Реконструктивна хірургія, ортопедія, протезування і реабілітація – у центрі UNBROKEN українці можуть пройти всі етапи відновлення у супроводі фахівців.
Місяць тому, 10 травня 2024 року, на базі Національного реабілітаційного центру UNBROKEN відкрили Центр протезування та ортезування міжнародного рівня. У рік тут зможуть виготовляти 1200 протезів, а також навчати майбутніх протезистів, проводити дослідження й розробки.
В одноповерховій будівлі, загальною площею 1000 квадратів, розміщені: центр з виготовлення протезів, аудиторія для проведення навчання та досліджень, кімнати для примірки та випробування протезів пацієнтами, а також внутрішній дворик для відпочинку. Про облаштування нового Центру раніше повідомила Львівська міська рада.
Проте ще наприкінці вересня 2022 року на базі Першого медоб’єднання Львова відкрили “Майстерню протезування”, яка функціонує до сьогодні. Більше про особливості протезування та реабілітації військовослужбовців розповіли фахівці центру UNBROKEN.
Як функціонує “Майстерня протезування”?
“До війни не було думок про те, що нам треба відкривати відділення для протезування, тому що насправді це дуже дорого: закуповувати різні комплектуючі, наймати протезистів. Люди протезувались у приватних майстернях, які були окремими установами. Натомість “Майстерня протезування” UNBROKEN – це перший центр, створений при медичній установі”, - розповіла Гал-інфо медійниця Центру Зоряна Гасій.
Фінансування протезного відділення Центру відбувається у різний спосіб. Одним із джерел коштів є державні програми протезування, проте їх часто буває недостатньо. А тому Центр часто залучає доброчинні компанії, у тому числі міжнародні, які роблять свій фінансовий внесок. Третій спосіб – донати самих українців, які активно долучаються до підтримки українських ветеранів.
У центрі пацієнти можуть пройти увесь цикл відновлення. Комплексна робота з кожною людиною є інивідуальною та повністю залежить від потреб. До Центру звертаються як ті, хто потребує лише реабілітації після протезування, але й ті, хто нещодавно отримав травму та потребує також хірургічного втручання.
Зараз у “Майстерні протезування” працюють 13 фахівців-протезистів. Зоряна Гасій зазначила, що цього насправді недостатньо відповідно до того попиту, який є в Центру. Важливо, що в установі також навчають молодих спеціалістів, які ще не мають значного досвіду у цій справі або ж зовсім працювали за іншим фахом. “Багато хто прийшов до нас з інших професій. Був фізичним терапевтом – став протезистом. Хтось був скульптуром - став протезистом. Це така справа, коли ти можеш доволі легко перекваліфікуватися”, - розповіла Зоряна.
2-3 дні для створення унікального протезу
Тривалість створення одного протезу залежить від його складності, запланованого функціоналу та призначення. Протезист Центру Олесь Солодуха розповів, що в середньому виготовлення одного виробу займає 2-3 дні ретельної роботи без відволікань на інші справи.
“Перший етап створення протезу – зняття мірки з пацієнта за допомогою гіпсобинта. Гіпсобинт – це практично звичайний гіпс, який застигає, і тоді з ним пацієнт вставляє свою куксу у спеціальний апарат – гіпсокаст, який робить компресію. Потім, коли гіпс застигає, ми його знімаємо, і виходить гіпсовий негатив, на якому ми все відмальовуємо, а тоді відливаємо вже спеціальний гіпсовий позитив”, - розповів Гал-інфо протезист Центру Олесь Солодуха на прикладі створення протезу стегна.
Після цього для первинних пацієнтів, які вперше проходять протезування, створюють тимчасовий куксоприймач – верхню частину протезного виробу. У Центрі його виготовляють з високого матеріалу, як-от термоліну - спеціального пластику, який розігрівають в духових шафах, аби потім за допомогою вакууму, глибокої витяжки на ньому відбити всі контури кукси.
У тимчасовому куксоприймачі пацієнт ходить 2-3 місяці, тому що матеріал, з якого його виготовляють, легко піддається деформації. Проте саме він дозволяє визначити остаточні, найкращі розміри та форми майбутнього протезу, які будуть максимально зручними для людини вже у виробі для тривалого користування.
“Постійні куксоприймачі ми робимо за допомогою ламінації. Використовуємо різні матеріали: карбон, смолу, базальт, скловолокно. По функціоналу вони є легшими та міцнішими. У них також передбачена м’яка гільза для зручності”, - зазначив Олесь Солодуха.
У протезному відділенні також виготовляють 3D-куксоприймачі. Спеціаліст із їхнього виготовлення, протезист Костянтин Никипанчук розповів, що наразі на 3D-принтері виготовляють куксоприймачі лише для одного виду ампутації – на рівні гомілки.
