Минулий тиждень почався зі загальноукраїнського стресу. Такою була реакція суспільства на оприлюднені е-декларації державних службовців і депутатів, які, згідно чинного законодавства були зобов'язані подати інформацію про свої нагромаджені статки до 30 листопада.
Про оприлюднені дані гомоніли не лише у блогосфері, але у транспорті, чергах, на робочих місцях, лавочках біля будинків. Ще однією топ-темою став депутат Новинський, вірніше бажання ГПУ зняти з нього недоторканість. А за кордоном із перших шпальт не сходять прізвища Клінтон, Трампа, Путіна і навіть Комі, директора ФБР, якого запідозрили у симпатіях до Москви та інформаційних інсинуаціях на користь кандидата від республіканців.
Антикорупційним структурам – більше повноважень
На сайті Консультативної місії ЄС (КМСЄ) оприлюднили звернення Кястутіса Ланчінскаса, очільника місії, який під час спеціально організованої зустрічі висловився за доцільність розширення повноважень для українських антикорупційних структур – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Національного агентства зі запобігання корупції (НАЗК) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).
Цей захід став уже четвертим зі серії відкритих дискусій із журналістами та громадськими активістами, які організували КМЄС та НАБУ. Раніше подібні заходи відбулися в Харкові, Львові та Одесі. Метою зустрічей є обмін інформацією щодо передових міжнародних практик та досягнень ЄС у напрямку протидії корупції, а також створення додаткових можливостей для зустрічей і спілкування осіб, які об’єднані спільною метою – викривати корупцію.
Згадавши про нещодавнє подання електронних декларацій чиновників України, Кястутіс Ланчінскас зазначив, що високий рівень кількості заповнених декларацій серед найвищих посадовців – це позитивний знак, за що Україну необхідно похвалити. Це лише перший крок, оскільки, аби боротьба з корупцією була справді успішною, такі антикорупційні установи, як НАБУ, НАЗК і САП, повинні отримати додаткові повноваження і ресурси та діяти незалежно, відповідно до чинного законодавства. «Єдині, хто виграють від неповноцінного функціонування цих установ або міжвідомчого суперництва – це злочинці», – наголосив очільник КМСЄ.
У представництві Консультативної місії ЄС в Україні особливо наголосили на важливості, щоби Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило незалежну й фахову перевірку електронних декларацій доходів і майна українських чиновників, а також, щоби не було невтручання політиків у роботу відомства.
Громадські антикорупціонери проти власної прозорості
Градус напруги антикорупційному питанню додали й самі борці з корупцією через те, що депутат Юрій Дерев’янко зареєстрував у Верховній раді законопроект №5318/П, на підставі якого, у разі його прийняття, надавати детальні фінансові звіти доведеться і антикорупційним організаціям та їхнім працівникам. Мова йде про законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення сфери фінансового контролю та врегулювання окремих питань застосування антикорупційних механізмів», який передбачає декларування витрачених фінансів для недержавних організацій, залучених до питань протидії корупції. Тобто, якщо ЄС надав котрійсь із організацій три мільйони євро для боротьби з корупцією в Україні, то необхідно буде надати фінансовий звіт, куди витрачені ці кошти – для боротьби з корупцією чи для покращення матеріального добробуту громадських антикорупційних активістів. І дуже дивно, що проти такого законопроекту миттєво відреагували у самому представництві ЄС в Україні терміновим і обурливим коментарем, і домагались у депутата негайно його відкликати.
Депутат Юрій Дерев'янко шокований галасом, який здійняли громадські активісти-правдоборці. У кулуарах парламенту він розповів журналістам: «Відкликати законопроект може тільки Верховна Рада України, оскільки він внесений до порядку денного. Але я пропоную не голосувати за той пункт, який викликає такі протиріччя, і потім рухатися далі. До другого читання все виправити, припинити істерику і все обговорити. Зараз я отримав чимало погроз, і я в шоці. Це не погрози фізичного знищення, а тільки моральні. Як можна так істерично реагувати, коли пропонується лише стати підзвітним, як усі депутати і чиновники?».
