Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко переконаний, що в головах людей зріє невдоволення, воно зріє не тільки в Галичині, але й в Донецьку та в Луганську.
– В зв’язку зі скасуванням конституційної реформи 2004 року, як би Ви охарактеризували ситуацію в Україні?
– Партія «Громадянська позиція» заявила про свою позицію одразу після рішення Конституційного суду. Ми підписали спільну заяву від десяти опозиційних партій, яка складається з трьох позицій. Перше – рішення Конституційного суду є не правовим і не конституційним. Виходячи з цього ми не довіряємо Конституційному суду в його нинішньому складі, і ми вимагаємо відставки Конституційного суду. Третє – оскільки нинішній парламент та президент обиралися за інших умов та за іншої Конституції під інший пакет повноважень на інші терміни, то ми маємо провести дострокові вибори і президента і парламента в 2011 року. Це є наша політична оцінка.
Також я хотів би через ваше видання сказати людям таке: хай як важко сприйняти таке брутальне рішення Конституційного суду, однак у суспільстві не повинно бути жодної істерики. Абсолютно тверезо оцініть ситуацію. Можливо, трішки варто відійти від оцінок серцем, а звернутися до розуму. Адже насправді нічого ж не сталося. Не сталося нічого несподіваного, адже після того, як Партія регіонів прийшла до влади, Янукович, за фактом, перебрав на себе усі повноваження, які тільки є. Тепер цей факт було просто зафіксовано юридично на папері і нічого більше.
Ніхто ж не сумнівався, що й без зміни до Конституції Янукович сам призначав усіх міністрів, голів районних адміністрацій тощо. І добре, що він це зробив. Всі побачили його тягу до повноважень, до перетягування цієї владної ковдри. Але стратегічно – це тільки плюс, адже коли прийде нова інша влада з європейським обличчям, вона буде мати на перші дні сильні повноваження, щоб негайно замінити тих людей, які себе дискредитували по всій вертикалі влади.
– Як на Вашу думку можна сьогодні припинити переписування законів «під себе», адже перше що робить будь-яка нова влада – це міняє закони. Який вихід з цієї ситуації?
– Мудрі люди кажуть – вихід там, де вхід. Тобто, якщо ми не хочемо допускати такої «законотворчості», коли штампують закони, навіть не читаючи їх, буквально не маючи їх на руках, як це було минулого тижня, в парламенті, то треба, щоб в парламенті була більшість, яка працюватиме і морально, і відповідально, тому шлях один – вибори. Обрати таких людей, які працюватимуть на суспільство, а не на посилення своїх владних повноважень чи перерозподіл сфер контролю за майном держави, за потоками фінансів тощо. Іншого виходу немає. Треба думати, треба не продавати свої голоси.
– Сьогодні Партія регіонів так активно взялася за впровадження змін в рамках побудови «України для людей», що люди не встигають за всіма змінами. Як Ви гадаєте, скільки ще люди зможуть пристосовуватися до цих змін і як швидко їм увірветься терпець? Чи можливі акції «Україна без Януковича»?
– Знаєте, мої батьки живуть у невеличкому містечку Ватутіно Черкаської області. Це колишнє шахтарське містечко. Нині воно, фактично, вбите, адже все виробництво стоїть і тамтешні мешканці шукають собі роботу на просторах від Сибіру аж до Португалії. Я об’їхаврізні області, переважна більшість людей не живуть законами, вони виживають. Вони думають, як витримати шалений шквал зростання цін на все. Ніхто ж не вірить цифрам, які оприлюднює Азаров з Тігіпком, що начебто ціни зросли лише на 2,9% за вересень. Люди розуміють, що на 15-20% підвищились ціни на молочні продукти, вони бачать, як зросли ціни на м'ясо, овочі, на ліки ціни підскочили в півтора чи два рази. Люди почали отримувати перші платіжки і із жахом думають, як звести кінці з кінцями. Людей турбує, як вижити.
Оце якраз той стан суспільства, який кардинально вирізняється від стану 2004 року. Коли ми говоримо про якусь потужну акцію протесту, то давайте визнаємо, що 2004 рік – це був стабільний, з погляду економіки, рік. Були робочі місця, був хліб, економіка зростала на 10-12%, був прошарок середнього класу, який міг собі дозволити не лише виживати, але й активно захищати свої громадянські права, право на свободу слова, на свободу вибору. Тому суспільство могло зупиняти брутальну фальсифікацію, нині для цього немає передумов.
Суспільство сьогодні придушене, і політики приклалися до цього. Бо ті, хто був протягом п’яти років при владі, а тепер в опозиції, продемонстрували, що вони дали нічим не кращий результат, аніж результат уряду Януковича. І тоді і тепер влада просто брудним чоботом відштовхує людей і не дає їм реалізовувати свої права. Це і є об’єктивна реальність, яка не дозволяє зробити висновок, що найближчим часом може відбутися потужна мільйонна акція, але в головах людей зріє невдоволення.
