На місці події працювала слідчо-оперативна група Львівського районного управління поліції №1. Попередньо правоохоронці з'ясували, що причиною займання могло стати необережне поводження з вогнем під час паління печі. Поліцейські встановлюють обставини пожежі, вирішується питання правової кваліфікації події.
Що далі?
Як повідомляло Гал-інфо, сьогодні під час брифінгу перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що було прийнято рішення про відновлення об’єкта на цьому місці. Можливо, втрачену споруду вдасться реконструювати. Або ж об’єкт такої тематики перевозитимуть з іншого населеного пункту.
У мерії прокоментували пожежу в Музеї народної архітектури та побуту
Керівниця департаменту розвитку Львівської міськради Наталія Бунда запевняє, що скоро скансен буде обладнаний камерами відеоспостереження, що дасть змогу посилити заходи безпеки.
«На території скансену, а це понад 36 гектарів, є 110 об’єктів. Ландшафт території доволі складний, старі електромережі не витримували високої напруги, вибивало світло, тому минулого року були проведені нові електрокабелі. Нова система дозволить довести світло до кожного з об’єктів, облаштувати відеоспостереження та впроваджувати якісніші заходи безпеки на території Музею народної архітектури та побуту», – сказала чиновниця.
Величезна площа музею просто неба у такі непевні часи, як зараз, потребує особливого захисту. Знищення гуцульської ґражди – це велика втрата для міста.
Довідка:
ҐРАЖДА ЗІ СЕЛА КРИВОРІВНЯ ВЕРХОВИНСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (середина ХІХ століття)
«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня Верховинського р-ну івано-Франківської обл. Збудована в середині ХІХ ст. Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.
Цю унікальну архітектурну пам’ятку дослідив і організував її перевезення до музею відомий музеєзнавець Архип Данилюк у 1970 році. До цього етнограф обміряв і описав понад 10 таких ґражд – споруд із складнішим і простішим плануванням, одним і двома подвір’ями, з різним компонуванням господарських будівель. До переліку обстежених пам’яток належали замкнуті двори, до яких, крім комори (кліті), ще входив хлів, куча для свині, дровітня. Досліджена науковцем в с. Криворівні інша хата з брамами, власника Івана Харука, збудована на початку ХІХ ст., теж належала до цікавих зразків житлово-господарського будівництва, і розповідь про неї суттєво доповнював ще один аспект – меморіальний: тут часто бував Іван Франко.
Ґражда львівського скансену вже майже пів століття виконує роль музейної пам’ятки, до того ж однієї з найгарніших. ЇЇ розташування в експозиції нагадує в мініатюрі материнську територію – тут вона теж стоїть на пагорбі. Саме це спостереження не дає забути музейникам розповідь Архипа Данилюка про те, з якими труднощами довелось зіткнутись під час стягування деталей цього масштабного об’єкта з гори (з присілку Багни с. Криворівні) до лісовозів на дорозі. Тоді робітникам під час розбирання довелося виготовити четверо масивних саней для транспортування пам’ятки. Власниця "хати з брамами" – Параска Галамасюк від часу перевезення її житла до Львова не припиняла співпрацю з музейниками, допомагала у збиранні цікавих і рідкісних експонатів. Саме завдяки їй потрапила до фондової колекції велика частка предметів, котрі наповнюють інтер’єр кімнат, комор та сіней ґражди.