Луценко хоче доступ до Новинського
Підлеглі Юрія Луценка надіслали у ВР запит на позбавлення депутатської недоторканості Новинського, колишнього громадянина РФ. У запиті сказано, що ГПУ намагається довести причетність цього депутата до двох кримінальних справ – злочину проти волі, честі та гідності не вказаної особи, який був вчинений у період із вересня по грудень 2013 року, а також про позбавлення волі архиєпископа Олександра Драбинка, який був особистим помічником покійного митрополита Володимира Сабодана.
За даними українського слідства, у 2012 році Янукович та його оточення отримали від Кремля завдання усунути митрополита Володимира від влади, щоби на його місце призначити іншого ієрарха, слухняного і лояльного до Московської патріархії.
Піти добровільно Володимир відмовився, чим дуже обурив Кіріла московського. А в останні роки митрополита Володимира ближчої до нього людини, аніж його помічник Олександр Драбинко, не було. Предстоятель Московського патріархату в Україні мав хворобу Паркінсона і кардіостимулятор у серці. Архиєпископ Драбинко не полишав нині покійного Володимира ні на день, а навіть мав нотаріальну довіреність від митрополита ухвалювати рішення щодо його лікування. Архиєпископ Драбинко повідомив, що впродовж тривалого часу (17.06.2013 – 13.12.2013) його примусово тримали під конвоєм силовиків «Грифону» по різних об'єктах.
Депутат Новинський, на якого впала підозра у викраденні, є парафіянином Московського патріархату РПЦ. Він запевняє: Драбинко надав проти нього брехливі свідчення, а справу ГПУ називає сфабрикованою. Новинський переконує, що особисто давав гроші на лікування митрополита Володимира, а Драбинка ніхто силою не утримував – він сам попросив його уневолити і приставити до нього охорону.
У п'ятницю стало відомо, що Новинський поквапився на приватному літаку на Афон, хоча перед вильотом запевнив, що втікати з України наміру не має, що вранці у понеділок, 7 листопада, повернеться з паломництва у Верховну Раду намоленим і умиротвореним.
Сам же древній Афон – це чудове місце і для молитви, і для покаяння, і для зустрічі зі спецслужбами РФ. Можна навіть сказати – місце святе й перевірене, яке міняти недоцільно.
А в понеділок вранці із Афону надійшло офіційне повідомлення, що депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський ще молиться, а тому повернеться лише ввечері. О котрій годині приватний літак депутата приземлиться в київському аеропорту, помічниця нардепа Тетяна Кириченко не уточнила.
І знову «Кібер-Хунта»
Українські хакерська група «Кібер-Хунта» опублікувала нові «листи Суркова», які деталізують рівень втручання Москви у внутрішні справи України, зокрема роль путінського оточення у 2014 році стосовно формування сепаратистських угруповань на Донбасі. Водночас у цих листах є плани соратників Суркова щодо сценарію дестабілізації Харківської області, а також призначення керівництва так званих «ДНР» і «ЛНР».
Після окупації частини Донбасу ватажки бойовиків вирішили шантажувати Україну вугіллям. Лідер прокремлівського угруповання Захарченко заявив, що Україна не виживе без вугілля з непідконтрольних територій, бо не встигне зробити запаси.
«Вугілля антрацит, воно майже все там. І це потужний важіль тиску на Україну. Взимку можна залишитись без світла, будуть віялові відключення – це важко для України. Не секрет, що минулої зими ми купували електроенергію у Росії. Так що важіль на Україну цілком реальний», – так політолог Сазонов прокоментував заяву Захарченка.
Україна відкрила шкатулку Пандори
Американські журналісти-оглядачі Рейд Стендіш і Ян Батесон назвали оприлюднення багатств українських чиновників великим досягненням для системи державного управління, якій донині були притаманні корупція та вплив олігархів. Декларації стають основним тестом для офіційного Києва і новостворених антикорупційних агенцій, йдеться у статті «Україна відкрила «корупційну» шкатулку Пандори» (Ukraine Has Opened Pandora's Database of Corruption), яку опублікували на сайті «Foreign Policy».
