Незабаром Різдво, а єдиної однозначної відповіді, коли його святкувати досі немає.
Навіть серед галичан, яким завжди були ближчі цінності західного світу, є умовний поділ на тих, хто святкує Різдво 25 грудня та тих, кому ближче 7 січня. Українська Галицька Партія ініціювала суспільний діалог, закликаючи «Святкуй Різдво зі світом 25 грудня».
«Як депутатка міської ради від «Української галицької партії» я звернулась з ініціативою «Різдво 25 грудня». Зокрема, ми пропонуємо найбільш символічний захід Різдва – урочисте винесення Дідуха – провести не 6 січня, а 24 грудня».
Про це у коментарі Гал-інфо розповіла депутатка Львівської міської ради від фракції Української Галицької Партії Юлія Гвоздович.
«Ініціатива Галицької партії «Різдво 25» активізувала українців. У корені цього задуму доєднатись до всього світу, разом з Європою зустріти це радісне свято», – пояснює Юлія Гвоздович. Тут також між рядків можна прочитати меседж: «Геть від Москви».
«У боротьби проти зазіхань Росії на землі України і на свідомість українців важливо працювати за усіма напрямками. Тобто не лише на зовнішньоекономічній арені відстоювати свої інтереси, а також на культурному фронті захищати свою незалежність. Так ми крок за кроком віддалятимемось від радянщини. Перехід на Різдво 25 грудня – це цивілізаційний відхід від спільної культури з Росією», – розповіла Юлія Гвоздович.
«Ну якщо вже переходити на святкування Різдва на 25 грудня, то і зі всіма культурними звичаями. Тому як депутатка міської ради від «Української галицької партії» я звернулась з ініціативою «Різдво 25 грудня». Зокрема, ми пропонуємо найбільш символічний захід Різдва – урочисте винесення Дідуха – провести не 6 січня, а 24 грудня», – зазначили Юлія Гвоздович.
Також депутатка додала, що розуміє, що цей процес не відбудеться за рік чи два. «Це, можливо, потребуватиме покоління. Але хтось має розпочати. До речі, згідно з нашим опитуванням понад 70% львів'ян «підтримують» або «не проти» такого поступового переходу».
У соцмережах, на круглих столах та просто розмовляючи на вулиці, УГП та волонтери дискутують із людьми. Вони зібрали найбільш розповсюджені запитання, а також відповіді на них від експертів УГП щодо різноманітних аспектів святкування Різдва в Україні та світі».
1.Чому одні християни святкують Різдво 25 грудня, а інші – 7 січня?
Не всі церкви та конфесії живуть за одним календарем. На сьогоднішній день віряни послуговуються юліанським, новоюліанським та григоріанським календарями у церковній практиці.
Питання виключно історичне. У 45 році до н.е імператор Юлій Цезар запровадив юліанський календар. Його календар встановив, що рік триває 365 днів та 6 годин. Ним користуються аж до 16 століття, доки не з’ясувалося, що календар на кожні 128 років відстає від астрономічних явищ на 1 день. Цей день “набігав” через хвилини, які ігнорувалися при визначенні високосних років. Через це до 16 століття назбиралось аж 10 “зайвих” днів. Тому у 1582 році Папа Римський Григорій XIII запроваджує новий, григоріанський календар. Після 4 жовтня 1582 року настає відразу 15 жовтня. Отож ці 10 діб, які накопичилися – ліквідували. Рік стає точнішим і становить уже 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд. На новий календар відразу переходить Італія, Королівство Франції, Іспанія, Річ Посполита.
Тоді, у православному світі, також велись активні дискусії щодо оновлення календаря і зрештою більшість православних церков прийняли не григоріанський календар, а так званий новоюліанський календар, у якому нерухомі свята співпадають із григоріанським календарем, а рухомі свята разом із Пасхою залишилися за старим численням.
Російська православна церква вирішила зберегти юліанський стиль у своєму церковному житті, навіть не зважаючи на той факт, що більшовики затвердили григоріанський календар у світському житті. До сьогоднішнього дня РПЦ, українські Церкви – ПЦУ та УГКЦ та деякі інші православні церкви, досі не перейшли на оновлений календар. Григоріанський та новоюліанський календарі на 13 днів випереджають юліанський. Цим пояснюються і різні дати святкування Різдва.
2. Яке співвідношення прихильників святкування 25 грудня та 7 січня?
Приблизно 93% християн Світу святкують Різдво 25 грудня, і лише приблизно 7% віруючих дотримуються традиції святкування Різдва 7 січня. У меншості – Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Чорногорська, Польська православні церкви, Афонські монастирі, а також наші – Українська Православна Церква та Українська Греко-Католицька Церква.
