8 квітня цього року у Львові було закладено пам’ятну капсулу першого будинку для воїнів АТО та їхніх родин. 53 родини наприкінці осені мали б отримати нове житло (будинок розрахований на 53 квартири). Депутат Львівської міської ради, член міжфракційної депутатської групи з питань учасників АТО Олена Пасевич проаналізувала реальний стан справ щодо забезпечення квартирами учасників АТО у Львові.
Олена Пасевич: "Спробую поділитись своєю аналітикою щодо вирішення квартирного питання для учасників АТО у Львові. Одразу зазначу, мій основний вид діяльності (наукова аналітика) тут визначальний, це мої власні судження і висновки, одержані завдяки аналізу інформації з цього питання, якою я володію.
Отже, насамперед, стан справ. На 1.03.2016 року на квартирному обліку у Львові перебувало 1888 осіб. Тепер важливий аспект, який ми повинні всі усвідомити. Серед цих черговиків є такі, що згідно з чинними нормами вважаються незабезпеченими житлом (їх 1028 осіб), а є такі, що належать до категорії забезпечених (відповідно, 860).
Чому це сталося? Як на квартирному обліку можуть перебувати забезпечені житлом громадяни? У Львові діють практично найсуворіші умови постановки на квартирний облік. На 1 людину має припадати не більше як 5,2 кв.м. для того, щоб особа була поставлена на чергу, яка б зазначала право людини на отримання житла від держави. Наприклад, якщо в однокімнатній квартирі, житловою площею 17 кв.м., прописано троє осіб, така родина згідно з чинними нормами буде вважатись забезпеченою житлом.
Крім того, що у нас такі от норми, у Львові у квітні 2015 року міська рада 6 скликання ухвалила програму забезпечення житлом учасників АТО взамін земельних ділянок (оскільки земельні ділянки у Львові не надаються, то ця програма була презентована як своєрідний обмін права на земельну ділянку). Саме тоді і постало вперше питання, що у такому разі на квартирний облік учасників АТО слід зараховувати усіх, хто подав документи, незалежно від того, скільки квадратних метрів житлової площі у нього є в особистому користуванні. Тому на сьогодні і є така ситуація, що на квартирному обліку перебувають згідно з нормами забезпечені житлом учасники АТО, адже вони мають право отримати додаткове житло взамін земельної ділянки.
ЧАСТКА ПОЗАЧЕРГОВИКІВ СЕРЕД ПІЛЬГОВИКІВ
Отже, із 1888 осіб 1028 мають право претендувати на забезпечення житлом за рахунок державного бюджету. Але що показує статистика попереднього року. У 2015 році за державні кошти було закуплено лише 19 квартир, 14 для родин загиблих, ще 5 - для інвалідів війни. Тому роблю абсолютно логічне припущення, що і надалі державний бюджет (і то за наявності політичної волі наших очільників держави) потягне фінансування лише цих категорій. У нашому переліку черговиків таких є - 12 родин загиблих і 12 інвалідів війни. Хотілося б вірити, що у 2016 році уряд профінансує купівлю хоча б цих 24 квартир у Львові. Решта 1004 черговика, які мають змогу претендувати на житло від держави, на мою особисту думку, лише мають на то право і не більше.
Таким чином, на відповідальність міста лягає увесь список учасників АТО. Чи реально це втілити у життя? Сьогодні закладено пам’ятну капсулу першого будинку для воїнів АТО та їх родин. 53 родини до кінця осені мають отримати нове житло (так задекларував наш мер). Хто реально може отримати ці квартири? Якщо держава до моменту здачі цього будинку, який фінансується виключно за гроші м. Львова, не виконає своїх зобов’язань перед тими 24 родинами, про які я писала вище, то на житло на вул. Під Голоском претендує 38 родин загиблих військовослужбовців (нагадаю, 12 із них мають право на отримання житла від держави) та 20 інвалідів війни (також 12 із них мають право на отримання житла від держави).
ЯК ПРОСУВАТИМЕТЬСЯ ЧЕРГА УЧАСНИКІВ АТО
Для того, щоб черга просувалась, слід задіяти всі можливі програми забезпечення житлом, на сьогодні їх може бути кілька:
1) прямі адресні закупівлі з державного бюджету для позачерговиків (до 20 квартир на рік, як показує практика);
2) будівництво будинків для учасників АТО з місцевого бюджету за програмою забезпечення житлом взамін земельної ділянки (число квартир на рік за оптимістичного сценарію може бути 60, більше місцевий бюджет не потягне);
3) забезпечення відомчим житлом учасників АТО (кадрові військові – Міністерство оборони, правоохоронні органи – Міністерство внутрішніх справ). Таке забезпечення відбувається вже, ці Міністерства виділяють чималі кошти на купівлю та будівництво квартир, щоправда процес ніяким чином непідконтрольний місту і доволі часто незрозумілий. Можу судити лише по в/ч, де служив чоловік, чомусь в першу чергу квартири вже отримали штабні посадовці, а ті що два роки поспіль були в АТО без перепочину, так в АТО і залишаються безхатчинками. Щодо кількості такого житла прогноз зробити важко, бо ті структури непрогнозовані.