Водночас Рейд Стендіш і Ян Батесон висловили сумнів щодо спроможності антикорупційних установ, «які обмежені у ресурсах та вже зустрілися із політичними перепонами», розслідувати великі корупційні схеми. Але якщо залишити нерозслідуваною викриту корупцію або не дати відповідь на питання, в який спосіб так багато політиків стали настільки багатими, це може насторожити Вашингтон і Брюссель, на чию допомогу – фінансову та політичну – так сподіваються в Україні.
Після двох років від початку війни між Росією і Україною, на Заході почала спостерігатись втома від українських повільних реформ. Крім того, швидкими темпами слабшає європейська підтримка економічних санкцій стосовно Росії.
Штатний співробітник у Конгресі США, який побажав залишитись інкогніто – він працює над питаннями політики стосовно України і Росії – також поскаржився на офіційний Київ. «Це досі лишається великою проблемою. Вони не зробили й близько того, що називається доброю роботою, у питанні протистояння своїм олігархам».
Вашингтон, як відзначили журналісти, з кінця 2013 року надав Україні $1,3 мільярда допомоги. Утім невпевненість у бажанні Києва боротися з корупцією є високою. І політики зараз обговорюють заходи, за допомогою яких можна вплинути на український уряд з метою посилити боротьбу із хабарництвом.
«Київ часто обмежує реформи після того, як вони стають законом, зменшуючи їхню ефективність. Наприклад, новостворене НАБУ було втягнене у конфлікт із Генпрокуратурою, що багато оглядачів назвали ознакою війни між реформаторами і старою гвардією українських політиків, і це заважає розслідуванні корупції на найвищому рівні», – наголосили автори статті.
Електронні декларації – це остання вимога до українців, щоби претендувати на безвізовий режим із європейцями. Це також допоможе отримати більше фінансової допомоги від МВФ, який наразі затримує $1,6 мільярда через сумніви щодо здатності Києва впливати на подолання корупції.
Водночас на Заході відзначили слабкий, однак помітний прогрес в українських змінах у суспільстві. «Україна представила нові реформи. Утім проблемою є те, що їх не завжди доводять до кінця. Вони мають заохочувати реформи настільки, наскільки це можливо», – розповів «Foreign Policy» Вільям Померанц, заступник директора Інституту Кеннана при Центрі ім. Вудро Вільсона.
Те, що багато реформ в Україні не були застосовані повністю, дає підстави Вашингтону вважати, що український уряд впроваджує ці зміни тільки з огляду на те, аби заспокоїти західних фінансових донорів, утім насправді намагається зберегти стару корумповану політичну систему. Як приклад, американські оглядачі наводять пропозицію українських депутатів законодавчо зобов’язати громадські організації, що отримують закордонні ґранти, надавати фінансові звіти. Ця норма схожа на російський закон, який зобов’язує реєструватись у статусі «закордонних агентів» ті організації, які отримують міжнародне фінансування. «Є ризик, що Україна зникне з порядку денного на Заході», – зазначила «Foreign Policy» Наталія Яресько, яка є почесним членом аналітичного центру «Atlantic Council».
Розчарування через внутрішні проблеми Києва та потенційний прихід на посаду президента США Дональда Трампа можуть призвести до того, що на Заході українські інтереси почнуть ігнорувати і долучать їх до кола питань західної політики в контексті Росії. (Іншими словами – повернуть Україну в зону політичного впливу Росії, – прим. ред.). Тим не менше, поки що Україна залишається важливою для країн Заходу через війну на Донбасі.
«Це великий ризик – залишатися важливими лише завдяки війні. Нам необхідно представляти собою вагоме значення також і завдяки нашій роботі», – переконана Наталія-Енн Яресько.
Трамп, Путін і ультраправий Інтернаціонал
Фінансування маргінальних ультраправих і ультралівих партій в Європі дозволило Кремлеві створити новий Комінтерн, який, можливо, є потужнішим, аніж його аналог часів «Холодної війни». У міжнародній політиці спостерігається цікавий феномен: маргінальні сили всього Заходу добровільно формують своєрідний Комінтерн при фінансовій підтримці Кремля. Таку думку висловив Майк Логфрен, автор книги «Державна безодня: падіння Конституції та зростання тіньового Уряду». Він же – політичний кореспондент видання «The Atlantic».
