Львів'янин подолав за 23 дні понад 700 кілометрів.
У березні ми розповідали вам історію Ярослава Козака – львів’янина який наважився на велику авантюру: за три тижні оббігти всю Львівщину, а це понад 700 кілометрів. Сьогодні він завершив свій пробіг, а напередодні ввечері «Гал-Інфо» повторно зв’язався з Ярославом аби розпитати про особливості цього пробігу, вплив карантину та подальші плани.
Ярославе, наскільки важко було долати дистанцію самотужки? Чи приєднувався хтось до вас на окремих етапах?
Біг практично всю дистанцію сам. У Бродах долучалися вихованці місцевої ДЮСШ. Ввечері зустріли на в’їзді в місто та пробігли до центру, а на другий день ще спільно подолали приблизно десять кілометрів. У Стрию та Раві-Руській долав частину дистанції разом з велосипедистами, у Радехові долучався Петро Музичка з Народного Руху України. Якби була інша ситуація, то могли б подумати про залучення школярів задля ідейно-виховної роботи. Зрозуміло, що за умов карантину таке ми робити не могли, тому забіг відбувався в дещо іншому режимі.
Ще до теми карантину. Як він вплинув на ваші плани?
Не відбулися масові зустрічі. Обмежувалися невеликою групою людей щовечора у центральній частині населених пунктів. У багатьох містах зустрічали голови РДА, міські голови, журналісти та громадські активісти. Метою цього пробігу, окрім власне подолання дистанції, було інформування про річницю підняття прапора. Це не вдалося реалізувати на 100%. Хоча, хто шукає способи, той їх знаходить. Так у Самборі радіостанція поспілкувалася зі мною в телефонному режимі та згодом транслювала це в ефірі.
Наскільки комфортно було бігти, зважаючи на не надто весняну погоду в березні?
Березень справді був важкий. Перша частина, а це – Белз, Сокаль проходила з снігопадами. Сніг з дощем супроводжував мене на Золочівщині та Перемишлянщині. Непростими видалися гірські етапи: після Сколе знову засніжило, тому шлях та Турку та Самбір долав зі снігом на узбіччях. Умови непрості, але подолати заплановану дистанцію вдалося.
Наскільки сильна втома накопичилася за такий тривалий час і чималу подолану відстань?
Втома нагромаджується і це зрозуміло. Якщо на початку долав денну дистанцію відрізками по 10-12 кілометрів, то тепер зменшив їх до 6-7 кілометрів. Теж залежить і від погоди: якщо сонячно та тепло, то біжиться легше. Якщо ж вдень тримається морозяна погода, то доводиться долати дистанцію меншими частинами. Орієнтуюся на власне самопочуття.
Чи вимагає організм якогось особливого харчування, зважаючи на навантаження?
Перед тим як вийти на старт мав консультації зі спортивними лікарями, які рекомендували мені певні продукти. Мій сніданок – вівсянка з медом, горіхами або сухофруктами. І це їжа на щодень, яка вже виправдала себе за тривалий час. Після цього можу спокійно бігти. Як перекус використовував арахіс, чорний шоколад, ті ж сухофрукти. Якщо говорити про делікатеси, то готували в дорозі червону рибу. Також в хід йшов вітамінний комплекс з усіма необхідними елементами. Найважчими були перші декілька днів. Далі ж організм перебудувався і я вже не відчував якихось болів у м’язах чи суглобах.
Чим займетеся після фінішу пробігу? Скільки часу виділите на відпочинок?
Зараз піду на самоізоляцію. Було досить багато зустрічей, тому не хочу піддавати людей ризику. Поки не було доступу до телебачення 24/7, то сприймалося все легше. Та відкривши будь-яке медіа розумієш, що це не жарти. Розумію, що попри непогане самопочуття необхідний фізичний відпочинок та харчування, яке допоможе відновитися після цих навантажень.
Які у вас подальші плани? Чи є, можливо, ще масштабні проекти у вас у шухляді?
Брав участь у багатьох пробігах куди більших, ніж цей. Проте вони були естафетні, де у випадку поганого самопочуття, травми вас готові були підмінити партнери. Тут же я сподівався 23 дні лише на себе. З Божої ласки, нічого надзвичайного зі мною не трапилося. У мене є ще одна масштабна ідея «Україна в Європі: пробіг довкола Європи». Загальний кілометраж складає десь 8000 кілометрів групового бігу. Розроблений план, складений кошторис і залишається лише одне: дочекатися моменту, коли Україна буде ближче до Європи. Сподіватимемося на покращення і політичної ситуації, і епідеміологічної. Побачимо коли мій план можна буде витягати з шухляди.
З кожною новою поправкою постанови від КабМіну люди, які люблять побігати перевіряють, чи їхнє заняття ще легальне: можна чи ні вийти сьогодні. Що, на вашу думку, зараз їм робити?
Почнімо з того, що мій пробіг певною мірою став моєю самоізоляцією. Я, як «одиночний» бігун, не можу зашкодити нікому, точно як і мені ніхто сторонній не зашкодить просто тому, що нікого поруч не буде. Фізичні вправи навпаки мають здатність покращувати імунітет. Моя ранішня пробіжка завжди відбувається на свіжому повітрі в Брюховицькому лісі. Пораджу всім не сидіти вдома з «важким повітрям». Звичайно, що мова не йде про прогулянки містом, а про виїзд кудись за його межі чи прогулянки лісом. Запрошую всіх бігати.
Тарас Жеребецький, Гал-Інфо
