Про конфлікт міського голови Львова Андрія Садового з найбільшою фракцією Львівської міської ради в другій частині інтерв’ю Гал-інфо розповів заступник голови фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді, радник голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока з питань ідеології Юрій Михальчишин.
(Першу частину чит. тут).
В медіа з’явилася інформація про те, що у «Свободі» зріє розкол між ідейним крилом та прагматичним.
Я бачив публікації в інтернеті, зокрема, в досить поважних виданнях, там згадуються конкретні прізвища, особи (Юрій Михальчишин, радник Олега Тягнибока з питань ідеології та Олексій Кайда голова Тернопільської облради, - ред) і висвітлюються речі відверто спекулятивного характеру. Поряд із Тим, ці публікації мають певну претензію на науковий аналіз, хоч його там не спостерігається. Тому насправді залишається лише тішитися увагою наших недоброзичливців до теми, яка напевне підказана практикою розвитку інших політичних сил. Хочу заявити, що у нас нема відповідників процесам внутрішньої руйнації, від якої загинули свого часу потужні політичні партії, як БЮТ та «Наша Україна».
Попри все, пишуть, що ви плануєте зайняти місце лідера партії Тягнибока, адже в партійній організації є люди, які готові піти за вами, а не за прагматичним тепер Олегом Ярославовичем…
(Сміється) Ні, не планую!
Добре, повернімося до Львова. Спірне питання двоставкового тарифу. Якщо зробити так, як хочуть львів’яни, чи не зашкодить це їм?
Нічого тут спірного немає. Насправді історія з двоставковим тарифом є свідченням маніпулятивних можливостей, які є в розпорядження міського голови, що контролює один із найбільших медіахолдингів регіону і користується низькою правовою культурою львів’ян, які, на жаль, не обізнані в нормативно-правовій базі.
Якщо звернутися до прикладів, то в Україні сезонний одноставковий тариф діє в місті аж ніяк не менш населеному, як Львів – у Дніпропетровську. Діє успішно та безпроблемно. Дніпряни сплачують за фактично спожите тепло у період з жовтня по квітень, коли отримують послуги з обігріву помешкань.
Однак, навіть двоставковий тариф може бути не так абсурдно застосований, як він застосований у Львові. За умови, що виконавчі органи до цього підходять розумно та зважено. Наприклад, в Черкасах встановлено двоставковий тариф. Однак для будинків обладнаних приладами побудинкового обліку тепла, тобто тепловими лічильниками, діє тариф сезонний, тобто, для тих, які не мають таких приладі, діє тариф двоставковий. Навіть там ці тарифи більш ринково обгрунтовані і не порушують прав споживачів, як це є у Львові. Люди, які дбають про теплозбереження мають можливість платити за фактично спожите тепло. Таким чином стимулюється політика теплозбереження, що є головним пріоритетом господарювання в місті.
Садовий лякає «Свободу» розпуском міської ради, ви ж лякаєте його відставкою. Окремі експерти називають це торгом чи боротьбою за сфери впливу, або ж банально за медіаресурс…
Насправді, це та ситуація, де адекватним буде вислів, – торг тут недоречний. Йдеться про принципові питання, де, хай як би ми не намагалися підійти з точки зору прагматичних інтересів, первинною повинна бути ідеологічна основа, тобто принципи управління містом. Враховуючи позицію прямого народовладдя, ми наголошуємо на тому, що думка громади шляхом громадських слухань та зустрічей мешканців і депутатів-мажоритарників повинна трансформуватися в обґрунтовані колегіальні рішення влади, які мають більшу легітимність, аніж ніким не санкціоновані кулуарні рішення не легітимних на цей час заступників міського голови, які лишилися ще з попередньої каденції. Нині рішення приймаються за зразком закритого акціонерного товариства. Тому ми вбачаємо у цьому конфлікті чи суперечності в першу чергу ідеологічну і принципову основу – це закрита колуарна псевдодемократія проти відкритого прямого народовладдя.
Сповідуючи цей принцип, ми зовсім не боїмося у разі потреби звернутися до львів’ян за повторним мандатом довіри на свої дії. Тобто якщо стоїть питання, що міський голова розраховує на те, що начебто «Свобода» занепокоєна уявним падінням свого рейтингу і піде одразу на поступки, і він починає застосовувати аргументи на зразок розпуску ради, то він глибоко помиляється. Ми готові ще раз звернутися до Львів’ян за схваленням чи несхваленням нашої політики, і ми свідомі того, що нині вперше за 20 років громада має важелі впливу на ситуацію в місті. Тому ми спокійно і без остраху сприймаємо поведінку міського голови, яка починає переходити від шантажу до істеричних елементів залякування. Якщо хтось хотів залякати «Свободу», то можемо застерегти, що нам не страшно.