Майк Логфрен розповів про зв'язки Росії з маргінальними силами на Заході. Один із таких агентів Кремля – Юрген Эльзассер, є головним редактором ультраправого німецького журналу «Компакт». Эльзассер – типовий апаратник, лояльний до Москви: коли Кремль просував версію лівого авторитаризму, він підтримував лівих; тепер, коли у Москві популярні погляди праві, Эльзассер поміняв свою позицію. На прикладі Эльзассера і його журналу спостерігається очевидна різниця між нинішніми закликами Кремля і класичною радянською пропагандою. Якщо радянська критика США не проводила відмінностей між партіями і кандидатами, то Кремль активно підтримує одного із них – Дональда Трампа.
Кореспондент «The Atlantic» задається питанням: що Путін виграє, надаючи підтримку такому демагогові, як Трамп? На думку Логфрена, Путін і його маргінальні лоялісти в Європі вважають так: якщо Трамп зможе перемогти на виборах у США («найбільшої у світі демократії»), тоді ультраправі та ультраліві в Європі теж можуть виграти виборчі перегони.
Німеччина – одна з найважливіших країн для кремлівської пропаганди: саме Німеччина є з'єднувальним ядром Європи, а Меркель – ключовою фігурою, що визначає європейську політику стосовно Росії. Але Меркель дуже добре знає менталітет Путіна, який працював зі «Штазі», а тому її неприязнь до Путіна є суб'єктивна і взаємна.
Майк Логфрен зазначив, що в Москві, стосовно політики щодо США, могли тільки мріяти про кандидата, подібного Трампу, чиї інтереси настільки збігаються з інтересами Кремля. Після розпаду СРСР Росія повірила в угоду зі Заходом (зокрема, в обіцянку про не розширення НАТО на територію країн колишнього Варшавського договору), однак цього балансові у відносинах настав кінець під час президентської кампанії США 1996 року.
У пошуках ідей для залучення голосів кандидат від Республіканської партії Боб Доул вирішив зіграти на тезі, назвавши Росію «загрозою». У відповідь Білл Клінтон запропонував розширення НАТО на Схід. Станом на 1999 рік до НАТО приєднались Угорщина, Польща і Чехія. Джордж Буш продовжив цю політику, і до 2004 році до НАТО вступили ще сім країн. Подальші дії Заходу ще більше напружили ситуацію: співпраця з Грузією і Україною (особливо після Революції Гідності) не могли не призвести до жорсткої реакції з боку Кремля.
Майк Логфрен вважає, що сьогодні Вашингтон розплачується за свої помилки, допущені у відносинах із Росією, які впродовж останні 20 років приносили в жертву швидкоплинним внутрішньополітичним інтересам. Водночас автор припустив, що і Путін не усвідомлює, наскільки високо він підняв ставки у так званій «Холодній війні 2.0». Подолання поточної напруженості вимагатиме від обох сторін – Вашингтона і Москви – стриманості та виваженості у питаннях захисту власних інтересів. Але за останні десятиліття прикладів такої поведінки було дуже мало.
Трампа відсторонили від мікроблогу Twitter
Радники Трампа з питань ЗМІ вирішили, що записи мільярдера у мікроблозі Twitter часто були «дуже барвистими» та «контрпродуктивними». Отож за два дні до виборів, 6 листопада, було прийнято рішення перекрити «нефільтрований канал агресії» – Дональда Трампа відсторонили від ведення власного облікового запису в соціальній мережі Twitter. Про це повідомило видання «The New York Times».
Однак у режимі оффлайн Трамп і далі продовжує розмірковувати про всі можливі варіанти жорстокої екзекуції для своїх опонентів після дня виборів.
ФБР працює на Росію, – наполягають лідери Демократичної партії США
Джеймс Комі, директор ФБР США, 28 жовтня повідомив, що Бюро виявило ще одну частину електронної переписки, яка може бути пов'язана з розслідуванням щодо Гілларі Клінтон стосовно використання особистого сервера для вирішення робочих питань, коли вона перебувала на посаді державного секретаря, – пише Давид Асборн, редактор американської версії британського видання «The Independent».