4) запровадження нової програми, згідно з якою забудовники щороку передаватимуть у комунальну власність міста 1% готовими квартирами від збудованої площі (це поки що проект, але відповідний законопроект вже є у ВР). Це житло розподілятиметься серед усіх пільговиків (не тільки учасників АТО, але й інших категорій). За моїми розрахунками, для Львова, ця ініціатива дозволила б отримати для учасників АТО щонайменше 40 квартир на рік.
Безоплатних варіантів отримання житла більше нема. Якщо це все підсумувати, то кількість квартир, які можна буде забезпечити на рік для учасників АТО, становитиме 120 квартир+відомче житло для відповідних категорій службовців. (Наголошу, що це найоптимістичніший прогноз, який може реалізуватись за умови ухвалення ВРУ програми про 1 % та за умови, коли щороку коштом місцевого місцевого бюджету в середньому будуватимуть 60 квартир). Але навіть при такому прогнозі черга у 1888 осіб буде задоволена лише через 16 років. Звісно, є ще одна умова - черга не повинна зростати, що малоймовірно, тим паче, що вже тепер триває демобілізація 4 хвилі.
ЯКІ ВИСНОВКИ І ЩО РОБИТИ
Я проаналізувала ситуацію і виклала її для того, щоб у кожного учасника АТО і у їхніх родинах склалось правильне і об’єктивне бачення квартирного питання. До мене щодня звертаються хлопці, їхні дружини, батьки, щоб перевірити, чи їхня черга на квартиру вже не підійшла! А вчора написав Вітктор Лехкодух, що йому прийшла СМС, щоб з паспортом в міськраду прийшов. Він зрозумів, що вже ордер треба забирати... (Віктор пересувається на візку, інвалід І групи, але вже готовий був їхати на візку за ордером)… Виявилось, візит із паспортом був потрібний, щоб йому дали лише повідомлення про те, що він зарахований на квартирний облік.
Отож, реальний стан справ такий. Висновки робіть самостійно, чи варто чекати, чи можливо варто придивитись до інших житлових програм. Чого точно не слід робити, то це усяких пікетів і подібних протестних речей. 120 квартир на рік – то реально було б дуже круто, більше, з економічної точки зору, бюджет (і державний, і місцевий) не витримає. Бо не так у нас усе добре, як хотілося б.
ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПИТАНЬ
Проект «Доступне житло» передбачає збільшення державної підтримку учасникам АТО при придбанні доступного житла до 50%. (Законопроект вже схвалений на засіданні Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Верховної Ради України. Члени Комітету рекомендували Верховній Раді прийняти цей законопроект в цілому, а також висловили пропозицію при перегляді Закону про Держбюджет на 2016 рік передбачити видатки на наявні житлові програми. У планах ще затвердити в додаток до цього місцеву програму, яка б також покривала певний % від вартості (наприклад, ще +20% з місцевого бюджету). Тоді учасники АТО реально зможуть придбати житло лише за 30% від ринкової вартості. Думаємо над системою розтермінуванея виплати, наприклад, на 10 років).
Отож, я постаралась викласти всі чинні та проектні програми. Надала усю інформацію, яка існує з цього питання. Звичайно, будемо працювати і далі над новими проектами. Для мене особисто дуже важливо домогтись запровадження програми 1% житла від забудовників, а також добитися, щоб була доопрацьована програма «Доступного житла».
А ще аудит черговиків-учасників АТО породив таке питання. Із 1888 осіб, що перебувають на обліку, ПОЗАЧЕРГОВИКИ - 38 родин загиблих та 20 інвалідів війни. Решта 1830 осіб – в рівному статусі. Їх місце в списку залежить лише від дати подання документів і постановки на чергу. Це місце в списку залежить лише від швидкості подолання дистанції із зони бойових дій з документами до Львівської міської ради. Жоден інший чинник (чи то кількість дітей у родині – а в декого є понад 5!; чи соціальне становище, бойові заслуги, та інше) не взято до уваги. Але як це зробити об’єктивно і правильно, щоб нікого не образити і нічого не пропустити?! Є думки з цього приводу, висловлюйтесь".
Олена Пасевич.
