Програма допомоги воїнам і сім’ям учасників АТО у Львові: що потрібно знати ?
Вона завжди усміхнена і дивиться при розмові в очі. Голос – молодий, як у дівчини, але те, що вона говорить – змушує вслуховуватись уважно в кожне слово. Ніжна і сильна водночас. На тему, яка, на жаль, ще довго не буде закритою в Україні, я хотіла говорити саме з нею. Бо Олена Пасевич – одна з небагатьох, кому вірю.
Оленко, давай ця розмова буде як відповідь на всі запитання. Давай почнемо з початку. З якого моменту взагалі стартувала міська офіційна програма допомоги воїнам і сім’ям учасників АТО у Львові?
Львів був одним із перших обласних центрів в Україні, який ще в липні 2014 року запровадив Комплексну програму підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей – мешканців м. Львова. За понад чотири роки програми, вона доповнювалася різновидами допомоги і розширювалася цільовими аудиторіями, хто може нею скористатись. Сьогодні - це дійсно системна допомога, я б навіть сказала -супровід родин учасників бойових дій. Хоча моя особиста мрія, щоб міська програма була сконцентрована лише на організації тематичних заходів. Системна допомога має здійснюватися на державному рівні. Проте чинний Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» далекий від досконалості. Пам’ятаю, як до мене на прийом прийшла мама загиблого бійця з квитанціями за комунальні послуги. Її син захищав нас з перших днів війни. Родина мала знижку на комунальні послуги у розмірі 75%. А коли загинув у 2015, платіжки стали більшими. Оскільки у згаданому мною вище Законі міститься норма, що родини загиблих сучасних героїв мають знижку лише на рівні 50%. Мама бійця плакала і все ніяк не могла зрозуміти логіку такої норми. Чому той, хто віддав своє життя за Україну, стає вже не таким важливим для цієї країни. Саме після такого візиту у міській програмі ми передбачили норму 100% пільги для родин загиблих (50% - пільга держави, 50% - додатково покривається з міського бюджету). Я навела цей приклад для того, щоб пояснити принцип формування нашої міської програми. Вона здебільшого зараз закриває прогалини і великі недопрацювання на рівні державних гарантій. З одного боку, можна пишатись тим, що наша програма експертами «Юридичної сотні» (це авторитетна всеукраїнська громадська організація, яка комплексно займається вирішенням витань учасників бойових дій) за результатами круглого столу і обговорення місцевих програм ще з минулого року визнана як одна з найкращих по всій країні. Але з іншого боку, я завжди ставлю собі питання, а чим гірше мама загиблого бійця з глибинки, яка живе на Полтавщині чи то на Херсонщині?.. Тому повторюсь, мрію про ті часи, коли до усіх наших захисників та їх родин буде належне забезпечення на рівні держави.
Хто за цей час вже отримав чи отримує зараз цю допомогу?
У Львові діє дві великі програми, які спрямовані на учасників бойових дій та їх родини. Перша, це Комплексна програма
- матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та членам їх сімей, членам сімей загиблих, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам їх сімей, членам сімей Героїв Небесної Сотні – мешканцям м. Львова, які потребують дороговартісного лікування. На жаль, дуже багато проблем маємо із здоров’ям наших захисників або в їх сім’ях. Ця програма дозволяє оперативно виділити кошти на лікування. Були випадки, коли при важких діагнозах виділяли і 100 тис. грн, і 200 тисяч. І це рятує життя. Оскільки за тиждень-два від моменту подачі документів, відбувається розгляд справи і зарахування коштів заявникам.
- грошова компенсація особам з інвалідністю внаслідок війни 1-3 групи на реабілітацію або санаторно-курортне лікування (раз на рік в розмірі від 50 тис.грн до 10 тис грн.)
- щорічна одноразова матеріальна допомоги до Дня Матері та Дня Батька батькам осіб, які загинули (для батьків учасників АТО та Героїв Небесної Сотні – мешканців м. Львова) в розмірі 5 тис.грн кожному з батьків.
- одноразова матеріальна допомога на оздоровлення дітей учасників антитерористичної операції, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні – мешканців м. Львова в розмірі від 4 тис. грн до 2 тис.грн на одну дитину (більшу допомогу отримують пільгові категорії, наприклад дітки з інвалідністю)
- щорічна матеріальна допомоги дітям загиблих Героїв до Дня Святого Миколая (ми це називаємо «Подарунок від Тата» діткам загиблих учасників АТО та Героїв Небесної Сотні – мешканців м. Львова у розмірі 10 тис.грн. на одну дитину).
Також цією програмою передбачено надання безкоштовних психологічних консультацій, безкоштовне харчування дітей у школах та дошкільних закладах, знижки на комунальні послуги для бійців-добровольців та родин загиблих, безкоштовне поселення учасників бойових дій та членів їх родин з інших регіонів при здійснені гостьових візитів у Львові, матеріально-технічну допомогу частинам та підрозділам, які залучені до проведення операції об’єднаних сил.
