На Донбасі чергове загострення бойових дій. Українців знову почали лякати загрозою російського вторгнення. У медіа активно акцентують увагу на скупченні російських військ на українсько-російському кордоні, а також на початку російсько-білоруських військових навчань.
Для чого офіційні особи та експерти нагнітають істерію та кому це потрібно Гал-інфо поспілкувалося з співголовою ГІ «Права Справа», активістом з Луганська, воєнним експертом Дмитром Снєгирьовим.
Сили вторгнення
Як зазначив Дмитро Снєгирьов, дивними виглядають заяви начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, щодо так званих сил вторгнення сконцентрованих на російсько-українському кордоні. Зокрема, він озвучував інформацію про те, що на кордоні розгортають три дивізії.
«Варто зазначити, що пан Муженко не договорює, адже ці дивізії закінчать своє формування наприкінці 2017 - на початку 2018 років. Поки вони не розгорнуті, тому не можуть виступати силами вторгнення. Окрім того, якщо говорити про вторгнення, то три дивізії – це не достатні сили. Людського потенціалу не вистачить для успішного наступу. Як мінімум має бути 300-400 тис. військових. Ось коли їх буде хоча би 200 тис, тоді можна говорити про якісь сили для повномасштабного вторгнення в Україну», - зазначив Дмитро Снєгирьов.
Окрім того, експерт наголосив, що дивує і те, що цю концентрацію військ розглядають лише як сили вторгнення.
«Чому їх розглядають виключно як сили вторгнення, а не навпаки, як сили, що будуть протидіяти можливій загрозі вторгнення в Росію. В ОРДЛО, якщо робити висновки із заяв Муженка, зосереджено приблизно 40 тис. бойовиків. По кількості танків і важкої артилерії вони перевищують деякі армії країн Європи. Коли постане питання про те, що Росія їх зрадила, а воно рано чи пізно таки постане, куди вони полізуть? Швидше за все, не на території підконтрольну Україні. Тому виникає питання чи не перестраховує себе Росія? Чому ці дивізії ми не розглядаємо їх, як класичні «загрядотряди»? Усі прекрасно розуміють, що протестні насторої є не лише у Гіркіна (один із ватажків бойовиків на Донбасі, громадянин РФ Ігор Стрєлков (Гіркін), - ред.). Уявімо собі, що з’явиться якийсь божевільний, який наважиться очолить ці протестні настрої, а вони сам по собі таки є протестним. Де гарантії, що весь цей натовп з ідеєю встановлення сумнозвісного «руского міра» та «порядку» не посуне до самої Росії?», - сказав Дмитро Снєгирьов.
Експерт вважає, що Росія не лише має на меті психологічно тиснути своєю концентрацією військ на кордоні, але й убезпечити себе від можливих непередбачуваних сценаріїв розвитку подій. Наприклад, коли підконтрольні їй бойовики вийдуть з-під контролю.
Кількість бойовиків в ОРДЛО
Дмитро Снєгирьов зазначив, що офіційні особи із незрозумілих причин почали завищувати кількість бойовиків на Донбасі. Зокрема, Віктор Муженко повідомляв про 39-40 тис. бойовиків. Однак, за словами Дмитра Снєгирьова, варто пригадати раніші заяви його першого заступника, генерала Назарова, який винен у збитті літака Іл-76 над Луганським летовищем у 2014 році, коли загинули десантники.
«Під час одного із виступів на телебаченні Назаров заявив про те, що кількість бойовиків налічує 32-33 тис. То звідки тоді взялася цифра 40 тис. осіб, якщо в ОРДЛО не було мобілізаційних заходів та передислокації військ з боку Росії. За такий короткий проміжок часу не могли бути мобілізована така велика кількість. Дивними виглядають заяви нардепа Дмитра Тимчука, що через скорочення фінансування з боку РФ в першому армійському корпусі готується скорочення фінансування, а заробітна плата бойовиків зменшиться. Одні заяви офіційних осіб суперечать іншим», - сказав Дмитро Снєгирьов.
Вторгнення з Білорусі
Новий виток істерії розпочався із чергового поширення інформації про проведення на території Білорусі спільних навчань з російських та білоруських військових.
«У навчаннях буде брати участь 12 тис військових у тому числі і білоруського контингенту. Якщо говорити що їх навпіл, то цього недостатньо, щоб бути силами вторгнення. Говорити про це є нічим іншим, як нагнітати паніку. Слід нагадати, що напередодні цих навчань з дружнім візитом до України прибув президент білорусі Олександр Лукашенко, якого назвали тоді мало не найкращим другом України. Він запевнив Петра Порошенка, що Білорусь ніколи не буде плацдармом для вторгнення в Україну», - зазначив Дмитро Снєгирьов.
Водночас він додав, що нагнітання панічних нас торіїв та поспішні заяви зіграли на руку білоруському лідеру.
