«Ситуацію «ні війна, ні мир», або так зване «Придністров’я», я не розглядаю навіть у середньостроковій перспективі. Сьогоднішня Росія, що не почувається стабільно ні в фінансово-економічному, ані в політичному сенсі, не здатна нести цей тягар», – сказав у коментарі Гал-інфо декан історичного факультету ДонНУ (Вінниця), фахівець із міжнародних відносин Юрій Теміров. Гал-інфо поспілкувалося зі спеціалістом, щоб дізнатися, як, із його точки зору, розвиватиметься російсько-український конфлікт у прийдешньому році.
Три чинники
За словами експерта, перебіг конфлікту на сході залежатиме від констеляції трьох ключових факторів, два з яких є більш-менш прогнозованими – на відміну від третього.
Першим чинником є внутрішня ситуація в Україні, котра характеризується чотирма важливими аспектами.
«Маю на увазі те, наскільки рішучими та системними будуть дії української влади у чотирьох напрямках: формулювання чіткої стратегії повернення українського Донбасу, зміцнення обороноздатності, збереження стабільної внутрішньополітичної ситуації (насамперед протистояння дуже потужному тиску з боку популістів) та просування реформ», – сказав Юрій Теміров.
Він підкреслив, що четвертий аспект є вкрай важливим тому, що впливатиме на другий чинник – позицію Заходу.
«Йдеться про те, наскільки послідовною буде позиція Заходу в протистоянні російській агресії. І, якщо брати ширше, в протистоянні намаганням Росії встановити світовий порядок, який насправді є світовим безладом, в якому немає правил, загальновизнаних норм і діє правило сильного», – наголосив політолог.
Він додав, що багато залежатиме від того, чи усвідомлять на Заході повною мірою, що конфлікт в Україні є магістральною частиною плану з нав’язування світові російських «правил».
Урешті, третій, найменш прогнозований чинник – це поведінка Росії.
«Ми бачимо тенденції, які пов’язані з послабленням економічного фундаменту російського авторитарного режиму. Є дуже оптимістичні прогнози щодо подальшого погіршення ситуації в Російській Федерації. Проте дуже важко сказати, як швидко буде розгортатися ситуація», – наголосив експерт.
Він уточнив, що в експертних колах не виключають як довготривалого, так і стрімкого варіантів.
«Дехто каже, що в Росії є певний запас міцності, і цей процес може бути тривалим. Це не виключено, враховуючи відсутність громадянського суспільства й серйозних сподівань на протести в Росії. На думку інших, ситуація може розгортатися динамічно, оскільки будь-яка подія чи стихійний соціальний бунт може спровокувати системну кризу. Це теж можливо», – зазначив Юрій Теміров.
Придністров’я уже не те
Утім, сам він схиляється саме до песимістичного для Росії сценарію. В кожному разі, переходячи до запитання про варіанти розвитку ситуації на Донбасі, рішуче відкидає варіант «Придністров’я» навіть в середньостроковій перспективі.
«Так зване «Придністров’я» я не розглядаю, тому що навіть у середньостроковій перспективі воно неможливе. Варіант «ні війни, ні миру» можливий за більш-менш стабільної влади в РФ як в економічному, так і в фінансовому, військовому та політичному сенсах. Натомість я маю дуже песимістичні прогнози щодо долі російської влади і, може, й російської державності теж. Відтак, Росія просто не здатна на даний момент утримувати «Придністров’я», – висловив переконання Юрій Теміров.
Він нагадав, що і в оригінальному Придністров’ї намітились негативні для Росії тенденції. За його словами, Росія різко згорнула фінансування режиму «ПМР», а на тлі перспективи одержання Молдовою безвізового режиму маса людей у невизнаній «республіці» (які й так мали паспорти Росії, Молдови або України) виявили бажання отримати молдавське громадянство.
«За інформацією, яку я маю від молдавських колег, уже зараз 70% придністровської продукції тим чи іншим чином зорієнтовано на європейський напрямок. Відтак, зараз там активно шукають якийсь варіант повернення до Молдови з гарантією особливого статусу. Придністровська «влада» стала більш схильною до переговорів, аніж раніше», – зазначив він.
