В облраді зростає мода на опозиційність
Слухай онлайн

В облраді зростає мода на опозиційність

Після літніх баталій у парламенті у стінах обласної ради став незаперечним перерозподіл політичних течій, а обрання прем’єр-міністром Віктора Януковича практично не залишило сумніву щодо зміни вектора діяльності у представницькому органі Львівщини. Впевнений курс на відстоювання президентської вертикалі породив серед амбіційного депутатського корпусу облради одностайну думку щодо переходу в опозицію до уряду, однак останні політичні події можуть призвести до того, що обласна рада працюватиме в опозиційному ключі ще й до Верховної Ради.
Після київських подій мода на опозиційність в обласній раді може різко зростати. Вона здатна розширитися далеко за межі десятьох депутатів із Всеукраїнського об’єдання «Свобода» та досягнути формату опозиційної більшості. Відразу з початком роботи нового скликання обласної ради навесні 2006-го, коли ще не зовсім було зрозуміло, до кого на Львівщині взагалі можна бути в опозиції, тож популярність на політичне протистояння в облраді дійсно була невисокою. Однак політичні події у парламенті стали каталізатором збільшення опозиційних настроїв і  тепер окремі політичні гравці намагаються форсувати процес формування більшості для того, щоб не проґавити свій час і під час цього розподілу набрати щонайбільше дивідендів.
 Підготовчий процес до створення опозиційної більшості в ЛОР в основному нічим не відрізняється від коаліційних переговорів в облраді з приводу обрання голови, заступників ради та голів постійних комісій — відбуваються консультації, про які офіційно ніхто не говорить. Однак тут є суттєва відмінність – основними гравцями в теперішньому перерозподілі можуть стати ті, хто отримав не в повній мірі те, на що сподівався навесні 2006-го.
 Новоспеченими опозиціонерами - колись до облдержадміністрації, тепер до уряду та Верховної Ради - мають амбіції стати члени фракції БЮТ. Фракційний керівник Ігор Держко вже встиг припустити, що опозиційна більшість опиратиметься саме на Блок Юлії Тимошенко, тому не важко спрогнозувати, що БЮТ у форматі опозиційної більшості мінімізує права своїх партнерів по обласній опозиції і спробує просувати вузькопартійні інтереси ВО «Батьківщина».
 Попри те, не варто недооцінювати і фракції УНП та ВО «Свобода», які внаслідок політичних колізій в парламенті та власної непричетності до політичної тяганини мають зручний плацдарм для старту. Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, коментуючи наміри Держка встановити гегемонію в опозиційній більшості, відразу ж заявив, що входитиме в об’єднання лише на рівних і партнерських засадах. І така обережність і принциповість Тягнибока може призвести до утворення навіть двох опозицій в облраді, якщо БЮТ не побажає оцінити ВО «Свобода» як рівноправного опозиційного партнера.
 Щодо УНП, то про те, що лідер фракції Олекса Гудима не боїться фальстарту, довела понеділкова президія облради. На засіданні президії чільник УНП чемно нагадав присутнім про те, чому всі начебто забули про формування більшості в обласній раді. Не важко здогадатися, що ніхто про формування більшості не забув, однак очевидно, Олексі Гудимі вигідно винести обговорення більшості з рівня таємних консультацій на рівень офіційних міжфракційних переговорів.
 Таку поспішність лідера УНП в облраді можна пояснити тим, що внутрішні консультації та таємний стиль перемовин фактично не дали бажаного ефекту під час спроб сформувати в облраді більшість після виборів цього року. Крім того, приблизно за два тижні до початку роботи чергової сесії облради 19 вересня на Львівщину прибуде лідер Української народної партії Юрій Костенко, щоб розказати «уенпістам» всієї області, як треба діяти в умовах опозиції до Верховної Ради та до уряду. Олекса Гудима, очевидно, має намір потішити свого партійного керівника або ж просто боїться вдруге наламати дров.
 Моделюючи ситуацію, опозиційна більшість може виглядати так: 42 депутати від БЮТ, 10 депутатів від ВО «Свобода», 10 депутатів від УНП та 9 депутатів від ГП «Пора», разом 71 народний обранець (усього в облраді 120 депутатів). Щоправда, позиція «Пори» виглядає не до кінця зрозумілою. Адже попри те, що офіційно ГП «Пора» заявила про опозиційність до Верховної Ради, не зовсім зрозумілою є позиція голови фракції Віктора Доскіча, котрий не вбачає у створенні більшості в ЛОР нагальної потреби. Швидше за все політики очікують розв’язки переговорів речників антикризової коаліції з помаранчевими колегами, тому так обережно обходять невідворотність опозиційного курсу ЛОР.
 Можна припустити, що офіційне рішення щодо входження «Нашої України» до коаліції національної єдності може спричинити міграційні процеси і у фракціях НРУ та ХДС. Саме тому, напевно, представники цих фракцій в облраді Тарас Федак (ХДС) та Олександр Ганущин (НРУ) не сформували своєї думки про опозиційну більшість і наразі не вирішили, як і де працюватимуть їхні фракції.
 Втім, як видно із прогнозованих підрахунків, потенційній опозиційній більшості, по суті, й не потрібно більше депутатів. Сімдесят один народний обранець — цілком достатня кількість для впровадження в життя опозиційного курсу. До того ж  учасники опозиційної більшості можуть і не захотіти приймати до своїх лав Народний Рух України, голова якого Борис Тарасюк й надалі залишається працювати в уряді Януковича, у той час коли парламентарі від Руху запевняють, що в комуно-олігархічну більшість у Верховній Раді не підуть.
              Далекоглядні політики в облраді усвідомлюють свою невідворотну місію формування виконавчої влади Львівщини в недалекому майбутньому. Навіть тепер, ще не маючи таких повноважень, основні політичні фігуранти уважно придивлятимуться  до своїх потенційних партнерів. Політичні реалії в столиці продемонстрували, як швидко можуть змінюватися політичні пріоритети, отож не виключено, що Львівщині  варто готуватися до приходу нової правлячої опозиції.
 
    Тарас Атаманів, «Гал-info»
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...