Закінчилися вибори до парламенту, але все, що відбувається в Україні – це не тільки боротьба за парламент. По суті, закінчився перший етап президентських виборів. Ми б його назвали відбірковим. Внаслідок цього відбору до парламенту пройшло п’ять партій.Зрозуміло, що від цих п’яти утворень може бути п’ять реальних кандидатів у президенти.
Нагадаємо, що на виборах до ВРУ 2012 року, за даними ЦВК, найбільше набрав блок опозиційного на той час Віктора Ющенка «Наша Україна» – 23.57% (70 мандатів за списком), а далі розмістилис: Комуністична партія України – 19.98% (59 депутатів), провладнийвиборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" – 11.77% (35), опозиційні до Кучми "Виборчий блок Юлії Тимошенко" – 7.26% (22 депутати), Соціалістична партія України – 6.87% (20 мандатів), партія тодішнього одіозного голови Адміністрації Президента Віктора Медведчука отримала 6.27% (19депутатів).
Якщо підсумувати, то опозиційні до влади сили здобули підтримку 37,7% населення, а провладні разом з комуністами – 38,02%. І хоча були підозри , що 2% на користь влади були у тих пачках бюлетенів, які, імовірно,донесли, але, незважаючи на це, бачимо, що електоральні симпатії були практично рівні.
Черезменше ніж два роки ці сили висунули кандидатів у Президенти України. «Наша Україна» та БЮТ підтримали Ющенка (формально він йшлов на ті вибори самовисуванцем), провладні «За ЄдУ» та СДПУ(о) – кандидата від влади Віктора Януковича. Соціалісти та комуністи виставили на перегони своїх лідерів о. Мороза та П. Симоненка, відповідно. Усі вони у першому турі фвнвшували з таки результатами: Віктор Ющенко – 39.9%, Віктор Янукович – 39.26% (різниця у 180 тисяч голосів), Мороз 5.82%, Симоненко – 4.97%. Таким чином ,результат Мороза залишився майже незмінним, а в Симоненка аж 14% голосів як корова язиком злизала.
Для чого ми це згадуємо? Відповідь проста: тепершін події дуже нагадують 2002 рік. Хоча і є де-які відмінності.
Отож, що маємо сьогодні за два роки до виборів Президента України? До парламенту пройшлипровладна Партія регіонів з 30% голосів, партія опозиційної Ю. Тимошенко отримала 25.57%. Інша опозиційна партія УДАР набрала 13.96%. Нібито опозиційні, але пристрасні любителі будь-якої влади комуністи сягнули 13.18% голосів. І нарешті нове явище в українській політиці – опозиційна партія «Свобода» дістала 10.44%. Бачимо, що сумарно симпатії виборців на боці опозиції – 49.92%. Влада разом з комуністами має приблизно 44%.
Власне, перша відмінність від 2002 року полягає в тому, що вже на першому етапі президентських перегонів перевага на боці опозиції у більш ніж мільйон голосів. І це вже є великою проблемою для влади. Друга розбіжність – це те, що лідер найрейтинговішої опозиційної партіїЮлія Тимошенко сидить у тюрмі.
Зрозуміло, що за умови ізоляції Юлії Тимошенко претендуватимуть на головний пост у державітакі особи: Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Віктор Янукович і Петро Симоненко. Найбільше шансів поборотися з Януковичем мають Яценюк та Кличко. Проте, як не парадоксально, але доля президентських виборів в Україні залежить від позиції ВО «Свобода». Протягом цих двох років стане зрозуміло, на яку перспективу – довго– чи короткотермінову – працює ця сила. Відтак, на нашу думку, є кілька варіантів розвитку подій.
Варіант 1
Тягнибок іде в президенти. Набирає до 10% голосів, більшістьйого виборців розуміє, що нереально сьогодні йому досягтибільшого. До того ж небажання програти мобілізує виборця госувати за іншого лідера – більшої опозиційної сили. Тому Олег Тягнибок може навіть недобрати кілька процентів до тих 10, які здобула партія на останніх парламентських виборах. У той же час Яценюк об’єднується з Кличком і в другому турі, можливо, виграють в Януковича.
