Слухай онлайн
Здоров'я

COVID-19 і онкологія – боротьба двох титанів

В умовах світової пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 все актуальнішим стає питання впливу цієї інфекції на людей, які стаждають на онкозахворювання. Цей виклик є новим для усього світу, тому лікарі у всіх куточках земної кулі намагаються напрацювати дієвий алгоритм, який дасть змогу мінімізувати ризики для онкохворих пацієнтів.

Як це відбувається у США?

Перший підтверджений випадок коронавірусної хвороби (COVID-19) у США був зареєстрований 20 січня 2020 року в окрузі Сногоміш, штат Вашингтон. Станом на 14 березня 2020 року у штаті Вашингтон було вже 642 випадки та 40 смертей. Станом на 1 квітня 2020 року у США зареєстровано 182 070 випадків зараження COVID-19, з них 3661 померло. Щодня на території США заражаються від 18 до 20 тисяч осіб, помирає від 500.

Для порівняння, в Україні перший випадок був зареєстрований 2 березня у Чернівецькій області. Пацієнтом був чоловік, який повернувся в Україну з Італії.  В Україні на даний момент 645 підтверджених випадків та 17 летальних випадків. Щодня заражається від 90-100 осіб, помирає 3-4.

Загалом, у світі зареєстровано 860 тис людей, які захворіли COVID-19, на жаль померло 42 300 і ці цифри постійно змінюються.

У США лікарям пощастило надавати допомогу  хворим на онкозахворювання у багатому на ресурси середовищі із сучасними методами лікування. Однак реальність зменшення запасів та лікарняних ресурсів в умовах пандемії COVID-19 – це відхід від звичного стану речей.

За даними статистики Globocan, у світі 18 млн первинних випадків онкозахворювань. В Україні - 170 тис випадків. 

Вважається, що потенційна загроза COVID-19 для наших пацієнтів з ослабленим імунним статусом внаслідок їх хвороби або лікування, яке ми надаємо, є значною, що змінює звичайний баланс ризику/користі.

Дані про імунодепресивних пацієнтів є обмеженими, але перші опубліковані звіти з Китаю про результати пацієнтів із раком, які були інфікованими COVID-19, вказували на те, що ризик важкого перебігу із застосуванням ШВЛ для них є  у 3,5 рази вищим. Онкохворі пацієнти, які мали коронавірусну хворобу, переносили її важче, чим інші. Вони частіше потребували інтенсивної терапії, штучної вентиляції легень, а також летальність у таких пацієнтів була вищою, чим у пацієнтів без раку.

Незважаючи на те, що кількість випадків захворювання онкохворих пацієнтів на коронавірус наразі низька, динаміка пандемії, по суті, гарантує, що це не залишиться статичним. Через прогнозовану нестачу ресурсів охорони здоров’я, а також передбачуваний підвищений ризик лікування онкологічних захворювань протягом цього часу, важкі рішення про те, як і коли проводити лікування раку, стали необхідністю. Проте проблеми, з якими ми стикаємось як інституція, все ж повинні відповідати нашій загальній цілі, яка залишається – забезпечити лікування онкохворих максимально безпечно та максимально справедливо.

Як вберегти пацієнтів?

Відтак, у США були напрацьовані рекомендації щодо посилення інфекційного контролю в лікарні, а саме:

  1. Рання (при вході в заклад) ідентифікація пацієнтів з респіраторною симптоматикою  та масковий режим для усіх пацієнтів, відвідувачів та персоналу лікарні.
  2. Тестування COVID-19 при вході в заклад, проведення персоналом  носоглоткових мазків для пацієнтів із респіраторною симптоматикою.
  3. Консультації лікованих пацієнтів з невираженою симптоматикою по телефону, для зменшення потоку відвідувачів закладу.
  4. Дотримання суворих правил для персоналу  «перебування вдома при наявності респіраторної симтоматики» та тестування на COVID-19. Комплексна стратегія щодо тестування персоналу, відстеження результатів для осіб, які перебувають в карантині, відстеження експозиції та визначення терміну повернення до роботи. Навчання для правильного застосування  персональних засобів захисту.

Амбулаторна допомога:

  1. Максимальне застосування телемедицини та віддаленого консультування (при наданні довідок).
  2. Відкладення консультацій пацієнтів з метою отримання «альтернативної думки», які отримують  лікування у інших лікарнях.
  3. Збереження ресурсів та пріоритет надання високоспеціалізованої онкологічної допомоги.