Експерт додав, що Росія вв’язалася в Сирію, маючи намір обміняти сирійську карту на українську, проте вона не лише не зіграла, але й стала потужним цвяхом в економіку Росії.
«І в Брюсселі, і в Вашингтоні чітко дали зрозуміти, що ніхто на такий розмін не піде. Тим часом ми пам’ятаємо, що сталося з Радянським Союзом після втягнення в війну в Афганістані. Й без того кульгава економіка почала просто лягати. Зараз Росія робить ті самі помилки, а противники Росії – не лише Захід, але й Саудівська Аравія – просто вдаються до вже відпрацьованого сценарію: руйнування російської економіки через обвал цін на нафту. Це вже усім зрозуміло», – резюмував він.
Три варіанти реінтеграції
За словами Юрія Темірова, є три варіанти реінтеграції окупованих ОРДО та ОРЛО до України – хороший, поганий та неприйнятний.
«Найгірший варіант – це коли нам нав’яжуть оцього Троянського коня. Тобто за відновлення формального українського контролю там фактично зберігатимуться всі перефарбовані структури так званих «республік». Хіба приберуть найбільш одіозних ватажків», – сказав він.
Другий варіант передбачатиме проведення на окупованих територіях виборів за українським законодавством та під українським контролем.
«Але ми повинні розуміти, що політичні симпатії населення цього регіону, скоріше за все, будуть такими, що вони оберуть трошки підфарбованих маріонеток або ляльководів, які керували Донбасом раніше й фактично призвели до сьогоднішньої катастрофи. Маю на увазі номенклатурно-кримінальне керівництво Донбасу», – зазначив Юрій Теміров.
Найкращий для України варіант передбачав би політичне зачищення територій та відтермінування виборів на кілька років.
«Третій варіант, прибічником якого я є, передбачає непроведення жодних виборів аж до здійснення жорсткої зачистки. Я маю на увазі не військову операцію, а політичну зачистку», – сказав він.
Політичне зачищення регіону, на його переконання, повинно мати два аспекти – кримінальне покарання злочинців та обмеження в громадянських правах прихильників сепаратизму.
«По-перше, системне та послідовне кримінальне покарання тих, хто на це заслуговує. По-друге, позбавлення людей, які виявили неприйняття української державності, громадянських прав. Тобто не були просто опозиційними до якихось партій, керівників України чи ідеології, а виявили саме неприйняття української державності. У конституції чітко записано, що ми повинні поважати державність, суверенітет, територіальну цілісність і так далі», – нагадав експерт.
На його думку, лише після системної роботи у регіоні варто вертатися до питання про вибори. Проте реалізовано, радше за все, буде поміркований варіант.
«Враховуючи пісні, які починають співати про «примирення», про «всі люди браття», про «шукаймо компроміси», а також враховуючи схильність Заходу, найбільш вірогідним, на жаль, є другий варіант, коли нам вдасться формально реалізувати вибори за українським законодавством», – припустив Юрій Теміров.
Він підкреслив, що цей варіант є лише відносно кращим – надто у світлі того факту, що держава аж дотепер не провадить системної політичної чи просвітницького роботи навіть на прилеглих до ОРДО та ОРЛО територіях.
«Там нічого не робиться, немає жодної стратегії, тактики, системної роботи. І, на жаль, я не бачу симптомів, що в нас цей підхід принципово зміниться. Тому другий варіант найбільш вірогідний», – сказав він.
Утім, підкреслив, що подеколи реалізується не найбільш вірогідний сценарій.
«Я студентів завжди вчу, що в історії не завжди реалізується найбільш вірогідний варіант. Це так звана теорія статистичної вірогідності, коли за певного збігу обставин, за певних зусиль певних осіб, може бути реалізований не найбільш вірогідних варіант», – резюмував він.
Розмову вів Сергій Стуканов.