Позиція «Свободи» буде більшості виборців не цікавою, бо йтиме електоральна війна проти влади. «Свобода» тоді програє найбільше. Такапозиція ще й посилюватиме чутки про варіант Банкової вивести Тягнибока і Януковича в другий тур , а це привяже «Свободу» до Регіонів.
Однак, видається, що «Свобода» готова обрати інший, найкращий для себе та України варіант – не висувати свого кандидата. Пробний камінь pакинуто. Цю місію виконала Ірина Фаріон, яка за повідомленням ЗІКуcказала: « Для нас не йдеться про персону Олега Тягнибока, а йдеться про те, щоб усунути Януковича і його кліку від влади. Якщо ми на цих виборах поступилися своїми округами, де точно б виграли, узгодивши їх із Об’єднаною опозицією, то невже ми не зробимо це перед ще більш важливою президентською виборчою кампанією?». Але про все за порядком.
Варіант 2
Олег Тягнибок у першому турі підтримує Кличка, а Яценюк іде окремо.Тоді вони набирають по 18-20 % і збільшують шанси для влади провести у другий турСимоненка та повторити 1999 рік. Це однозначно програш для усіх трьох . Другий варіант також є мрією влади.
Варіант 3
Усі троє роблять ставку на Кличка чи Яценюка і виграють вибори. Саме про це , до речі, говорив Юрій Луценко у своєму останньому слові, виголошеному в Апеляційному суді Києва 21 листопада. "Відтак, все залежатиме від їхніх дій у новому парламенті, який стане вирішальним екзаменом для їхніх справжніх здібностей та намірів", – зазначив Луценко у повідомленні «Української правди».
Залишається тільки відповісти на одне запитання : Яценюк чи Кличко?
Відповідь начебто очевидна, – Яценюк. Яценюк, бо БЮТ набрав найбільше голосів по регіонах, бо має великий політичний та адміністративний досвід, бо добрий економіст.
Однак, по-перше, проблема полягає в тому, чи це голоси Яценюка чи Тимошенко? По –друге, уявімо собі у другому турі Яценюка та Кличка , які опонують Януковичу. Хто з них харизматичніший, уособлюється із силою, впертістю, наполегливістю, одержимістю? Також важливо провести дослідження на предмет, хто з них здатен залучити більше голосів сходу та півдня України. Власне, з тим, у кого з цих двох кандидатів більше потенціалу для перемоги, опозиція визначатиметьсядовго і болісно. А от влада , виглядає, вже визначилася.
Судіть самі. До окружних виборчих комісій не потрапилипредставники партій "УДАР Віталія Кличка" і ВО "Свобода".У самій партії «УДАР» під час виборів коїлися дивні речі про які писала Катерина Аврамчук на Українській правді. Адже традиційно « в останні тижні передвиборчої кампанії найбільше ресурсів партії кидають на агітацію. Так політики намагаються утримати своїх вже загітованих виборців, згітувати нових і тих, що ще не визначилися. Проте, згідно з внутрішнім розпорядженням партії, особисто підписаним головою виборчого штабу Віталієм Ковальчуком, з 15 жовтня розмір ресурсу по забезпеченню працівників ударівських виборчих штабів скоротили на 50% від попереднього. У ситуації, коли УДАР потерпав від нападок "Свободи" і навіть від теперішнього вірного соратника "Батьківщини", це було однаково, що відкрити ворота замку під час облоги».
Ще одним прецедентом, про який також повідомлялось, є те, що Партія регіонів під завісу виборів випустила ролик, у якому апелює до потенційних симпатиків партії Кличка, закликаючи їх не голосувати за «УДАР». Один з політологів пояснив, що таким чином влада показує свою слабість, і це психологічний програш перед ще молодою партією. І таких прикладів можна навести більш ніж достатньо.
Звичайно, що будь-яка логіка є суб’єктивною. Проте вже найближчі місяці роботи нового парламенту покажуть справедливість чи хибність цих думок.
Андрій Возний.
Фото: zhitomir.info, bestin.ua