«Свого часу український посол в Білорусі не те сказав про навчання і його попередили, щоб він не роздмухував дипломатичний скандал. Згодом і Муженко долучився до роздмухування панічних настроїв, чим підставився під міжнародний скандал. Але завдяки ось цим страхам, які нагнав і Муженко, і всі ці військові експерти, усім цим вдало скористався Лукашенко. Підсумком його візиту стало підписання договору про те, що білоруські товари під виглядом гуманітарної допомоги без участі третьої сторони, тобто України, будуть іти на тимчасово окуповані території», - зазначив експерт.
Дмитро Снєгирьов підкреслив, що об’єми білоруських товарів, за різними оцінками, становить 25-30%. Це і молочні продукти, і тютюн, і горілка, а також побутова хімія.
«Фактично ми дали їм можливість без участі третьої сторони постачати гуманітарні товари на ці території. Припускаємо, що враховуючи той факт, що власниками торговельних мереж є Плотницький і Захарченко, а самі терористи неодноразово говорили про продаж гуманітарної допомоги у "віджатих" торгових мережах, можемо припустити, що йдеться про завуальований характер постачання білоруських товарів та торгівлі ними на окупованих територіях», - сказав Дмитро Снєгирьов.
Він наголосив, що Лукашенко дав гарантії контролю ситуації під час проведення спільних білорусько-російських навчань, що Білорусь не буде використана як транзитна держава накопичення ворожих військ, а натомість отримав ексклюзивне право торгувати з невизнаними самопроголошеними республіками на Донбасі.
Як Росія кордон береже
Дмитро Снєгирьов також підкреслив, що дивують заява новообраного голови Держприкордонслужби про те, що Росія посилює режим охорони кордону на своїй ділянці.
«Варто зазначити, що він озвучуючи інформацію опирається на повідомлення народного депутата Дмитра Тимчука, який розповів, що Росія передислокувала на кордон ротно-тактичну групу для посилення режиму охорони. Мушу пояснити, що ротно-тактична група – це 150, максимум 200 чоловік. Якось геть не зрозумів, як 150 осіб може посилити режим охорони кордону, коли протяжністю неконтрольованої ділянки складає 440 кілометрів. Викликає подив і місце розташування в цієї групи, а саме Кадамовський полігон. Якщо поглянути на карту, то чітко видно, що цей полігон розташований на відстані 150 кілометрів. Як можна посилити режим охорони кордону на такій відстані і такою кількістю людей?», - сказав Дмитро Снєгирьов.
Водночас він зазначив, що загалом уся ця озвучена інформація виявляється не нова, адже ФСБ РФ ще у травні 2015 року повідомила про те, що Росія посилює режим охорони кордону, відтак звела оборонні споруди: 40 кілометрів інженерних споруд, 100 кілометрів рову.
Ворог біля воріт?
Навіщо ж тоді з екранів телевізорів лякають українців повномасштабним російським вторгненням, розгортанням нових дивізій та загрозою з білоруського боку?
«Зараз перед Україною знову постало питання про реінтеграцію окупованих територій. Як сприйме цей процес українське суспільство? Простіше це робити, коли є загроза повномасштабного вторгнення. Швидше за все саме нагнітанням паніки довкола цієї загрози і займаються деякі посадовці та експерти і при чому роблять це масовано. Лякають тим, що в жовтні буде загострення, а потім Росія введе війська і саме тому варто шукати шлях реінтеграції цих територій. Готують підґрунтя, щоб суспільства м’якше це сприйняло», - вважає Дмитро Снєгирьов.
Ситуація на фронті
Як зазначив Дмитро Снєгирьов, на фронті знову тривожно і як завжди пов’язане це загострення із майбутніми перемовинами.
«Кількість обстрілів знову зросла. Це позиційна війна. Як завжди загострення спостерігаємо напередодні важливих дипломатичних зустрічей», - сказав Дмитро Снєгирьов.
Водночас є інший аспект, який справді викликає серйозне занепокоєння.
«В Станиці Луганській місія ОБСЄ має організувати цілодобове спостереження за розведенням сторін конфлікту та припиненням вогню. Станиця Луганська входить до чотирьох пунктів де мають розвести війська та встановити цілодобовий контроль. Безумовно позитивом є те, що Станиця має бути демілітаризована. З іншого боку - нас поставлять перед фактом виведення війська, а це вже питання доцільності такого кроку, бо неприкрита Станиця Луганська – це передумова для можливого контрнаступу ворога. Україна у цій ситуації немає жодних безпекових гарантій.
Є дуже серйозна пересторога з цього приводу, адже враховуючи моральність та дотримання будь-яких угод зі сторони бойовиків не слід сподіватись на дотримання і цих домовленостей. Наявність місії ОБСЄ зовсім не є гарантією дотримання тією стороною угоди. Щоб домовленості були дотримані на цій ділянці мають бути не беззбройні представники місії, а озброєний миротворчий контингент. Наразі нема жодних гарантій, що їхні підрозділи не посунуть на нашу території. Натомість ми не зможемо вчасно відреагувати на їхнє просунення. Не слід також забувати, що Станиця – це російськомовний анклав донських козаків значна частина яких має латентні сепаратистські нахили», - сказав Дмитро Снєгирьов.
