Захворюваність на вірусні інфекції у Львівській області зросла майже удвічі порівняно із аналогічним періодом минулого року. Така невтішна статистика змушує медиків вкотре наголосити на важливості правильного, і щонайголовніше, вчасного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Згідно прогнозу та аналізу ВООЗ у епідемічному сезоні 2015 - 2016 років циркулюють такі віруси грипу – вірус подібний А/Саlifornia/7/2009 (Н1N1)pdm09; вірус подібний А/Швейцарія/9715293/2013 (Н3N2); вірус подібний В/Рhuket/3073/201. Насправді штами грипу хоча й різні, однак процес лікування вірусних захворювань має важливі складові, дотримуючись яких перебіг лікування протікає найменш небезпечно для пацієнтів.
За підсумками моніторингу, упродовж другого тижня 2016 року у Львівській області спостерігається стрімке збільшення кількості хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції. За цей період захворіло 11 214 осіб, що у півтора раза більше порівняно із першим тижнем нового року. Окрім того, цей показник у 1,9 раза більший аніж показник за аналогічний період 2015 року. Інтенсивний показник на 10 тис. населення становить 45,0 при епідпорозі 84,9. Питома вага захворілих дітей до 17 років становить 53,8% (6035 дітей). І хоча загальний обласний епідпоріг не перевищений, на трьох адміністративних територіях зареєстровано перевищення епідпорогу – Мостиському, Радехівському та Сколівському районах. За 5 днів третього тижня 2016 року захворіло понад 10 тисяч осіб.
З початку епідсезону 2015-2016 року з 28.09.15 р. у Львівській області області захворіло на гострі респіраторні вірусні інфекції 157 229 осіб. в т.ч. дітей до 17 років - 90 846 осіб (58,3%). Із загального числа захворілих, в інфекційні стаціонари госпіталізовано 2 631 осіб (1,8%), з них 1761 діти до 17 років.
У Львові із захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції за звітний тиждень захворіло 4 534 особи, що в 1,6 раза більше порівняно з попереднім тижнем. Інтенсивний показник на 10 тис. становив 60,4 при епідпорозі 120,9. Загальний епідпоріг у Львові не перевищений. Проте зареєстровано перевищення епідпорогів у віковій групі 3-6 років (захворіло 897 дітей - перевищення на 13% епідпорогу ) та 7-14 років (захворіло 655 дітей – перевищення на 53% епідпорогу). Питома вага захворілих дітей становить 53,5%.
На жаль, зареєстровано також і летальний випадок (мешканка Львова, 40 років).
Вірусологічною лабораторією ДУ «Львівський обласний лабораторний центр вірус грипу виявлено у 11 осіб (10 грип А та 1 грип В).
Також виявлено циркуляцію аденовірусу, риновірусу, парагрип 1 типу та респіраторно-сенсиціального та метапневмовірус).
Для того, аби убезпечити себе і своїх рідних від небажаних проявів інфекцій, епідеміологи радять неухильно дотримуватися правил поведінки під час зростання захворювання на ГРВІ. Ото ж є важливі 5 правил, які слід знати, аби залишатися у здоровому тілі.
Правило перше. Вчасна діагностика – запорука швидкого лікування!
Останнім часом наші співгромадяни все частіше «практикують» самолікування. Це одна із найбільш поширених помилок тих, хто занедужав. Так бути не повинно. Особливо, у теперішніх умовах, коли маємо збільшення захворювання на різні штами грипу. То ж кожне лікування несе індивідуальний характер, і пігулки «одні для всіх» не допомагають.
Правило друге. Препарати, що пом'якшують симптоми, не діють на вірус грипу.