3. Що думають церковні очільники про “календарне” питання?
Блаженніший Святослав – очільник УГКЦ, і очільник ПЦУ – Блаженніший Епіфаній висловлювали стримані заяви щодо готовності до святкування Різдва з усім християнським світом, тобто 25 грудня. Проте зробити цей крок наші Церкви готові тільки разом, коли буде згода більшості віруючих греко-католиків та православних України. Очільники обох церков також наголошують на тому, що цьому переходу має передувати велика і відповідальна просвітницька робота, щоби ця зміна не створила поділу, наприклад, всередині самої Церкви.
Більшість протестантських Церков в Україні святкують Різдво 25 грудня.
4. Не можна переносити Різдво, бо зникнуть наші традиції
Ми виступаємо не за зміну традицій, а зміну дати святкування. Ми переконані, що продовжувати жити за двома календарями одночасно, які відстають один від одного на 13 днів – щонайменше не логічно. Український вертеп, засівання, щедрування – це наше багатство і велика цінність. Ми хочемо, аби ці традиції зберігались і передавались наступним поколінням. Просимо лиш Церкву фахово розтлумачити вірянам, яким шляхом нам перейти на новий календар: змінювати усі дати, чи окремі свята.
5. Як зміниться порядок святкування релігійних свят при переході на новий календар?
В церковному календарі існують так звані рухомі і нерухомі свята. Рухомі залежать від Великодня та змінюють дату щороку, нерухомі – припадають на одну й ту саму дату і залишаються статичними.
Таким чином, у випадку переходу українських Церков на оновлений календар, дати нерухомим свят (у тому числі й Різдва) святкуватимуться на 13 днів раніше, у відповідності з асторономічним календарем. До прикладу Різдво, яке за новоюліанським календарем співпадає з католицьким і відзначається 25 грудня, а за юліанським – 7 січня. Великдень і пов’язані з ним свята та пости залишаться без змін – всі православні відзначають їх в один день.
6. Чому в Україні бояться переносити дату святкування Різдва?
У публічних заявах українські церковні ієрархи неодноразово заявляли, що різкі та радикальні рухи у напрямку зміни церковного календаря можуть призвести до розколу у громадах і відходження вірян. Зміна календаря була завжди “не на часі” і відкладалася у довгу шухляду. Проте, ані УГКЦ, ані ПЦУ не робили серйозних досліджень серед своїх вірних щодо того, наскільки люди готові або не готові перейти на новий календар.
Крім того, тема календаря набула також політичних конотацій. Через політичну ситуацію в Україні влада та політикум обережно обходять це питання, вважаючи, що проблема церковного календаря є надто дражливою у нашому контексті. З іншого боку, чимало експертів висловлюють думку, що теперішня агресія Росії проти України може стати добрячим чинником для українців задуматись про вихід із московської традиції літочислення вже найближчим часом.
7. Чи “на часі” зараз дискусії та дії щодо зміни церковного календаря?
Експерти Української Галицької партії вважають, що зараз маємо досить сприятливий час для змін. Зокрема, через те, що Українська Православна Церква нарешті отримала визнання Вселенської патріархії і Грецької церкви, які дотримуються новоюліанського календаря. Роком раніше, у 2017, Верховна рада прийняла закон, де на державному рівні 25 грудня оголосила вихідним днем.
8. Чому цим питанням займається партія?
Як політики – ми не втручаємося в церковні справи. Але як християнські демократи відчуваємо обов’язок проявити ініціативу. І підтримати її практичними кроками – зібрати підписи якнайбільшої кількості українських громадян під відповідними листами-проханнями про розгляд цього актуального питання. А вже справа предстоятелів Церков коли і яке рішення прийняти.
Це, на перший погляд не дуже важливе питання про дату святкування Різдва, є також питанням цивілізаційного вибору. Чи українці доєднаються до всього християнського світу – чи залишаться святкувати разом із “рускім міром”.
Українська Галицька Партія не збирається міняти календар. Партія лиш ініціює збір підписів до очільників українських церков, аби вірянам дали відповіді, який календар нам більше підходить – новоюліанський чи григоріанський, коли врешті-решт, ходити колядникам.
Довідка. Гвоздович Юлія Орестівна (народилась 12 вересня 1987, Львів) — Депутатка Львівської міської ради, голова комісії законності, депутатської діяльності і свободи слова. Співзасновниця і голова ГО “Батьки в дії”, жіночого руху “За гідні пологи”. Пластунка, кандидат економічних наук. Координаторка Української жіночої демократичної мережі IRI на Львівщині. Членкиня та ексголова Львівської міської організації УГП.
Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.
