Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Як вберегти підлітків від негативного впливу соцмереж: практичні поради психолога

Діти та підлітки - найбільш вразлива вікова категорія користувачів соцмереж, адже їхня психіка найлегше піддається негативному впливу. З іншого боку, будь-кому у 21 столітті складно відмовитись від переваг онлайнсередовища, то де ж шукати золоту середину?

Фото: Depositphotos

Небезпека підстерігає теперішнє молоде покоління не лише у реальному житті, а й у віртуальному. Стрімка популярність соцмереж має як низку переваг, так і загроз. Наприклад, вони допомагають розширити кругозір, дозволяють спілкуватися з людьми з різних куточків світу та знайти своїх однодумців, дають можливість проявити свою креативність через створення унікального контенту. Однак до негативних аспектів можна віднести вплив на психічне здоров’я (залежність від соцмереж, зниження самооцінки через порівняння з іншими, депресія, тривога, кібербулінг) та фізичне (порушення сну, сидячий спосіб життя, проблеми із зором).

28 листопада Австралія схвалила закон про заборону соцмереж для дітей до 16 років, пише Reuters. Обмеження стосуються платформи TikTok, Facebook, Snapchat, Reddit, X (Twitter) та Instagram. Новий закон набуде чинності через рік, за порушення компаніям передбачені штрафи до 50 мільйонів австралійських доларів (32 мільйони доларів США).

На думку психолога, це не зможе повністю вирішити проблему.

“Заборона використання соцмереж до 16 років може бути частиною стратегії захисту дітей від шкідливого впливу, але вона не є достатнім комплексним рішенням. Діти зможуть знайти способи обійти заборону.

Соціальні мережі є лише однією з численних причин, що впливають на психічне здоров'я молоді. Інші фактори, такі як сімейне середовище, освіта, культурні стандарти та вплив ЗМІ, також відіграють важливу роль”, - розповіла для "Гал-інфо" Тетяна Глуханюк, психолог-консультант у методі когнітивно-процесуальної терапії, тренер, дитячий психолог, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи Івано-Франківського ОІППО.

Однією з найбільших загроз соцмереж є те, що вони створюють ілюзію “ідеального життя”. Підлітки починають порівнювати себе з образами в Інтернеті, що може викликати відчуття заздрості, самотності, неповноцінності або нікчемності, знижувати самооцінку і задоволення життям, а також спричиняти стрес, тривогу та симптоми депресії.

Все більше підлітків відчувають тривогу або страх, коли бачать, що інші можуть насолоджуватися приємними моментами в інтернеті, поки вони самі відсутні. Це спонукає їх постійно бути на зв'язку, щоб не пропустити новини і залишатися в курсі останніх оновлень. Це явище називають «страхом втратити», що провокує залежність від соціальних мереж і номофобію - страх залишитися без мобільного телефону”, - додає пані Тетяна.

Окрім негативного впливу на психічне здоров’я, психологиня звертає увагу на те, що надмірне спілкування підлітків в онлайнсередовищі може знижувати навички живого спілкування, особливо розуміння невербальної комунікації, що ускладнює формування емпатії та емоційних зв'язків.

За даними AHAD (Національної асоціації нервової анорексії та пов’язаних з нею розладів), 80% дівчат до 18 років незадоволені своїм тілом. І чоловіки, і жінки відчувають тиск суспільства через нав’язані стандарти краси. Порівняння з ідеалізованими образами в соцмережах може призвести до розладів харчової поведінки. Водночас варто зазначити, що соціальні мережі – не єдиний фактор.

Культурні норми, вплив ЗМІ, сімейні та соціальні очікування також суттєво впливають на формування самооцінки. Тільки відносно недавно ми на подіумах почали бачити моделей, форми яких не 90-60-90. При цьому майже всі каталоги продукції або рекламні банери у великих торгівельних мережах залишаються «ідеальними». Соціальні мережі, можливо, підсилюють ці явища, але вони є частиною більш комплексної проблеми”, - пояснює психологиня.

Наприклад, TikTok вводить обмеження на використання бьюті-фільтрів для підлітків до 18 років, бо після їх використання особливо дівчата починають вважати своє справжнє обличчя непривабливим, повідомляє The Guardian. Проте чи покращить це ситуацію, якщо продовжувати встановлювати обмеження, замість того, щоб відмовитись від них взагалі, покаже хіба час.

Для того, щоб допомогти підліткам формувати здорові звички у використанні соцмереж, необхідний комплексний підхід як на рівні держави, так і сім’ї. Пані Тетяна зазначає, що важливими є освітні програми, де на заняттях вчать безпечного і відповідального використання інтернету та соціальних мереж, як розпізнавати фейковий контент, уникати маніпуляцій та захищати персональну інформацію.

Проте найкращий приклад здорового використання соцмереж, за словами психологині, мають демонструвати дорослі: “Виховання культури поміркованого використання соціальної мережі у великій мірі залежить від прикладу найближчих дорослих. Скільки у сім’ї заведено перебувати у гаджетах? Батькам варто з раннього дитинства підтримувати інтерес до занять, які не залежать від гаджетів, таких як спорт, музика, творчість чи читання. Гарною традицією є спільні подорожі, ігри чи прогулянки, щоб підлітки проводили більше часу в реальному світі. Ну і як допомога - технічні засоби контролю. Допомагаємо зрозуміти, що час у соціальних мережах швидко збігає завдяки використанню спеціальних додатків для контролю часу, проведеного в інтернеті, та обмежуємо доступ до небажаного контенту”.

Що мало би турбувати батьків за словами психолога:

  1. Різкі зміни в настрої та поведінці – підліток може ставати все більш дратівливим, сумним або тривожним.
  2. Зниження інтересу до навчання та, відповідно, зниження успішності в школі.
  3. Уникання контактів з друзями та родиною, відмова від участі у позашкільних заходах і, як наслідок, соціальна ізоляція.
  4. Зміни в режимі сну (безсоння, або навпаки, надмірний сон).
  5. Збільшення або зменшення апетиту.
  6. Фізичні симптоми: головний біль, біль у шлунку або інші скарги на здоров'я.
  7. Постійне користування гаджетами, навіть під час обіду чи спілкування.

Як діяти батькам у такому разі:

  • варто ініціювати відверту та спокійну розмову з дитиною, зрозуміти, який контент її цікавить, обговорити, чому важливо бути обережним із тим, що вони дивляться та діляться в мережі (для налагодження контакту іноді допомагає розповідь, як самі справилися із викликами в цифровому світі);
  • встановити разом з підлітком правила щодо використання соціальних мереж: обмеження часу, проведеного онлайн, визначення годин для користування гаджетами та зобов'язання залишати телефони під час спільних обідів або сімейного часу;
  • підтримка реальних соціальних взаємодій через заохочення до гуртків, спортивних секцій, спілкування у спільнотах за інтересами (зараз часто такими спільнотами стають різні волонтерські групи);
  • бути прикладом здорового використання технологій;
  • якщо ситуація не покращується або навіть погіршується, звернутися до шкільного психолога або іншого фахівця з психічного здоров'я для професійної допомоги.

Вікторія Тимофій

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