Ці препарати виключно полегшують стан хворого: знижують жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах. Велике розмаїття безрецептурних препаратів «від застуди та грипу», пропонованих практично всіма великими фармацевтичними компаніями, не діють на віруси і не скорочують термін хвороби. Це всілякі комбінації жарознижуючих, відхаркувальних, антигістамінних препаратів, вітамінів, які дещо полегшують стан хворих, але не мають доведеної ефективності проти грипу. Агресивна реклама подібних препаратів зазвичай включає обережні твердження щодо ефективності, наприклад, засіб рекламується не як «препарат від застуди», а як такий, що «використовується при простуді».
За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму. Засоби народної медицини для пом'якшення симптомів і загальної підтримки організму - наприклад, зігріваюче розтирання, споживання цибулі або часнику, відварів шипшини чи настоянки ехінацеї пурпурної - неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні, однак зловживати ними також не слід. Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування - аж до постійної відсутності симптомів. Хворим на грип, особливо дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендують вживати препарати ацетилсаліцилової кислоти - зменшити надвисоку для хворого гарячку можна за допомогою парацетамолу. Під час грипу необхідно пити багато рідини, які містять глюкозу, потогінні засоби і підкислюючі речовини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно.
Правило третє. Мінімізувати контакт із хворими
Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих. Резервуаром і джерелом збудника людського грипу є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції - повітряно-крапельний. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих впродовж усього клінічного періоду хвороби.
Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року; цьому сприяє те, що різні типи та підтипи, а також серологічні варіанти збудника не утворюють один проти одного пересічного імунітету та значно змінюють імуногенні властивості, що робить щеплення проти грипу досить неефективними.
Захворювання протікають у вигляді епідемій, що виникають кожні 2-3 роки. Характерна виражена сезонність грипу - зима, початок весни. У 20 сторіччі людство пережило три пандемії грипу. Внаслідок найгіршої з них - епідемії іспанського грипу - 1918-го року загинули від 50 до 100 мільйонів людей. Внаслідок пандемій 1957 і 1968 рр. загинули від одного до двох мільйонів людей. Сьогодні ситуація є такою, що звичайний вірус сезонного грипу спричиняє до 500 тисяч смертей щороку, лише в Сполучених Штатах близько 36 тисяч смертей.
В Україні випадки смерті від грипу реєструють лише тоді, коли вірус лабораторно виділяють з патологоанатомічного матеріалу. Наприклад, за епідемічний сезон грипу 2007–2008 років в Україні офіційно зареєстровано всього 3 летальних випадки від грипу. Екстраполяція кількості летальних віпадків у розвинених країнах Заходу на Україну свідчить, що кількість смертей від грипу за час епідемії щороку може складати 2-7 тисяч осіб. Зокрема в середньому щороку від діагнозу ГРВІ, грипу або бронхолегеневої інфекції в Україні помирає від 180 до 200 дітей віком до одного року.
Правило четверте. Віруси «живуть» недовго
Віруси грипу малостійкі у навколишньому середовищі, за кімнатної температури гинуть протягом кількох годин. Під дією звичайних дезінфекційних розчинів вони швидко гинуть. Нагрівання до 50-60 °С інактивує віруси впродовж кількох хвилин, у замороженому стані за температури - 70 °С вони зберігаються роками, не втрачаючи інфекційних властивостей, швидко гинуть під впливом УФО. Експериментально підтверджено, що життєздатність, вірулентність та інфекційні властивості вірусу грипу зберігаються в повітрі приміщень протягом 2-9 год, на папері, картоні, тканинах - 8-12 год, на металевих і пластмасових предметах - 24- 48 год, на поверхні скла - до 10 днів, на шкірі рук - протягом 8-15 хв. Зі зниженням відносної вологості повітря термін виживання вірусу збільшується, а в разі підвищення температури повітря до 32 °С скорочується до 1 год. Оптимум розмноження вірусів спостерігають у слабколужному середовищі за температури 37 С. Як і інші віруси, збудники грипу не чутливі до антибіотиків, і сульфаніламідних препаратів, не ростуть на звичайних поживних середовищах. Їх можна виділити з матеріалу, отриманого від хворого в перші дні хвороби (змиви з носової частини горла, мокротиння), шляхом зараження курячих ембріонів або культур клітин.
