За участі представників ромської спільноти, експертів і представників державних органів 7 квітня в Національній раді відбулось обговорення питання поширення ромофобії в медіасередовищі України.
Ця зустріч ставить на меті спільне напрацювання критеріїв щодо інформації, яку можна віднести до нетолерантної чи дискримінаційної за ознаками національної належності. Такі критерії регулятор має намір надалі використовувати у своїх моніторингах, адже Закон «Про медіа» значно розширив перелік ознак, щодо яких не допускається дискримінація і мова ворожнечі.
Ставлення суспільства до представників певних меншин, і ромів зокрема, склалося історично у зв’язку з побутовою спадщиною і життєвими обставинами, що мали місце раніше. Воно зафіксоване і в культурі, і в народній творчості. Однак, зауважила на початку зустрічі голова Національної ради Ольга Герасим’юк, історичні традиції і звички, які нам дістаються, часом треба переглядати. «Вони часто фіксують стосунки, які історично складалися. Але коли цивілізація йде вперед, то на мій погляд, дуже багато речей треба переосмислювати, треба інакше будувати стосунки», – сказала вона.
Питання ставлення до людей ромської національності в Україні є дуже важливим і чутливим. Україна йде демократичним шляхом і тому має долати прояви ксенофобії, дискримінації, мови ворожнечі в медіа. Саме з цією метою регулятор зібрав на зустріч представників офісу Омбудсмена, ДЕСС, ромських правозахисних організацій і медіа, щоб прояснити, як можна покращити цю ситуацію, яких обмежень треба дотримуватися, які стереотипи вважати неприйнятними. Тим паче, що ставлення до національних меншин, стосунки з їх представниками часто підхоплює російська пропаганда. Розпалювання міжнаціональної ворожнечі є однією із цілей у гібридній війні. Таким чином проросійські медійні ресурси поширюють антиукраїнську пропаганду, спрямовану на дискредитацію України і українців.
Обговорювана тема стане однією із тих, які увійдуть до кодексів співрегулювання, зауважила відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко. Закон «Про медіа передбачає створення інституту органів співрегулювання, коли держава об’єднується з суб’єктами медіа, щоб напрацювати спільні правила створення і поширення інформації. «Усе те, що ми напрацюємо до 30 вересня – а саме тоді почнеться процес створення органів співрегулювання – буде допоміжним нам у нашому моніторингу, а далі це буде механізмом для впровадження в кодекси», – сказала вона.
Член Національної ради Максим Онопрієнко також наголосив на практичному значенні, яке мала зустріч. Адже її результати і напрацьовані критерії регулятор буде використовувати під час моніторингів. «У побуті справді є багато стереотипних речей. Нам як медіарегулятору важливо розуміти, на що реагувати в медійній площині і що для вас є застереженням і тими чутливими темами», – зауважив він.
Володимир Кондур, представник офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розповів про те, що ця інституція приділяє дуже велику увагу питанню національних меншин, дотриманню їх конституційних прав і протидії дискримінації. Чимало заяв і скарг надходять саме про порушення прав національних меншин. Він повідомив, що у 2022 році були відкриті 4343 кримінальні провадження, і лише 4% дійшли до суду – щодо 13 були обвинувальні акти. Це, за словами Володимира Кондура, свідчить про складність дослідження таких правопорушень з імовірного мотиву нетерпимості вчинення правопорушень.
Крім того, він наголосив, що є потреба законодавчого розмежування на кримінальну та адміністративну відповідальність за вчинення таких дискримінаційних дій. Також представник офісу Омбудмена визнав, що необхідним є мати єдиний механізм (методологію) моніторингу питань проявів нетерпимості, дискримінації в медіа, «певного роду універсальну методологію визначення мови ворожнечі».
Мова ворожнечі здебільшого поширюється в онлайн-просторі, однак щодо ромів її можна побачити навіть на телебаченні, поділився В’ячеслав Ліхачов, член експертної ради Центру громадянських свобод. Найбільш поширеною мовою ворожнечі проти ромів є створення кримінального образу всієї спільноти. «І це, напевне, є найбільш серйозною проблемою в медіа сфері», – сказав він. Часто саме медіа, чутки чи певні джерела в інтернеті формують стереотипне уявлення щодо ромів – про це свідчать опитування, які проводилися в невеликих колективах.