Садовий піде на вибори до Верховної Ради?
Це надзвичайно ймовірний сценарій розвитку подій, але його практичну доцільність можна буде оцінити тільки через півроку, коли будуть відомі чітко правила гри, тобто буде закон про вибори. Також коли стане зрозуміло, як розвиватимуться події щодо задовільного чи незадовільного результату проведення Євро-2012. Чи будуть виправдані сподівання львів’ян на реальне збільшення потоків туристів у місто. Чи місто зможе впоратися з напливом іноземних гостей. Чи будуть проведені на належному рівні всі заплановані спортивні події. Чи інфраструктура міста виявиться підготовленою до таких процесів і вже після завершення Євро-2012 можна буде надати належну оцінку роботі виконавчих органів та команді Садового, яка ще за попередньої каденції розпочинала цю підготовку.
Думаю, що залежно від того, чи буде ця оцінка позитивною чи негативною, залежатимуть його перспективи та й потреба, власне, змінити крісло міського голови на депутатський мандат. Окрім того, слід застерегти всіх бажаючих проаналізувати цю ситуацію стосовно того, що в наступному скликанні парламенту вага депутатського мандата буде не такою вже й привабливою для багатьох бізнесменів, адже цілком імовірно, що буде скасовано норму про депутатську недоторканність. Про це говорять у Києві і для багатьох комерсантів, які прагнуть перетворити свій фінансовий капітал в політичний, привабливість політичного мандата різко впаде.
Тому гадаю, що через півроку перспектива заміни першого крісла у Львові на одне з чотирьохсот п’ятдесяти крісел у парламенті не матиме такий вже привабливий вигляд, як тепер. А в цілому імовірність досить висока. Я гадаю, що у львів’ян виникне дуже багато запитань до Садового стосовно того, наскільки коректно було балотуватися на посаду міського голови у 2010 році, щоб через неповні два роки залишити виконання своєї виборчої програми на півдорозі, більше того, не виправдати жодних сподівань та залишити місто без керівника і поміняти львівську прописку на київську. Не думаю, що львів’яни будуть в шаленому захваті від такого повороту справ.
Ви хотіли бути міським головою…
Це доручення партії. Я, чесно кажучи, не надто був активний в тому, щоб пропонувати власну кандидатуру, коли приймалося рішення, але я зробив все від мене залежне, щоб адекватно виконати партійне доручення і набрати якомога більше голосів.
Ще раз підете на вибори міського голови?
Якщо громада виявить хоча б якісь ознаки того, що вона бачить мене на теоретично вакантній посаді міського голови, і якщо мене підтримає партійна організація, то –безперечно. Нині, з певного невеликого, але інтенсивного досвіду річної роботи у Львівській міській раді, думаю, що буде перспективно позмагатися за цю посаду.
Оскільки і «Свобода», і Садовий йдуть на вибори до Верховної Ради, як зазначають політологи, то те що відбувається тепер між вами вони називають підвищення рейтингів та політичних ставок.
Хотів би застерегти експертів і політологів від механічного оцінювання подій з огляду на їхній досвід попереднього аналізу інших політичних суб’єктів. «Свобода» не абсолютизує поняття рейтингу, «Свобода» не абсолютизує поняття політичної доцільності. Для нас не є принциповим, скільки відсотків рейтингу даватимуть нам перед виборами ті чи інші соціологічні опитування. Нам вагома реальна підтримка громади. І виходячи з цього, у нас все-таки різні стартові позиції з Андрієм Садовим, адже його політичний капітал базується на медіаресурсі та потужних фінансових можливостях, а ми базуємось на впливі реальних симпатій великої кількості львів’ян, які не залежать від того, наскільки інтенсивно ми будуємо свій імідж чи займаємося політтехнологічним конструюванням певного образу.
Тому, з одного боку, ми маємо особистий бренд Андрія Садововго, а, з іншого, – реально діючу, потужну партійну організацію з прихильниками і з реальними традиціями роботи з широкими верствами населення.