Правило п’яте. Найважливіше у запобіганні грипу - профілактика
Існує ряд факторів, які зменшують ризики захворіти на вірусні інфекції. Специфічною профілактикою грипу є вакцинація. Протигрипозна вакцина містить, як правило, антигени трьох штамів вірусу грипу, які циркулюють в світі на момент проведення вакцинації цією вакциною, і епідеміологи прогнозують їх циркуляцію протягом наступного сезону. Їх визначають за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Вакцини для профілактики грипу існують у формі живої, інактивованої, субодиничної вакцин. Вакцинація особливо показана в групах ризику — діти, літні люди, хворі з хронічними захворюваннями серця і легенів, люди з ожирінням, цукровим діабетом тощо, а також лікарі. Важливо знати, що вакцинацію здійснюють тоді, коли епідеміологічний прогноз свідчить про доцільність масових заходів (зазвичай, в середині осені). Можливе і друга вакцинація в середині зими.
Високі дози екзогенного інтерферону нерідко спричинюють тяжкі побічні реакції і тому їх використання для лікування, і тим більше профілактики ГРВІ та грипу, невиправдане.
Решту профілактичних заходів здійснюють індивідуально. Вони спрямовані, насамперед, на підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:
- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді (перш за все, свіжі фрукти і овочі);
- загартовування та часте провітрювання приміщень;
- достатня тривалість сну, регулярне чергування праці та відпочинку, щоденне вологе прибирання приміщень;
- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів, препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.
Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:
- часто мити руки з милом;
- носити маски в осередку інфекції або при перших проявах застуди чи ГРВІ;
- прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні.
Симптоми, що дозволяють лікування вдома
При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є:
- підвищена температура тіла;
- біль у горлі (фарингіт);
- кашель;
- нежить;
- біль у м'язах.
Маючи будь-який з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря, його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.
Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації
Якщо стан хворого погіршується, не варто зволікати із госпіталізацією, оскільки тепер під загрозою перебуває його життя. Необхідно викликати швидку медичну допомогу, якщо виявлені будь-які з цих симптомів:
- сильна блідість або посиніння обличчя;
- ускладнене дихання;
- висока температура тіла, яка довго не знижується;
- багаторазове блювання та рідкі випорожнення;
- порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;
- біль у грудній клітці;
- домішки крові у мокротинні;
- падіння артеріального тиску.
Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів небезпечно. Затримка із госпіталізацією може призвести до смерті хворого.
УСКЛАДНЕННЯ
Частота виникнення ускладнень захворювання відносно невелика, але у разі їх розвитку вони можуть становити значну небезпеку для здоров'я хворого. Середньотяжкі, тяжкі та гіпертоксичні форми грипу можуть призвести до розвитку серйозних ускладнень. Причинами виникнення ускладнень при грипі можуть бути наступні особливості інфекційного процесу: вірус грипу має виражену капілляротоксичну дію, здатний пригнічувати імунну відповідь, руйнує тканинні бар'єри, полегшуючи тим самим агресію бактеріальної флори.
Розрізняють декілька основних видів ускладнень при грипі:
- легеневі: бактеріальна пневмонія, геморагічний набряк легень (геморагічна пневмонія), формування абсцесу легені, утворення емпієми, респіраторний дистрес-синдром;
- позалегеневі: бактеріальні риніти, синусити, отити, трахеїти, неконтрольований набряк-набухання головного мозку, арахноїдит, енцефаліт, неврит, полірадикулоневрит, синдром Рея, міокардит, гломерулонефрит.
Бажаю мешканцям Львівської області дотримуватися зазначених рекомендацій і завжди бути здоровими та радісними.
Головний лікар комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня», головний позаштатний спеціаліст департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації зі спеціальності «Інфекційні хвороби», Заслужений лікар України С.М. Федоренко.