Знахідка пов'язана з іншим розслідуванням ФБР – щодо конгресмена Ентоні Вінер, викритого у комунікаціях сексуального характеру із неповнолітньою. Листування було виявлене у комп'ютері Уми Абедін, найближчої помічниці Гіларі Клінтон і дружини Ентоні Вінера.
У відповідь на заяву Джеймса Комі, Гаррі Рід, голова демократичної меншості у Сенаті США, звернувся до ФБР з відкритим листом, в якому звинуватив Бюро у подвійних стандартах, оскільки у ФБР, за його інформацією, володіє більш важливою інформацією про зв'язки Дональда Трампа з Росією, однак цю інформацію не розкриває. Рід також зазначив, що, продемонструвавши політичну упередженість, керівник ФБР Джеймс Комі, можливо, порушив закон. Ряд політичних експертів також звинуватили Джеймса Комі у порушенні політичних стандартів і спробах дестабілізувати виборчий процес.
Міністерство юстиції США, в свою чергу, заявило, що розгляне нову інформацію максимально ретельно, щоби з'ясувати, чи мова не йде про листи, знайдені вже раніше у комп'ютері Уми Абедін і проаналізовані. Якщо це так, тоді інформаційний сплеск від Джеймса Комі «цілком може мати ознаки помилкового сигналу».
Висновки є, підстав нема
У неділю Джеймс Комі повідомив, що ФБР не знайшло нових підстав для пред'явлення звинувачень екс-держсекретареві Гілларі Клінтон. Про це йдеться у листі директора ФБР, який він скерував у Конгрес США в неділю, 6 листопада, – повідомило агентство «Reuters».
Джеймс Комі також зазначив, що висновки, до яких Бюро прийшло під час попереднього розслідування стосовно використання кандидатом у президенти США домашнього сервера для службового листування, залишаються незмінними. «Ґрунтуючись на нашому аналізі, ми не маємо підстав змінити наші висновки, які були зроблені у липні відносно екс-держсекретаря Гіларі Клінтон», – сказано в листі.
***
Під час свого виступу перед виборцями у Дайтон-Біч (штат Флорида) Гіларі Клінтон заявила, що дуже здивована рішенням Джеймса Кірбі відновити вже досліджену й закриту справу, назвавши такий вчинок державного службовця безпрецедентним. Вона зазначила: «Досить дивно чути подібні заяви, при яких дається вкрай мало інформації, і все це відбувається безпосередньо перед виборами. Насправді це навіть не просто дивно, це безпрецедентний випадок у політиці США, який викликає велику стурбованість». І наполягла: «Федеральне бюро розслідувань зобов'язане опублікувати всю інформацію, яку вони зуміли отримати з моєї особистої електронної переписки, тому що громадяни США заслуговують отримати доступ до повних і вичерпних фактів цього розслідування».
Джон Подеста, очільник передвиборного штабу Клінтон, зробив офіційну заяву: «Наголосивши на вибірковій інформації, Джеймс Комі посприяв супротивникам Клінтон спотворювати і перебільшувати цю інсинуацію, щоби завдати репутації Гіларі максимальних втрат».
Із переконанням Джона Подести можна погодитись лише частково. Насправді кремлівські багатоходівки мають значно глибший підтекст. У разі перемоги Клінтон, а в Кремлі, схоже на те, у цьому не сумніваються, заява Джеймса Кірбі ймовірно у подальшому посприяє Трампові: відразу після обрання Клінтон він може ініціювати процес імпічменту. Річ очевидна, нічого позитивного для себе Трамп не досягне, якщо вирішить так зробити, проте на якийсь час відволіче Гіларі й американський істеблішмент від питань Сирії, України і кремлівської агресії на загал. А сьогодні зайвий час – дуже на руку Путіну, якому вже ні до Вашингтона, ні до Брюсселю, ні до Донбасу. Кремлівський вождь увійшов у клінч зі самим Янусом, із яким ще жодний деспот протиборства не виграв.
Ярослав Левків.