Воно зріє не тільки тут, на Галичині. Вчора (11 жовтня) я прилетів із Луганська, позавчора був у Донецьку. В місті Дружківка, що під Донецьком, де переважна більшість голосувала за Януковича, я кажу, підніміть руку ті, чия сім’я, відчула себе впевненіше за ці вісім місяців – економічно сильніше, забезпеченіше. Ви знаєте скільки рук підняли? Нуль! Що це означає? Люди якщо не сьогодні, то завтра чи післязавтра будуть голосувати не в режимі за свого або проти чужого, а голосуватимуть за компетентного чи не компетентного. Тоді з’явиться шанс і цей шанс є значно ефективніший, ніж коли в штучному режимі влаштовувати акції.
Але якщо будуть такі брутальні дії як, наприклад, спроба просунути отой закон про мови, який розірве країну навпіл та позбавить її майбутнього, тоді треба ставати усім національним силам та небайдужим патріотам – незалежно від того, який у тебе патрійний квиток та захищати себе і своє майбутнє. Тому я прогнозую такі рубіжні протести, вони можуть мати місце.
– На вашу думку Табачник та Азаров – це підставні особи, якими прикривають всі політичні прорахунки?
Я б не перебільшував роль Азарова. В межах відведеної йому вузької ніші, де він може приймати самостійні рішення, а це насамперед стосується міністерства фінансів та казначейства, він пробує зробити хоч щось корисне для держави – втримати баланс бюджету. Але всіх міністрів призначав не Азаров, а Янукович, і вони підкоряються тільки йому. Тому більшість рішень, які приймаються в уряді і стратегічні напрями, які визначаються, – це не Азаров.
Азаров, справді, через деякий час піде на відпочинок, його туди відправлять, але щодо змін в законах, а змінили 32 закони, то тут вплив Азарова був максимально обмежений. Янукович через його голову буде призначати керівників і заступників в центральні органи виконавчо влади, не питаючи нікого. Якщо досі він хоча би формально відбирав у нього підпис, то тепер взагалі буде його обходити.
Що ж стосується Табачника у ролі цапа-відбувайла, то він сам себе таким зробив та призначив на таку роль із самого початку. Коли він почав робити різкі кроки, ламаючи те, що створювали до нього спокійно та скрупульозно, коли почав робити заяви, в тому числі, які були спрямовані проти галичан. Це не прикрашало б будь-якого міністра. Подивіться, сьогодні ми з вами тут, у Львові, а в чотирнадцяти областях, і в тому числі у Львівській, студенти проводять масові акції протесту. Ну для чого було впроваджувати норму, яка вимагає кожен крок в університеті оплачувати – і Інтернет, і бібліотеку…
Давайте ще поставимо на вході турнікет і будемо платити по5 гривень за вхід і по 10 – за вихід. Для чого цеймаразм? Хіба ж не знає міністр та не знає уряд, як важко тепер вчити дитину, в якому стані нині суспільство? Як важко послати на навчання дитину та усвідомлювати, що потім їй ще й не буде роботи. Вони зробили цей крок – нарвалися на негатив. Вчора президент так по-батьківськи похитав пальчиком «ну-ну», сьогодні вже внесли зміни. Це не розумна політика, вона тільки підриває довіру до влади. Якщо така політика виходить від міністра, то це свідчить тільки про його хибні кроки.
– Чому «Громадянська позиція» не висувала свого кандидата на посаду міського голови Львова?
– Ми висуваємо кандидатів на міських голів там, де впевнені, що наша людина спрацює сильніше ніж кандидати від інших партій. Ми не були до цього готові, і я це чесно визнаю. На наступних виборах у нас буде свій сильний кандидат, наразі такого нема, але у нас сильні люди йдуть в Львівську міську та обласну ради. І за те, щоб вони пройшли, ми будемо боротися.
– У Львові дуже часто лунають заяви, що місцеві вибори – це обкат передвиборчих технологій до Верховної Ради. Що Ви думаєте з цього приводу?
– Ваше питання поставлене абсолютно точно і я дозволю собі дати на нього ширшу відповідь. Я оперую саме такими термінами, пояснюючи людям свою позицію. Нині і справді проходить обкатка суспільства. Складається таке враження, що наближені до Януковича політологи та соціологи сиділи з наперсткомі підраховували, як би нам прийняти такий закон і таку схему виборів, щоб Партія регіонів всюди отримала більшість.
Мета – показати, що та карта, яка була на табло ЦВК після президентських виборів, коли Україна була поділена навпіл двома кольорами змінилося на користь регіоналів, що більше синього пішло в центр і на захід. Саме тому вони внесли такі брутальні змін в законодавство. І я думаю, що наступні парламентські вибори будуть проводитися за тією ж схемою: 50% - по мажоритарних округах, 50% - по списках.
Та не слід забувати, що це своєрідний тестом для опозиції. Я налаштовую наших представників «Громадянської позиції», які братимуть участь у виборах, на максимально тісну співпрацю з усіма опозиційними партіями, які зацікавленів тому, щоб забезпечити прозорий виборчий процес, щоб не знищувати один одного під час агітаційної кампанії, а сісти поряд та дивитися в чотири ока, а не в два, щоб виборчі голоси рахували, як треба. Якщо ми пройдемо ці етапи, то це буде основа для руху вперед.
Оскільки ж влада не можу сьогодні вирішити ключові соціально-економічні питання, то люди будуть орієнтуватися на інших. І якщо нині рейтинг Януковича із 48% впав до 23%, то він збільшуватися не буде, хіба що десь точково. Тому зміни будуть, і я в це вірю.
Розмову вела Анна НОВИК, Гал-інфо.