Соціологічні дослідження КМІС, повідомив експерт, свідчать, що серед усіх етнічних груп, які живуть в Україні, найнегативніше ставлення саме до ромів, щодо них є найбільша соціальна дистанція. Роми також частіше стають жертвами злочинів на ґрунті ненависті. Тому він наголосив на відповідальності медіа за поширення стереотипів і висловлювань, що можуть збурювати і провокувати мову ворожнечі.
Юліан Кондур, проектний координатор Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі», розповів про досвід проведення моніторингу анти-ромської риторики в інтернет просторі та онлайн-медіа. Методологія цього моніторингу була напрацьована спільно з 10-ма іншими організаціями, основним центром була організація-партнер «Інтегро» з Болгарії, яка мала позитивний досвід співпраці і з болгарським медіарегулятором, і з місцевою комісією з журналістської етики.
Під час цього громадського моніторингу були проаналізовані публікації на онлайн-ресурсах. Оцінювали заголовки, приховані меседжі в текстах, метоніми, розрізняли інтенсивність мови ворожнечі – слабка, середня чи радикальна. Звертали увагу і на фотографії, картинки, які самі по собі при нейтральному повідомленні також можуть відтворювати стереотипні уявлення щодо ромів. За словами Юліана Кондура, найчастіше випадки поширення стереотипних матеріалів зустрічаються на регіональних онлайн-ресурсах. Моніторингом фіксувалися і позитивні приклади. Зокрема, були помічені факти, коли під дискримінаційними публікаціями були поширені позитивні коментарі на підтримку ромської спільноти. Траплялися і зворотні випадки, коли виважено подану інформацію дописувачі коментували негативно.
Дослідники зібрали базу проаналізованих випадків та поширених історій, а також глосарій – перелік слів, якими часто називають ромів і які, на їхню думку, є недоречними і образливими. Дослідники поділяться цією методологією, базою та глосарієм із Національною радою, щоб регулятор мав змогу використати ці матеріали для свого моніторингу і при напрацюванні критеріїв щодо мови ворожнечі.
Загалом Закон України «Про медіа» за поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою передбачає серйозну відповідальність. Такі випадки в медіа вважаються значними порушеннями. За них до медіа застосовуються штрафи, подвійні штрафи (за кожне наступне порушення), скасування реєстрації чи анулювання ліцензії (6 штрафів для ТБ і радіо, 5 штрафів для преси та онлайн-медіа), заборона видання та розповсюдження за рішенням суду (для незареєстрованої преси), тимчасова заборона поширення онлайн-медіа на 14 днів за рішенням регулятора (для незареєстрованих онлайн-медіа).
Під час зустрічі учасники обговорення висловилися і щодо використання терміну «цигани» на позначення осіб ромської національності. Попри те, що є невелика частка серед ромів, які вважають таке найменування допустимим, більшість представників цієї спільноти воліють, щоб їх називали саме «роми». На їхню думку, «цигани» – є зовнішнім контруктом, екзонімом – так цей народ назвали інші. Натомість «роми» є ендонімом – так роми називають самі себе.
Стосовно використання цих термінів у народній творчості і літературі учасники дискусії зійшлися на тому, що переробляти повісті, оповідання, народні пісні немає сенсу. Натомість важливо використовувати термін «роми» у сучасних творах.
Віктор Човка, який займається моніторингом в Інформаційно-аналітичному агентстві «РомаУА», зауважив, що роми показали свою патріотичність у війні проти росії, і поширюване зображення ромів на фоні українського прапора є гарним прикладом їх інтеграції в українське суспільство.
Моніторингом мови ворожнечі щодо ромів займалися і в рамках проєкту Європейського центру захисту прав ромів, повідомив Володимир Яковенко, президент правління Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА». Він акцентував, що є серйозна проблема з великими цифровими платформами, адже добитися реагування на скарги, за його словами, фактично неможливо. Учасники згадали приклад, коли коментар зі словами «хохли» і «кацапи» у поясненні ставлення ромів до слова «цигани» був видалений модераторами фейсбука. Але коментарі зі словом «цигани» соцмережа не вважає дискримінаційними.