Другою програмою, яка діє у Львові, є Програма «Про захист інтересів учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил». Ця програма відома у всій Україні, яку між собою називають «100 тисяч». Нею передбачено надання учасникам бойових дій одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 100 тисяч гривень. Сума виплачується одноразово, черговість виплати за датою заїзду у зону бойових дій. Перші виплати відбулись у грудні 2016 року, тоді було здійснено виплату 100 бійцям. З 2017, щороку Львівська міська рада виплачує таку допомогу 1000 тисячі бійцям, на це у бюджеті міста 100 млн гривень закладається на таку виплату щороку. Така сума закладена і на наступний рік.
Від чого залежить розмір допомоги?
Більшість допомог, які надає місто, мають фіксований розмір. Визначається комісією розмір матеріальною допомоги лише при наданні її на дороговартісне лікування. Тут до уваги береться діагноз, реальні витрати, які вже були понесені і потребують відшкодування. Є допомога, коли особи з інвалідністю мають різну суму компенсації на реабілітацію або санаторно-курортне лікування. Тут розмір залежить від встановленої групи інвалідності.
Ми з гордістю кажемо, що у Львові - дієва програма. А як склалася ситуація в інших містах в Україні?
На жаль, дуже багато друзів мого чоловіка, які служать в інших містах, лише зітхають у відповідь, коли я намагаюсь розпитати їх про соціальний супровід та підтримку. Тому я знову повторюсь, що захист інтересів учасників бойових дій не може здійснюватися лише на місцевому рівні, це державне завдання і воно має бути системно організовано на рівні країни. 22 листопада Верховна рада
Чому у Львові краще? Як вдалося?
У Львові дуже активне середовище учасників бойових дій. Це середовище представлено в органах місцевого самоврядування та інших органах влади. Це стимулює до роботи. У Львові ще у 2016 році створено сучасну та прогресивну комунальну установу – Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій (адреса: Львів, вул. Пекарська, 41). Це заклад, куди учасники бойових дій та їх сім’ї можуть звернутися з будь-якою проблемою і працівники будуть вирішувати її. Роль цього центру, на мою думку, є вкрай важливою, оскільки навіть розібратись з усіма документами і обіцянками держави не так просто. В центрі можна отримати кваліфіковані консультації та юридичну допомогу. Центр організовує низку заходів для хлопців та їх родин. Зараз власне триває підготовка до організації заходів до дня святого Миколая для усіх діток учасників АТО, тому користуючись нагодою хотіла б усіх батьків наших захисників закликати завітати до центру та отримати запрошення для своїх діток на цікаві заходи, які розпочнуться вже з 12 грудня. Для менших буде організована «Майстерня Миколая» у Дитячій Планеті по вул. Газовій, де дітки зможуть не тільки побавитись в ігровій зоні, але й виготовити цікаві іграшки, розмалювати власноруч пряники, взяти участь у боях блейдів, звісно ж зустріти Миколая і отримати спеціальні подарунки. Для підлітків буде «Вечірка до дня святого Миколая у Малевичі», де їх чекає цікавий активний відпочинок та безліч конкурсів, розваг і подарунків.
Тоді чому і у Львові регулярно лунають скарги і незадоволення від ветеранів АТО? Що не так?
Я щотижня маю прийом громадян у центрі надання послуг учасникам бойових дій, і дійсно є дуже багато звернень. Найбільша проблема і невдоволення, з якою звертаються особисто до мене – це квартирне питання. Ніхто з хлопців не йшов на війну, переслідуючи мету отримати квартиру чи земельну ділянку. Але потім прозвучали обіцянки, які по сьогодні ніхто не знає, як втілити, не має механізму. Станом на сьогодні у Львівській міській раді на квартирному обліку перебувають 2663 учасника АТО, з них 2222 – учасники АТО військовослужбовців, 346 – учасників АТО працівників правоохоронних органів, 20 – сім’ї загиблих ветеранів війни-учасників АТО, 75 – осіб з інвалідністю, внаслідок АТО. Щодо забезпечення житлом, то діє державна програма (регламентована Постановою КМУ № 719), в межах якої отримують гроші на купівлю квартири родини загиблих та особи з інвалідністю 1-2 групи. Для інших категорій не має жодних механізмів отримання житла від держави. Крім того, навіть в межах цієї програми далеко не усі зазначені категорії можуть отримати кошти на купівлю житла. Дія програми поширюється лише на тих, на кого припадає не більше 7,5 кв.м. житлової площі, решта вважаються забезпеченими. Хоча житловий кодекс регламентує іншу площу – 13,65 кв.м. на одну особу. Тому у Львові намагаються вирішити і цю проблему. Насамперед для найбільш постраждалих категорій (це родини загиблих та особи з інвалідністю 1 та 2 групи внаслідок війни на Сході України та хлопці, які брали участь в АТО з числа дітей-сиріт) було збудовано за кошти міського бюджету багатоквартирний будинок на вул. Під Голоском, 22. У січні 2018 році 42 родини отримали ключі від квартир у цьому будинку. У вересні цього року рішенням виконкому Львівської міської ради ще 18 родин учасників АТО отримали ключі від власних помешкань у будинку по вул.