Можливо, Садовому і вигідно позиціонувати власне протистояння зі «Свободою» в контексті підняття власної політичної значимості, урівноваживши політичну структуру своєю політичною вагою, щоб продемонстрував львів’янам, що його кандидатура є співмірною за впливом зі цілою партійною організацією. Така лінія поведінки є природною, але ми абсолютно нейтрально та спокійно ставимося до конфлікту, який виник навколо принципових для львів’ян питань, і наголошуємо на важливості дотримання законності та соціальної справедливості.
Для нас первинними є принципи, для Садового ж навпаки – первинними є його особисті рейтинги, вузькі інтереси тих фінансових груп, які підтримують його на посаді міського голови. Це протистояння має асиметричний характер. Ми не зацікавлені у протистоянні як такому, адже передовсім в наших інтересах є забезпечити верховенство права для львівської громади. Однак, судячи із моделі поведінки Андрія Івановича, складається таке враження, що він має інакші повноваження ніж інші міські голови обласних центрів, які чомусь не накладають вето на протести прокурора.
Коли чекати на обіцяний аудит?
У грудні цього року ми повинні представити результати аудиту «Львівводоканалу» та «Львівтеплоенерго».
А вже є попередні результати.
Попередні результати стосуються того факту, що львів’яни будуть дещо здивовані тим, що їм виставляють рахунки за значно більшу кількість спожитого тепла, аніж здатні спродукувати львівські комунальні підприємства, закуповуючи природний газ у вказаних ними об’ємах. Вже можна говорити проте, що є масштабне маніпулювання рахунками і, напевно, втрати попередньо можна оцінити у дуже серйозних сумах. Але поки ми не маємо кінцевих актів аудиту, то про це передчасно говорити.
Історія з Євгеном Климковичем. Чи будуть вживати заходів щодо звільнення цього чиновника?
- Безперечно. Вже створено робочу групу в міській раді для проведення службового розслідування. Йдеться щонайменше про дисциплінарну відповідальність, зокрема, за допущення порушень у підготовці приватизаційних документів щодо низки об’єктів, а саме, універмагу на площі Ринок. А по-друге, це систематичне порушення норм чинного законодавства діяльністю управління комунального майна. Мова йде про відсутність посадових інструкцій, що суперечить закону і що тягне за собою персональну відповідальність.
Чому вас так довго не було видно на політичній арені Львова?
Чому ж не було? Просто мало місце інформаційно-політичне затишшя, яке спостерігалося після бурхливих подій загальнодержавного масштабу - це і справа Юлії Тимошенко, і питання скасування соціальних пільг для окремих категорій населення тощо. Ці теми домінували в інформаційному просторі до середини осені і, скажімо, місцеві політики залишалися осторонь загальнодержавних подій. За великим рахунком, нічого глобального у Львові за цей час не відбулося, а от вже починаючи із виходу у публічну площину протистояння між громадою Львова та міським головою, думаю, що активізувалося усе політичне життя у місті загалом.
Пам’ятаєте скандал з нічними клубами Львова? Чим він закінчився?
Я не говорив би про скандал, адже йшлося про конкретні приклади порушення підприємцями загально прийнятих морально-етичних норм та норм чинного законодавства у функціонуванні їх закладів. Припинено порушення звукового режиму роботи, десь було проведено інженерні роботи, десь були вжиті дисциплінарні заходи, обмеження режиму роботи. В інших випадках була припинена діяльність закладу, тут треба дивитися конкретно стосовно кожного суб’єкта підприємницької діяльності і підбивати підсумки.
Загалом проблеми вирішуються, і після певних дій у правовому полі підприємці зрозуміли, що простіше усунути порушення і визнати свою неправоту, аніж і далі вважати, що їх бізнес може існувати поза правовим полем. Тоді виходить так, що у нас є звичайні громадяни, які мають жити за законом, а є бізнес, який може норму закону не просто ігнорувати, а й займатися власною правотворчістю. В цілому ситуація вирішується, однак недостатньо у цій сфері повноважень у місцевої влади. Сподіваємось, що після прийняття адміністративної реформи, яка активно обговорюється у вищих ешелонах влади, все ж місцева влада отримає додаткові важелі для захисту прав мешканців від недобросовісних бізнесменів.
Де відпочивали влітку?
- Відпочивав в Туреччині і в межах України.
А де саме в межах України?
- На території Львівської області. В гірських районах.
Розмову вела Анна Новик.
Фото - Гал-інфо