Ольга Герасим’юк зауважила, що Національна рада за новим Законом має право укладати меморандуми, звертатися до платформ спільного доступу до відео, соціальних мереж щодо протиправного контенту. Тож регулятор буде працювати і в цьому напрямі.
Учасники зустрічі висловилися і про те, що загалом в медіапросторі інформація про ромську спільноту досить викривлена. Говорять здебільшого негативно, фіксуючись на упередженнях, певних способах соціальної поведінки, мало приділяючи уваги інтеграції ромів у суспільство. Люди часто навіть не знають, що роми є громадянами України.
У 2021 році Державна служба України з етнополітики та свободи совісті розробила Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, розповів Ігор Лоссовський, заступник голови ДЕСС. Мала бути створена міжвідомча робоча група для сприяння реалізації Стратегії, однак повномасштана війна трохи перекроїла плани. Зараз Служба відновлює цей напрям роботи, тим паче що реформа законодавства у сфері національних меншин є однією із ключових вимог на шляху набуття Україною членства в Євросоюзі. Працівники ДЕСС також готові долучитися до розробки критеріїв, за якими регулятор та й інші зацікавлені сторони зможуть визначати дискримінаційні висловлювання і фіксувати мову ворожнечі.
Тетяна Сторожко, програмний директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА», запропонувала створити перелік експертів-ромів, які можуть коментувати різноманітні питання, що стосуються цієї спільноти. Адже а в медіа є помітною проблема, коли для коментарів запрошують людей, котрі навпаки часто мають упереджене ставлення до цієї спільноти. Вона наголосила на важливості підходу «рівний – рівному» і потребі встановлення способів взаємодії з владою.
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, зауважив на тому, що ромська спільнота є видимою спільною в Україні, а тому є в полі зору журналістів і медіа. І в найближчі 15 років в Україні буде все більше нових спільнот. Наша країна іде цим шляхом, тож питання має регулюватися з подоланням мови ворожнечі в медіасфері. Це великий виклик, які стоїть перед Україною, вважає він. Правозахисник нагадав, що 2022 року була ухвалена рекомендація Ради Європи з питань мови ворожнечі, яка так само має використовуватися в роботі над визначенням критеріїв. Нині ж Рада Європи працює над рекомендаціями, щодо злочинів на ґрунті ненависті, повідомив Олександр Павліченко.
Завдання Національної ради, зауважив фахівець Національної ради Дмитро Гаврилюк, показати медіа і журналістам, що питання, пов’язані з ромською громадою, можна висвітлювати у інший, поки незвичний для них спосіб. Для цього регуляторові необхідна підтримка ромських організацій. Він повідомив, що всім учасникам наради буде надіслана гугл-форма для розробки критеріїв, і попросив її заповнити. На її основі Національна рада напрацює проєкт документа, який, далі буде проаналізований і доповнений ромськими колегами.
Керівник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Олександр Дяченко закликав представників ромської спільноти допомогти Національній раді моніторити нових суб’єктів – онлайн-медіа – і повідомляти про виявлені факти дискримінації чи мови ворожнечі. «Регулятор буде чутливо реагувати на звернення. При цьому буде дуже послідовним і достатньо демократичним», – наголосив він. Зазвичай після отримання повідомлення про те, що Національна рада бачить у когось порушення, суб’єкти самі виправляються. «Системних порушників, звичайно, будемо карати і безжально», – додав він.
Підсумовуючи обговорення Ольга Герасим’юк ще раз зауважила на потребі просвітницької роботи регулятора з медійниками, журналістами, налагодження взаємодії з громадськістю для якісного перетворення медіапростору. Національна рада дуже сподівається на залученість громадського сектору до вирішення таких чутливих питань, як ромофобія та інших. Регулятор і надалі проводитиме подібні обговорення із представниками інших спільнот і груп суспільства.
