Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Приїздіть до нас в Перемишляни!

Округ №124 (Золочівський, Перемишлянський, Миколаївський райони). У 2002 році це був унікальний округ, у якому виграв Петро Писарчук, виграв попри те, що його пов’язали з СДПУ(о). Перемігши члена НРУ, висуванця «Нашої України» Леоніда Мельника – свого майбутнього заступника у штабі Партії регіонів у 2010-му. Перевага сягнула 15 тисяч голосів.

(Продовження. Чит. Бродівський виборчий котел починає нагріватися  Ліс і вибори,Вибори 2012: претенденти на округи, Округ№125: Пшевлоцький, Криштопа, Блавацький?Претенденти на папаху: Швець, Гладій, Канівець та інші, Хто стане «своїм» у Городоцько-Самбірському окрузі?).

До фаворитів мажоритарних перегонів в обласну раду тут потрапили Тарас Батенко (7,5 тис), Теодор Кукурудза (2,7 тис.), Богдан Чечотка (3,7 тис.), Роман Дудич (4 тис.), Баран Василь (5,7 тис.), Михайло Сірків (3,3 тис).

Одразу виключимо з числа претендентів Романа Дудича та Барана Василя. Не тому , що не можуть, а тому, що послідовні. Маємо на увазі те, що протягом двох останіх каденцій в облраді вони не давали жодних підстав думати, що у них є амбіції позмагатися за парламентське місце. Жодних політичних активностей вони явно не проявляли та більше зосереджували увагу в іншому напрямку. До прикладу, в інтернеті є лише окремі відголоски їх діяльності, які непрямо підтверджують, що у панів Дудича та Барана є інші пріоритети.

Звичайно, першим претендетом на округ можна було б назвати лідера місцевих регіоналів Петра Писарчука. Проте в одному зі своїх інтервю він несподівано для багатьох заявив: «Хочу заспокоїти Колодія і запевнити його, що балотуватися по Перемишлянському району я не буду». І в це навіть можна повірити. Причин, схоже, є кілька. Скажімо, явне дистанціювання партійної верхівки від лідера львівських регіоналів, що особливо яскраво виражене у цій навіть не тенденції, а вже закономірності не призначати Петра Писарчука губернатором Львівщини. Складна соціально економічна ситуація в країні та відповідне ставленя людей до правлячої партії. Часті та розлогі коментарі у пресі, у яких Петро Писарчук не боїться бути сам собою і висловлювати думки, які не збігаються ні з усталеними стереотипами, що панують в Галичині, ні з канонізованими поглядами в партійному середовищі. Наприклад: «Я не є адвокатом Табачника, але знаю, що для Президента важливими є насамперед його професійні якості. Більше того, наскільки мені відомо, одразу після призначення Табачника між ним і колишнім міністром Вакарчуком був страшний антагонізм. Сьогодні ж, за моєю інформацією, вони знайшли певні точки дотику і співпрацюють у нормальному режимі заради розвитку української освіти». Що тут скажеш, може й так,але шкода, що Табачник підписав максимально короткий термін контракту із Вакарчуком.

Треба зазначити, що такий досвідчений політик, як Петро Писарчук розуміє, що буде складно, бо, розмірковуючи про майбутнє, каже: «Тому нам буде непросто йти до людей і завойовувати їхню довіру. Ми прекрасно це усвідомлюємо. Але сподіваємося, що до виборів ще багато часу, що все-таки вдасться виправити соціально-економічну ситуацію в державі».

Що ж , виглядає на те, що Петро Писарчук не стільки не йде на вибори, скільки вибирає для себе оптимальну стартову позицію. Суть її полягає в тому, що коли і судилось програти, то з гідністю. А спробувати можна «тилько ві Львові».

Тепер повернімося до інших можливих претендентів: Богдана Чечітки («Фронт змін») та Теодора Кукурудзи («Свобода»). Найбільш читані в ітернеті статті про них говорять, що перший бачить себе професійним медиком, а другий – співаком. А найголовніше те, що саме так їх бачать та сприймають прості громадяни, тобто ми з вами , шановні читачі.

Таким чином, залишилося ще два претенденти: Михайло Сірків, який на суто мажоритарних виборах 1998 року як головний редактор газети "За вільну Україну", член Конгресу українських націоналістів програв Олександру Гудимі майже вдвічі, та Тарас Батенко – директор Львівської дирекції«Магістрального нафтопроводу «Дружба» ПАТ «Укртранснафта». Перший зі своїми трьома тисячами голосів у Перемишлянському районі явно не має перспективи порівняно із майже вісьмома тисячами підтримки Батенка у Золочівському. Та й амбіцій таких Сірків не демонструє.

Що ж до Батенка, то це сьогодні вагома та впливово особа як з огляду на посаду, так і на особисті контакти, а також з огляду на те, що багато чого в житті таки здобув. Сьогодні він активо працює в окрузі, на що явно вказують відгуки в пресі. «Попри свою зайнятість і турботи Тарас Іванович знаходить час, душевні сили, фінансові можливості допомогти тим, хто цього потребує. Воістину великої душі людина, людина, яка живе за високоморальними принципами, людина, в якої завжди знайдеться краплина розуміння та милосердя до кожного, хто звертається по допомогу», – відгукується спільнота «Милосердний самарянин». Допоміг Тарас Батенко і в ремонті Музеї-садиби Шашкевича, де було замінено дах, впорядковано територію, відремонтовано криницю, встановлено нову огорожу. До того ж, не одне храмове свято у тамтешніх села стало щедре на подарунки завдяки депутатові Львівської обласної ради Тарасу Батенкові.

Отже, така його активність та ще й молодість та енергія дають Тарасу Батенкові вагомі шанси пройти в парламент у цьому окрузі. Звісно, якщо в нього такий намір є , або з’явиться найближчим часом. Інша річ, що форсмажором у цій ситуації може стати хіба що висунення яскравої особистості від « Батьківщини», або похід по цьому округу Олега Тягнибока. Хоча, беручи до уваги специфіку округу, навіть це не дасть явно однозначної відповіді.

Андрій Возний.

Фото peremushlyanu.at.ua.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