Б.Хмельницького, 230-А. Це особи з інвалідністю 3-ої групи внаслідок АТО, які мають безтермінові посвідчення, та сім’ї наших захисників, які виховують п’ять і більше неповнолітніх дітей. У грудні минулого року Львівська міська рада ухвалила рішення про затвердження Програми «Про затвердження Міської цільової програми забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян м. Львова на 2018 - 2022 роки», де учасники АТО віком до 35 років користуються правом на першочергове отримання кредитної підтримки. Упродовж 2018 року четверо учасників бойових дій скористалось цією програмою і отримали в такий спосіб житло. У підсумку за цей рік коштами міського бюджету ми забезпечили 64 родини учасників бойових дій житлом. Ніби цифра немаленька, але співставляючи її з чергою у 2663 сім’ї, це лише 2,4% черговиків. Тому ми знову почали шукати вихід самотужки. Розуміючи, що державної підтримки у цьому плані нема. 8 листопада на сесії Львівської міської ради було затверджено Програму створення житлово-будівельних кооперативів. Ця програма передбачає виділення земельних ділянок у м. Львові під житлово-будівельні кооперативи, які створені з учасників бойових дій. Крім безкоштовного виділення землі, у межах програми таким кооперативам буде надана підтримка збоку міста в частині розробки проектно-кошторисної документації для будівництва житла та підведення комунікацій до ділянки. Є велика надія, що саме такий механізм дозволить істотно зменшити квартирну чергу і вирішити для хлопців житлове питання.
Що загалом не бачать і не знають про ветеранів АТО і їх сім’ї львів’яни, яких не зачепила ця тема безпосередньо?
По-перше, великого Подвигу сімей Захисників. Чекати свого найріднішого чоловіка, тата, сина із зони активних бойових дій це означає не мати спокою, не мати сну, вміти приймати душ з телефоном в руці, бо раптом саме в цю мить там з’явится зв'язок і він зателефонує. Вміти надихати на відстані і ще багато усього. У мене багато друзів кадрових військових, які вже п’ятий рік бачать свої родини лише декілька місяців в році. Тому кожен повинен розуміти, що можливість наших дітей ходити під мирним небом виборюють теж чиїсь батьки. І їх діти у свої дні народження, перше причастя мають підтримку лише по телефону, і то, якщо пощастить. Тому суспільство має особливо турботливо ставитись до таких родин. По-друге, хлопці і дівчата, які повертаються у мирне життя після закінчення служби, яких ми називаємо ветеранами АТО, повертаються іншими. Вони не можуть залишатися байдужими, вони вимагають від оточення дотримання тих цінностей, за які на їхніх очах вмирали побратими. Тому ми не можемо думати, що нас це не стосується. Суспільство повинно відстоювати ці цінності, кожен з нас повинен розуміти, що ціна нашого спокою для критично велекої кількості людей вже неабстрактна, не історична давність, а дуже особиста, болюча і свідома жертва.
Над чим потрібно буде працювати найбільше у наступному році?
Викликів є багато. У планах розширення програми по дороговартісному лікуванню. На жаль, є проблема алкозалежності деяких ветеранів, які не можуть з цим самотужки впоратись. Відсутність такої необхідної реабілітації після повернення з війни у 2015, 2016 роках дається чути. Тому маємо в задумах розширення цієї програми з врахуванням такої проблеми. Звичайно, подальшого вирішення потребує житлове питання. Тому я вже давно працюю над різними варіантами пільгового довготермінового кредитування. Знову ж таки, парадокс, в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» така пільга передбачена, але нема розробленого механізму, який би це реалізовував на практиці. Тому мені дуже хочеться втілити таку можливість на практиці, хоча б на місцевому рівні. Питання підтримки ветеранського бізнесу. Є ціла низка історій успіху учасників АТО «Захоплені життям», такий проект-презентація започаткований Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій. Серед них багато успішних бізнес-проектів ветеранів. Щоб масштабувати цей успіх ветерани дуже часто говорять про гостру необхідність пільгового кредитування для початку власної справи, дуже хотілося б втілити це також. А ще багато життєвих історій, з якими приходять родини наших захисників, і які потребують допомоги. І вони завжди мій пріоритет.
А особисто ти, Оленко, з якою несправедливістю зустрічаєшся найчастіше?
Я особисто? Коли дивлюсь, як моя п’ятирічна донечка приходить на цвинтар і цілує фотографію Таточки на Хресті. І вона така не одна. Так роблять усі інші діти наших полеглих Героїв. Це те, що вже ніхто не зможе виправити. Все інше для мене завдання і проблеми, над вирішенням яких треба працювати. Інколи довго. Але якщо злагоджено і разом, то рішення будуть обов’язково.
Довідка
Олена Пасевич, радник міського голови з питань учасників АТО та їх сімей, депутат Львівської міської ради – фракція «Об’єднання «Самопоміч»
Розмовляла Марта Більська
