Минув рік з часу оголошення перемоги у проекті Фонду Рената Ахметова «Динамічний музей» Державного природознавчого музею Національної академії наук України. Як музей готується до свого відкриття та про головні проблеми Гал-інфо розповіла Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник ДПМ НАН України, керівник проект «Динамічний музей» ДПМ НАН України Наталія Дзюбенко.
За її словами, після оголошення перемоги у конкурсі на здобуття гранту проекту «Динамічний музей» певний час зайняло укладання угод між музеєм та Фондом Р. Ахметова та узгодження кошторисів.
«Нам також треба було внести корективу у наші плани, які затверджені Академією наук, адже ми науково-дослідна установа. 80% гранту пішли через казначейство, і ми зіштовхнулися із тим, що нам затримують проплати, тому всі акції, які були на початку року, наприклад «Пташина писанка», проводились з проблемами, адже у нас є ще й досі рахунки, які не оплачені від травня і червня. Ми зрозуміли, що виконання проекту під загрозою зриву і почали переробляти кошториси», - розповіла Наталія Дзюбенко.
Чит. також: «Природознавчий музей у Львові працюватиме з новітніми технологіями, але зберігатиме дух музею графа Дідушицького»
Вона пояснила, що початковий варіант проекту передбачав те, що 80% фінансування проекту мало йти на рахунок музею через казначейство, а 20% - на рахунок благодійної організації «Благодійний фонд розвитку Природознавчого музею», який був створений для того, щоб мати можливість накопичувати донорські кошти для потреб, які важко забезпечити з бюджетного фінансування.
«Було прийнято рішення змінити відсотки фінансування. Відтак, 80% пустимо через благодійну організацію і 20% - через рахунок музею. Це зайняло багато часу, адже це рішення мав прийняти грантодавець, тобто Фонд Р. Ахметова. Їхня юридична служба підходила ретельно до коригування цих угод. В липні документи таки переробили, тому зараз ми почали працювати в новому режимі», - розповіла Наталія Дзюбенко.
Незважаючи на усі труднощі, музею таки вдається вкластися у визначені плани.
Як розповіла Наталія Дзюбенко, в проекті «Динамічний музей» є кілька напрямків, на які йде фінансування: «Більше ніж 50% проекту присвячено відновленню нової експозиції музею. Основну експозицію ми будемо будувати повністю заново. За планом на кінець цього року ми мали б вийти на концепцію експозиції. Для того, щоб вийти на таку концепцію, враховуючи, що музей 20 років не працював, а підходи до побудови експозицій змінюються, щоб набути практичного досвіду, були заплановані лекції, колоквіумів, запрошували іноземних фахівців як консультантів, відбувалися поїздки за кордон, для огляду експозицій провідних музеїв світу».
Чит. також: «Галицьке «Discovery»: мамонт, зубр і чарівні шафи»
Консультантом у питанні виступив експерт з Москви Михаїл Гнєдовській, який тривалий час був президентом Європейського музейного форуму.
«Він дуже нам допоміг, адже у зв’язку із своєю діяльністю він добре ознайомлений із найкращими експозиціями провідних музеїв. Він надав нам перелік музеїв в Європі, до досвіду яких ми можемо звернутися», - зазначила Наталія Дзюбенко.
Вона розповіла, що працівники Природознавчого музею вже побували у музеях Польщі, Швейцарії, також заплановано поїздки до музеїв Австрії, Німеччини та Росії.
За словами Наталії Дзюбенко, всі сучасні прийоми, які використовують в експозиції провідних музеїв, залежать від того скільки музей має коштів.
Чит. також: «Лабораторія, де тваринам дарують вічне життя»
«Є музеї, які нашпиговані гаджитами та інтерактивними забавками, а бувають музеї у яких менше коштів, які не мають електронної начинки, але у них надзвичайно цікаво продумана концепція експозиції. Сучасна експозиція має бути подібна на виставу, відвідувач повинен вийти з музею із враження, як після вистави у театрі», - зазначила Наталія Дзюбенко.
Наразі музей лише готується відчинити свої двері для відвідувачів. Дата відкриття була визначена від самого початку, адже проект «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею» є трирічним і реалізація його має завершитися до 2015 року.
«Що ж стосується побудови експозиції, то до кінця року ми створюємо концепцію. Першу половину 2014 року ми працюватимемо із підрядником, який буде робити художній та технічний проект експозиції, але для цього спершу буде проведено тендер. Однак, ми не впевнені що в Україні нам вдасться знайти таких фахівців, то швидше за все орієнтуватимемося на закордонних. Далі, теж на тендерній основі, відбуватиметься закупівля обладнання та початок монтажних робіт. В даному випадку буде оголошено міжнародний тендер, адже Україна не виробляє сучасного експозиційного обладнання. Ми сподіваємось що до кінця 2015 року коридорами музею вже ходитимуть відвідувачі», - зазначила Наталія Дзюбенко.
Ще одним напрямком проекту було відновлення діяльності у публічному житті Львова, тому музейники займаються виставковою діяльністю та проводять різноманітні акції для дітей.
Довідка.
Львівський природознавчий музей був відкритий для відвідувачів з 1870 року. Фонди Музею – 400 тис експонатів основного фонду та 200 тис експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.
У 1995 році Львівський природознавчий музей був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 21 кандидат і 6 докторів наук.
