Піар-кампанія Андрія Садового у ЗМІ сусідньої Польщі на фоні трагедії в Грибовичах, оголошення президентською командою наміру Петра Порошенка балотуватися вдруге, яскраве представлення Генпрокурором Луценком нового прокурора у Львівській області - усе це переконливо свідчить: президентська кампанія в Україні де-фактор розпочата.
Згадаємо ключові етапи протистояння. Після виборів до Верховної Ради фракція партії «Самопомочі» послідовно і впевнено почала «рубати» більшість малопопулярних законодавчих ініціатив Блоку Петра Порошенка, вигідно відрізняючи свою унікальну партійну позицію на фоні співпраці правлячої коаліції із колишніми регіоналами. Рейтинг «Самопомочі» та особисто Андрія Садового у народі почав рости. Спочатку «Самопоміч» перебувала у правлячій коаліції, добиваючись постів та преференцій, а потім вийшла із неї. Через багато об’єктивних та суб’єктивних причин. Головними серед них, беззаперечно, стали великі апетити команди Садового щодо посад у владі та, власне, саме президентське крісло. Після відставки Арсенія Яценюка пропрезидентська команда у ВРУ навіть пропонувала Андрієві Садовому посаду першого міністра України. Але той, бачачи відверте намагання «втопити його рейтинг» у морі економічних проблем України, на провокацію не піддався.
Андрій Садовий, маючи беззаперечну ,70-процентну підтримку у своєму рідному Львові, вірну електоральну базу Західної України «телепатично» переставляв ноги своїй фракції у ВРУ, часто доводячи до безумства керівника фракції Олега Березюка своєю непослідовністю та непередбачуваністю. Невелика частина фракції не витримала такий стиль роботи і відійшла від «Самопомочі».
У чинного президента, навідміну від Садового, рейтинг значно підсів. Країна під його керівництвом починала «жити по-новому» , але дійшла до «спасай країну». На міжнародній арені Петро Порошенко відмінно справлявся зі своїми обов’язками, але підписання ним ганебних Мінських домовленостей та провали у внутрішній політиці загрожують Петру Олексійовичу повторити долю Віктора Ющенка.
Однак Порошенку, який, перебуваючи під постійним політичним пресом і шантажем колишніх членів коаліції, випала слушна нагода посунути головного конкурента. Грибовицька трагедія відкрила для львів’ян та нельвів`ян іншого Андрія Садового. Посереднього управлінця, розгубленого чиновника, невдалого міського стратега. Десять років і кілька передвиборчих кампаній не примусили його «зняти монополію на переробку сміття» і випустити такий «ласий шматок» із під особистого контролю. Такому сучасному і інтелігентному міському голові не вдалося вирішити проблему сміття у місті, яке рекламується як перлина туризму та європейської культури України.
Дивні маніпуляції із житловим будівництвом, комунальним майном у Львові, замовчування критичних проблем очисних споруд та реконструкції інфраструктури при факті депозитування сотень мільйонів гривень міського бюджету у незрозумілих російських банках. Розголос про факти зловживань під час Євро-2012, кримінальні справи щодо різних закупівель і багато іншого, про що говорили під час виборчих кампаній – все це тепер отримало інше забарвлення і гостроту.
Напевно, повинно було щось статися, щоб львів’яни прозріли лише після загибелі невинних на смітнику. І побачили. А король то голий !
Що там скандал із премією для української шахової чемпіонки від Львівської міської ради, ну подумаєш, ЛГБТ – фестиваль зірвали у Львові і камінням закидали учасників. Грибовичі похоронили не президентську кампанію Садового, Грибовицька катастрофа відкрила очі українцям на мера, якого дехто мріяв бачити новим, молодим європейським президентом України.
Тому український Петро Перший має унікальний шанс шантажувати самого Андрія Садового та його «Самопоміч». Порошенку потрібні депутатські голоси для болючого та скандального голосування за зміни до Конституції України відповідно до вимог Мінська-2. І фракція «Самопомочі» проголосує дружньо «ЗА». Тому що в іншому рапзі фракція БПП додасть своїх представників до складу тимчасової слідчої комісії щодо розслідування Грибовицької трагедії, запустить процес, результатом якого може стати постанова Верховної Ради про позачергові вибори міського голови Львова та, відповідно, всього складу депутатського корпусу міської ради Львова.
Садовий зараз у ситуації цугцвангу. Що не зробить, все буде у «мінус» рейтингу, який стрімко падає. Відмовить Порошенку – буде мати ТСК по Грибовичах. Проголосують за зміни до Конституції України – буде мати негативну реакцію всієї України.
Примітивно переводити «стрілки» на ворогів та виправдовуватися там, де нема чим виправдатися. Контроль та ставки у цій політичній грі дуже високі - влада в Україні, яка приносить урядовій команді мільярдні прибутки.
У Порошенка немає іншого виходу, як жорстко реагувати на теперішню ситуацію і починати справді чистити політичне середовище від корупції та розкрадань. Призначення Генпрокурора та свіжа бурштинова справа служить доказом, що він йде цим шляхом. Кількість кримінальних справ, відкритих проти колишніх регіоналів, соратників Тимошенко, Ляшка, Садового буде рости, що буде ближче до виборів.
Команда Садового почне відбілювати наслідки Грибовицької трагедії – в Україні та закордоном. Його спонсори не даремно витрачали тисячі євро на розміщення замовних матеріалів на радіо та у газетах в європейських медіях та, зокрема, у Польщі. Андрій Садовий розраховує на допомогу діючої польської урядової коаліції - PiS та її союзників від католицької церкви, які будуть захищати Садового перед Порошенком та БПП, оцінюючи природні слідчі дії правоохоронних органів України як «політично вмотивоване переслідування».
Інший сильний та логічний крок – звернутися до ідейних натхненників та спонсорів галицького сепаратизму – тих, що у Кремлі, і попросити їх про захист. І тоді на наступних переговорах у Мінську появиться нова вимога від представників так званих ДНР та ЛНР до Петра Порошенка: «Не чіпайте Садового у Львові!».
Третій варіант. Піде на поклін до Петра Порошенка, поклянеться йому у вірності і відмовиться від президентських амбіцій. Його фракція буде синхронно голосувати «ЗА» із БПП. Але тоді Садовий і його політична сила почне зникати із вищої ліги українського політикуму. Та, напевно, його команда щось придумає краще.
У «сухому» підсумку залишається одне. Кричущі прорахунки у господарській діяльності діючого міського голови Львова зробили його слабким кандидатом у Президенти, а Грибовицька трагедія» випалила «озонові діри» в репутації та в рейтингу Андрія Садового. На недавній виборчій кампанії конкуренти не змогли протистояти сильному рейтингу Садового і він виграв. А зараз рейтинг впав вдвічі. Але це було тільки … сміття. Словом, все тільки починається.