Рішення про лікування:

  1. Для пацієнтів із солідними пухлинами ад'ювантну (післяопераційну) терапію , ймовірно, слід продовжувати, незважаючи на загрозу зараження COVID-19 під час лікування.
  2. Для пацієнтів з метастатичними захворюваннями затримка лікування може призвести до погіршення працездатності та втрати вікна для терапії. Слід розглянути питання про те, як такі затримки можуть призвести до появи паліативних (зростання болю, загроза кровотечі, тощо) симптомів, що ще більше призведе до перевикористання  стаціонарних ресурсів.
  3. Хірургічні втручання також потребують пріоритетності. Хоча  у деяких лікарнях США існувала 2-тижнева заборона на планові операції  через обмеженість наявності персональних засобів захисту та укомплектованості персоналом. Зміни звичної практики необхідні. Наприклад, кілька місяців ендокринної терапії та затримка хірургічного втручання може бути доцільним для деяких пацієнток з ранньо виявленим гормо-позитивним раком грудної  залози. Телефонні дзвінки хірургам-онкологам до пацієнта оптимізували спільне прийняття рішень щодо термінів проведення операції.
  4. Пацієнти з агресивними гематологічними злоякісними захворюваннями мають подібну, або більшу терміновість для невідкладного проведення лікування.

Важливо визначити пріоритети лікування, які надаються окремим пацієнтам, щоб зменшити навантаження на систему онкодопомоги  в умовах стресу та пандемії - це сучасний виклик. Онкологічні  центри повинні виконати свою місію, зробити все можливе, щоб надалі надавати допомогу, в умовах  небезпеки COVID-19 для персоналу та пацієнтів.

Етичні міркування

Окрім надання допомоги окремим пацієнтам, лікарі-онкологи зіткнуться з важкою реальністю раціональної допомоги. У міру просування пандемії настане момент, коли спрямування великої кількості ресурсів для окремого пацієнта буде в прямому конфлікті з більшим соціальним благом. Якщо хворий на онкологічну хворобу з пізньою стадією захворювання, або з супутніми захворюваннями, такими як дисфункція серця або легенів, інфікується COVID-19 і потребуватиме штучної вентиляції легенів, прогноз у таких пацієнтів, найймовірніше, буде негативним.

Згідно з недавнім ретроспективним дослідженням з Уханю (Китай), лише 1 онкохворий пацієнт вижив серед 32, які мали важкий перебіг на підтверджений COVID-19. Усі ці пацієнти потребували штучної вентиляції  легень.

Фахівці у США прийшли до висновку, що необхідно активне спілкування  з онкохворими, які можуть заразитися COVID-19. Хоча ці практики повинні бути частиною звичайної онкологічної допомоги. Однак, таке обговорення ситуації з усіма хворими на рак стали ще більш життєво необхідними на сьогодні.

Наш обов'язок - не максимально роз’яснювати ситуацію, аби  допомогти пацієнтам прийняти рішення щодо лікування в цей період невизначеності. При дефіциті медичного забезпечення онкологи повинні також уважно розглянути, які методи лікування є найбільш успішними для зняття симптомів чи збереження життя,  щоб пацієнти отримали найбільшу користь від лікування.

Забезпечення персоналу

Нарешті, емоційне та фізичне благополуччя персоналу  потребує активної уваги. Очікується професійне вигорання, і слід надавати пріоритет безпеці здоров'я медиків  та організації безпечного робочого середовища. Крім того, необхідна увага до людських ресурсів для розробки гарантій та компенсацій при обов'язковій ізоляції та створення резерву працівників.

Варто розглянути питання про обмеження роботи персоналу, який входить до груп ризику, або має суттєві супутні захворювання, які створюють підвищену небезпеку при зараженні COVID-19. Нарешті ми почали усвідомлювати гостру потребу у нашій роботі, яку ми усі виконуємо, а поряд із цим важливість своєї безпеки.

Пандемія COVID-19 представила унікальні проблеми та можливості для вивчення роботи онкологічних центрів. Майбутня траєкторія цієї пандемії невизначена, і ми повинні продовжувати готуватися до розширення її масштабів. Ситуація динамічна, і рекомендації можуть змінюватися у будь-який час. Як ми бачимо, криза охорони здоров'я навколо COVID-19 продовжує розвиватися у всьому світі, і нові умови можуть змінити деякі вже напрацьовані рекомендації. Ми очікуємо, що пройдемо через ці непевні часи, але довгострокові фінансові та емоційні наслідки для подальшого розвитку стануть майбутніми проблемами. Однак всеохоплюючою метою є продовження надання співчутливої, безпечної допомоги хворим на рак. Для багатьох із нас це стало проблемою охорони здоров'я нашого покоління, такою, з якою сучасна онко допомога ніколи не стикалася.

Ми переможемо, і коли пандемія закінчиться, ми всі будемо пишатися тим, що ми зробили для наших пацієнтів та один для одного у цей критичний для людства момент.

ОЛЕГ ДУДА

Голова Українського лікарського товариства у Львові. Хірург-онколог. Заступник генерального директора з хірургічної роботи, КП Львівської обласної ради "Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");