“Без усіх процесів, як це потребують звичайні протези, ми просто скануємо куксу, обробляємо макет протезу на комп’ютері та друкуємо на спеціальному 3D-принтері. Це виходить швидше та простіше. Більшість часу забирає сам друк. Але навіть якщо пацієнт приходить година 16, то я за півтори години роблю макет, ставлю на друк, і вже на ранок протез буде готовий”, - розповів фахівець.
Головне завдання – задовольнити потреби пацієнта
Під час виготовлення протезів також слід враховувати їхнє майбутнє призначення, адже від цього залежить вибір матеріалу та створення необхідного функціоналу. Окрім звичайних протезів для повсякденного вжитку, створюють також протези для спорту, як-от бігові. Для плавання, наприклад, виготовляють протези, матеріали яких не зазнають руйнувань від води, особливо солоної.
“Протези рук бувають також різні. Косметичні – це нефункціональна рука, яка має лише відповідний зовнішній вигляд, промальовані пальці, нігті. Але вона ніяк не може працювати. Натомість механічні протези – це вже ті, які за допомогою сили людини виконують певні рухи”, - розповіла Зоряна Гасій.
Механічна рука дозволяє виконувати найпростіші рухи за допомогою невеликих зусиль іншими м’язами. Наприклад, розведення плечей назад може відкривати протез, а зведення перед собою – навпаки закриватиме механічну руку. У центрі створюють також біонічні руки, які передбачають кріплення датчиків до м’язів, які відповідають за конкретні рухи.
У майстерні розміщено також кімнату дослідження ходьби. У ній пацієнти роблять свої перші кроки на протезах. У цей час спеціалісти налаштовують у виробі кути нахилу, форму стопи та інші виробничі нюанси, які слід відкоригувати, аби анатомічно пацієнт стояв рівно. Адже якісний протез буде першим кроком до ефективного процесу загальної реабілітації.
Етапи реабілітації
Протезування ветеранів у Центрі передбачає не лише створення самих протезів, але і реабілітацію військових та процес їхньої підготовки, а згодом – адаптації до користування виробами майстрів. Протягом усього періоду відновлення із пацієнтом працює конкретний терапевт.
“Ми вважаємо, що саме праця фізичного терапевта є на першому місці, а всілякі апарати, якими би вони не були сучасними, лише допомагають йому в роботі. У теплу пору року пацієнти разом із терапевтами виходять на вулицю, аби там практикуватися у користуванні протезом. Так вони зіштовхуються з реальними умовами ще під час лікування: навчаються переступати через бордюри, ходити сходами”, - пояснила Зоряна.
Фізичний терапевт Центру Андрій Новосад розповів Гал-інфо, що держава пропонує різні програми відновлення: на 14 або 21 день в залежності від травми. Їх пацієнт може використати 3 рази або ж 8, у випадку наявності інших супутніх захворювань.
“Реабілітація – це довгий процес. Пацієнти мають приблизно до 9-ти етапів відновлення, серед яких передопераційна реабілітація, далі йде власне операція та післяопераційна реабілітація та протезна, інтеграція в громаду, професійна реабілітація та подальні спостереження”, - окреслив етапи відновлення Андрій Новосад.
Коли пацієнт отримує протез, то першим його завданням є навчитися його одягати та знімати, а також доглядати за ним. Андрій Новосад розповів, що далі людина повинна звикнути до протезу та почати довіряти йому.
“А вже після цього завданням є збільшити тривалість перебування пацієнта на протезі. Це також залежить від пацієнта та його травми і може тривати від тижня до місяця. Але у більшості випадків – 1-2 тижні. Завершальний етап – це коли пацієнт вже самостійно готовий йти на вулицю. Там ж зовсім інша реабілітація, ніж у нас: сходи, ями і таке інше”, - розповів фахівець.
Загалом в Центрі пацієнти отримують комплексну програму відновлення: кардіореабілітацію, апаратну фізіотерапію, ерготерапію, гідрокінезотерапію тощо. Окрім цього, тут функціонує центр ментального здоров’я, у якому працюють психологи та психіатри, які також долучаються до процесу соціальної адаптації та емоційного відновлення ветеранів.
Зазначимо, що 31 травня у Львові відкрили унікальне в Україні відділення реабілітації UNBROKEN KIDS, у якому лікуватимуть дітей, які постраждали від війни та які мають різні важкі діагнози. До відновлення цього реабілітаційного відділення долучились близько 90 благодійників, серед яких представники бізнесу, громадських організацій, державних установ, фондів тощо.
Підготувала Марічка Твардовська
