Корупція у виді "подяки" за незаконно отримані привілеї при освоєнні державної скарбниці відома ще з біблейських текстів і не викорінена досі в жодній країні. Інша річ, що"культура корупції" в розвинутих західних країнах та в нерозвинутих східних кардинально різниться.
Наші, українські, "винаходи" часів Ющенка та Януковича шокували б пересічних шведських чи канадських державних службовців, але прекрасно лягли б в канву історичної реальності часів падіння Великої Римської Імперії чи раннього та пізнього Середньовіччя. Торгівля державними посадами, побудова стрункої вертикалі збирання коштів знизу до гори, роздавання посад родичам, кумам чи коханкам – це все в історії було... Але де в чому ми перевершили всіх...
У США існує законодавство про лобізм. Воно дозволяє великим корпораціям офіційно спонсорувати політичні партії, депутатські фракції чи окремих осіб, замовляючи їм сприяння у тій чи іншій справі. Але там ніхто нікому готівкою хабарів не дає. Усе майже прозоро. Зазвичай, від 0,5 до 1% від суми великого державного замовлення отримує від корпорацій той політичний клуб, який допоміг вирішити питання.
В ЄС такого законодавства нема, і там буяє фантазія. Приватний бізнес дякує своїм лобістам безплатними сафарі чи різноманітними послугами через підставні фірми. Або сплачує завищені рахунки юридичних чи маркетингових фірм, пов'язаних із політиками чи держслужбовцями. Знову ж таки - жодної готівки. "Подяка" в межах від 1% до 3% від суми великого замовлення, яке вважається таким після 10 млн євро.
Відомий Павло Лазаренко, будучи прем’єр-міністром, кажуть, брав 2% за підпис, або 50% від чистого прибутку "сімейної" (державної) справи, в яку він людину впускав.
До 10% "відкату" дають, зазвичай, будівельники своїм лобістам за великі замовлення – дороги, школи, стадіони у країнах небагатої Європи – Польщі, Іспанії чи Португалії. При цьому, повторюю, суми менші від 10 млн євро до "корупційного" оподаткування не належать.
Касьянов, колишній прем'єр Росії, а тепер опозиціонер, мав кличку "Володя три проценти". За часів раннього Леоніда Кучми в Україні було створено Агентство із залучення іноземних інвестицій, яке за договором брало до 3% від суми "кришування" абсолютно легально, згідно з договором.
Відома цифра в 10% – як "корупційна складова" для фірми Януковича – у договорі про видобуток сланцевого газу на Львівщині. В той же час, "відкат" за дорожні роботи у Україні становить 40-50% – і це відповідь на запитання, чому у нас такі дороги, а в Європі – ні.
Рекордними, за моїми спостереженнями, щодо "відкатів" стали протиповеневі роботи на Івано-Франківщині/Закарпатті 2010 року (60%) - часів Ющенка та підряди на дрібні спортивні споруди до Євро-2012 - за правління Януковича (доходило до 80%), причому, роботи на об'єктах часто взагалі не проводилися.
Абсолютним світовим хітом розкрадання державного бюджету стала путінська сочинська Зимова олімпіада 2014, що відбувалася у субтропіках. Якщо до цього Олімпійські зимові ігри в США чи в Канаді в середньому обходилися у 5-10 млрд доларів, то росіяни із притаманним їм розмахом вклалися десь у 58 млрд доларів, а "відкати" на окремих об'єктах сягнули 300-400% від початкового кошторису.
Скажете, що таке не може бути? В Росії все може бути. На більшості об'єктів багаторазово змінювали кошторис, на кількох сума в кінцевому варіанті виросла у 9 разів від початкової. За це звільнили кількох "стрілочників" – високопосадовців. Але факт залишається фактом: на додачу до сотні таких дорогих для російського народу олімпійських медалей поставили ще й світовий рекорд із "відкатів". Іноземні експерти вважають, що не менше як 50% від всіх витрат олімпіади було примітивно розкрадено.
А насамкінець назву цифру, яка характеризує рівень української корупції часів Порошенка. Не питайте, звідки знаю, але повірте на слово. 35% "відкату" треба заплатити за безпроцентний сільськогосподарський кредит при його отриманні у Міністерстві сільського господарства України.
Рівень корумпованості держави напряму залежить від стану правових інститутів, демократії, громадянського суспільства і безпосередньо впливає на життєвий рівень простого люду. Тому Європа та її життєві стандарти так нас і ваблять.
